Останнім часом до мене, як податкового консультанта, звернулося декілька знайомих та клієнтів з однією і тією ж самою проблемою. Їхні фактично непрацюючі ФОПи мають сплатити Єдиного соціального внеску за весь період, коли вони не вели підприємницьку діяльність. Усім цим людям надійшли відповідні «листи щастя» від Державної фіскальної служби.

Отже, платити чи не платити – ось в чому питання.

Заснув, прокинувся – ЄСВ

З одного боку, я прекрасно розумію обурення клієнтів, які протягом декількох років не вели ніякої господарської діяльності, відповідно не отримували ніяких доходів та при цьому мають сплатити податковій багатотисячні «борги». Але тут є «але». Ще, починаючи з грудня 2017 року, ФОПів зобов’язали сплачувати єдиний соціальний внесок, навіть у тому випадку, якщо вони тимчасово не працюють. До законодавства, що  регулює сплату ЄСВ, були внесені зміни, які набули чинності з 1 січня 2017 року. Зміни передбачали обов’язок фізичних осіб-підприємців щоквартально сплачувати ЄСВ за себе на рівні мінімального страхового внеску.

Тобто навіть, якщо так звані сплячі ФОПи не отримували дохід у звітному періоді і не були зняті з реєстрації, вони мають сплачувати ЄСВ. Зазначимо, сума податку не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. 

Вочевидь, за логікою законодавців, підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик і, якщо ФОП не може здійснювати цю діяльність, це суто його проблеми. Але з іншого боку, ФОП – це  фізична особа, яка забезпечує себе роботою самостійно, і коли він «засинає» і не здійснює діяльність, то і не отримує доходу. Тобто фактично це безробітний.

Нерідко виникають ситуації, коли людина  навіть і не припускає, що винна державі якісь кошти і дізнається про свій борг з ЄСВ, наприклад, при подачі заяви про закриття ФОПу держреєстратору або при подачі документів до центру зайнятості тощо.

Найпоширеніший випадок – коли податкова надсилає на зареєстровану ФОПом адресу вимогу про сплату боргу (недоїмки). Зокрема, саме так дізналися про свої борги мої знайомі та клієнти. Суми, що зазначені у цій вимозі, піддягають обов’язковій сплаті протягом 10 календарних днів з дня одержання вимоги.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Важливо: ця вимога є виконавчим документом.

Якщо не сплатив: наслідки та можливість оскарження

Що ж відбувається, коли «сплячий» ФОП не сплатив суму, визначену у вимозі, та не оскаржив її? За таких обставин вимога вважається узгодженою і податкова, протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги, пред’являє її до виконання.

З оскарженням такого роду вимог існує проблема, єдиної судової практики поки просто не існує. При цьому, у платника ЄСВ є право оскарження, воно передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Я переконана, що платник податків має користуватися цим правом. Але, враховуючи, що у кожній справі різні обставини, а також практично не існує ідентичних податкових ситуацій, як не існує й універсального способу оскарження, платник податків має бути переконаний в правових підставах такого оскарження.

Якщо відкрити Єдиний реєстр судових рішень, то можна знайти безліч рішень не на користь так званих «сплячих» ФОПів – платників єдиного соціального внеску. Але є і позитивна практика. Наприклад, Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 у справі № 620/507/19, яке набрало законної сили 22.05.2019. Суд задовольнив позовні вимоги: визнав протиправною та скасував вимогу податкової про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, апеляційна скарга податкового органу залишена апеляційним судом без задоволення.

Позовні вимоги ФОПу були задоволені у зв’язку з тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку,  якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Однак податковою було порушено строки обчислення боргу зі  сплати ЄСВ, що мав бути зроблений в кінці календарного місяця (кварталу) у разі існування недоїмки зі сплати ЄСВ. Податковий орган порушив процедуру, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Колегія суддів в апеляційній інстанції звернула увагу, що  у разі ухвалення рішення суб`єктом владних повноважень (в даному випадку – формування оскаржуваної вимоги про сплату боргу) поза межами законодавчо визначених строків, воно не може вважатись правомірним.

Недотримання податковою строків ухвалення відповідних рішень позбавило позивача можливості передбачати наслідки, а також  позбавило,  у випадку необхідності та з належною допомогою,  узгоджувати свою поведінку. Як наслідок, це призвело до накладення на позивача надмірного тягара зі сплати єдиного внеску.

Суд наголошує на тому, що у даному випадку бездіяльність з боку контролюючого органу щодо невинесення протягом тривалого часу після внесення змін в законодавство вимоги про сплату боргу (недоїмки), поклала на особу надмірний тягар зі сплати єдиного внеску.

Тут я повністю підтримую викладену в рішенні суду позицію. Ситуація з податковими вимогами щодо «сплячих ФОП» мені нагадує часи, коли оскаржували податкові перевірки лише завдяки тому, що податківцями були допущені чисельні порушення самої процедури проведення податкової перевірки.

Нещодавно з’явилося ще одне показове рішення, у якому Кіровоградський окружний адміністративний суд, розглянувши справу № 340/453/19, зробив висновок, що ФОП на спрощеній системі оподаткування, який не отримує дохід (не здійснює підприємницьку діяльність), не зобов'язаний сплачувати ЄСВ. Суд вважає, що податківці мали право нарахувати внесок, прийнявши вимогу про його сплату, на підставі: акту перевірки; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких відповідно до Закону нараховується внесок.

Таким чином, суд скасував вимогу про стягнення ЄСВ, оскільки позивач не подавав звітність, Управління чи інший державний орган не проводили перевірку стосовно позивача, бухгалтерські та інші документи не були надані. Разом з тим, відомості з інтегрованої картки платника внеску та з Реєстру не входять до переліку "інших документів", оскільки не підтверджують суми виплат (доходу). 

Тобто тут підставою скасування фактично стало порушення певної процедури прийняття вимоги.

Підсумки та поради

Наведені приклади  з судової практики – досить показові. У разі, коли податкова допускає порушення по відношенню до вас, свої права варто відстоювати.

Тобто обов’язково після отримання вимоги, досконало перевіряйте її на коректність, або проконсультуйтеся з фахівцями. Як правило, серед найпоширеніших помилок податкових органів – це розумність строків та порушення процедури прийняття вимоги. Тож приділяйте увагу саме цим аспектам.

Якщо ви упевнені, що контролюючий орган все зробив коректно, то судові протистояння стануть для лише додатковим фінансовим навантаженням, а сплатити борг з ЄСВ  все одно доведеться.

Отже, якщо ваш ФОП не працює, краще зніміть його з реєстрації і «спіть спокійно».  Не слід  забувати, що відповідно до Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.