Торговые войны: куда дрейфуют Украина и мир

Як відомо, 8-14 жовтня на Балі відбуваться Щорічні збори МВФ та Світового банку. Напередодні - 1 жовтня - голова МВФ Крістін Лагард заявила, що торгові і тарифні війни починають значно ускладнювати перспективи світового економічного зростання. "У липні ми прогнозували глобальне зростання в розмірі 3,9% на 2018-2019 роки. З тих пір перспективи стали менш райдужними, як ви побачите, ознайомившись з нашим оновленим прогнозом на наступному тижні", - сказала Лагард, ще не оприлюднивши нові показники. Очевидно, що новий, менш оптимістичний прогноз розвитку світової економіки, буде презентовано 10 жовтня на щорічних осінніх зборах МВФ і Світового банку.

2017 рік вважається вдалим для міжнародної економіки - глобальний ВВП виріс на 3,8%. Це кращий результат з 2011 року. Найбільш помітний успіх, починаючи з 2011 року, був відзначений у минулому році і в міжнародній торгівлі, обсяг якої зріс на 4,9%. В індустріально високорозвинених країнах настрої інвесторів покращились, вони почали вкладати більше коштів в розширення виробництва - як у себе, так і в державах, що розвиваються. На початку цього року валюти країн, що розвиваються подорожчали по відношенню до американського долара. У лютому в МВФ заявили, що глобальне економічне зростання прискорилося і охоплює дедалі більше країн. Однак навесні ситуація ускладнилася.

Важливою тенденцією світової економіки в 2018 році є десинхронізація - нерівномірність зростання. У США спостерігається сильне зростання економіки і імпульс до його збереження, нехай і не настільки високими темпами, як в першій половині року. Європа перебуває в нейтральному положенні, але результати слабкіші, ніж у минулому році. В Азії економічне зростання неоднорідне, а очікування не оптимістичні - жорстка тарифна політика США може привести до зниження динаміки ВВП Китаю. У Латинській Америці відзначається слабка динаміка ВВП, що збільшується серйозною девальвацією валют найбільших країн регіону. Не дивно, що МВФ знизив прогноз зростання економіки Латинської Америки на 2018 рік - з 2% до 1,6%. Причини: повільне зростання ВВП двох найбільших економік регіону - Бразилії і Мексики, і валютно-фінансова криза в Аргентині.

Як відіб’ються на українській економіці вже наявні і потенційні проблеми світової економіки? При відповіді на це питання потрібно виходити з двох фактів. Перший - Україна відноситься до так званих ринків, що розвиваються. Співробітники МВФ Гада Файяд і Роберто Переллі відзначають таку закономірність: "Шляхом економетричного аналізу встановлено, що такі фактори, як нестабільність або уповільнення зростання економіки в індустріальних країнах, які торгують з країнами, що розвиваються, статистично значущі і позитивно корелюють зі зростанням економіки в країнах, що розвиваються і в значній мірі пояснюють їх уповільнення". Зараз ми бачимо відразу дві десинхронізації. Одна полягає в динаміці, що значно відрізняється від зростання найбільших економік світу. Друга в тому, що багато країн ростуть повільніше розвинених, а коли попит на імпорт з боку їх зовнішньоторговельних партнерів слабшає, то бюджетна політика країн, що розвиваються перестає в колишніх масштабах допомагати зростанню ВВП, який був би досягнутий завдяки зниженню податків і надання держбюджетного фінансування. Нинішнє уповільнення зростання в країнах, що розвиваються, може бути прелюдією до тривалого періоду більш низьких темпів зростання в світі в цілому. А країнам, що розвиваються, доведеться визнати, що їм не вдасться досягти колишніх високих темпів зростання без підвищення продуктивності і переходу до більш високотехнологічних видів виробництва. Тобто, нинішні темпи зростання ВВП України, які у нас багатьма критикуються, в доступному для огляду майбутньому можуть здатися не такими вже й слабкими. Рішення проблеми з прицілом на перспективу полягає в технологічній модернізації української економіки.

Другий факт - розмір економіки України. Питома вага ВВП нашої країни в світовому ВВП - 0,12%. Ми - мала відкрита економіка. Та ще й з невеликим внутрішнім ринком. Висока ступінь залежності економіки України від ситуації в світовій економіці більш ніж очевидна. Нам необхідно підвищувати рівень самодостатності економіки за рахунок розвитку внутрішнього споживання. Ситуація в цьому питанні сумна - в останні кілька років Україна разом з Молдовою посідають останні місця в Європі за купівельною спроможністю на одну особу населення. Відставання від середнього показника по країнах ЄС - десятикратне. Самодостатній внутрішній ринок - одна з умов, необхідних для захисту від зовнішніх шоків. Нам потрібні амбітні програми імпортозаміщення і стимулювання споживчого попиту з акцентом на вітчизняну продукцію.

Позитивною для економіки України повинна стати кон'юнктура основних експортних ринків. Так, середні світові ціни на сталь після зниження в березні цього року до $560 за тонну відновили зростання і в вересні були на рівні $600 за тонну. Аналогічна ситуація з цінами залізної руди - після березневого падіння до $54 за тонну до вересня вони підросли до $59 за тонну. Світові ціни на пшеницю в цьому році демонструють хороший темп зростання (за винятком червня-липня), зараз вони становлять близько $240 за тонну.

Це дає певну упевненість в тому, що в короткостроковій перспективі човен української економіки не розгойдають хвилі штормів на ринках країн, що розвиваються і можливе уповільнення зростання в США і Китаї. Тим більше, що найсильніше штормить зараз в регіоні, економічні зв'язки з яким в України незначні - в Латинській Америці. З іншого боку, це підкреслює всі недоліки експортно-сировинної моделі економіки, сформованої в Україні - стриманий оптимізм базується переважно на сприятливій кон'юнктурі зовнішніх ринків. Нескладно уявити, що буде, якщо вона зміниться.

Таким чином, ми можемо усвідомити, що в плані економічного зростання наша країна поки лише слідує тенденціям світової економіки. Тому я вважаю, що реформи, які вже йдуть і ще заплановані у нас, потрібно перетворити в "технологічні реформи". Які повинні мати головною метою перехід економіки України до сучасних технологічних укладів - всі реформи повинні бути похідними від високих технологій і реіндустріалізації відповідно до вимог третьої і четвертої промислових революцій. Тільки так човен української економіки перестане безвольно дрейфувати хвилями міжнародної економіки.

Для порівняння. Економічна динаміка Єврозони в першому і другому кварталах цього року була найслабшою, починаючи з другого кварталу 2016 року. Схожа з Єврозоною ситуація спостерігається і в економіці Євросоюзу, який є найбільшим зовнішньоторговельним партнером України.

Японський ВВП в першому кварталі 2018 року і взагалі знизився на 0,9% - припинився період безперервного економічного зростання, що тривав з початку 2016 року. Втім у другому кварталі економіка Японії відновила зростання - ВВП збільшився на 1,9%. У Китаї економічне зростання залишається стабільним, але влада країни, стурбована станом внутрішнього попиту, який впливає на динаміку ВВП, пом'якшила грошову політику, відчутно знизивши вимоги до банківських резервів.

І тільки США поки демонструють завидні темпи зростання: в першому кварталі ВВП зріс на 2,2%, у другому - на 4,1%. Споживчі витрати в другому кварталі зросли на 4%, інвестиції у виробничі проекти збільшилися на 7,3%. Домогтися таких показників вдалося завдяки проведеній податковій реформі і тому, що США заздалегідь підготувалася до ескалації торгової війни з КНР - споживчий попит виріс завдяки зниженню податків, підвищилася активність експортерів, які поспішали поставити якомога більше продукції до періоду посилення Китаєм заходів торговельної політики.

Але вже навесні в Штатах почали готуватися до зростання інфляції і відповідного підвищення процентних ставок, що відбилося на очікуваннях інвесторів. Стався перелом в динаміці курсів валют країн, що розвиваються: більшість з них почали знижуватися по відношенню до долара - після чергового підвищення ставки ФРС зросла привабливість номінованих в американській валюті активів, тому інвестори і спекулянти стали "виходити" з валют країн з ринками, що формуються. У лідерах зниження були аргентинський песо, турецька ліра, бразильський реал, російський рубль. До речі, гривня пізніше інших валют країн з ринками, що формуються почала знижуватися по відношенню до долара, а рівень її девальвації був істотно нижче, ніж у валют багатьох країн, що розвиваються.

Потрібно сказати і про проблеми економіки Туреччини, яка є великим торговим партнером України. Перегрів турецької економіки через кредитного буму досить імовірний. Ще одна проблема - турецький бізнес багато запозичував в іноземній валюті, а зниження курсу ліри веде до зростання вартості обслуговування боргу. За оцінками ЄЦБ, турецькі позичальники мають борг перед іспанськими, французькими і італійськими банками близько 140 млрд. доларів, в основному у вигляді валютних позик. В умовах девальвації ліри ризики погашення і обслуговування цих позик зросли. Також є серйозні ризики внаслідок великої залежності економіки від припливу капіталу, оскільки Туреччина - країна з хронічними дефіцитами і рахунку поточних операцій, і держбюджету. Ще одна потенційна проблема для економіки Туреччини полягає в можливому "здуванні міхура" на ринку нерухомості.

Крім Туреччини, ще й Аргентина входить до числа країн, що викликають найбільшу стурбованість через поєднання надмірно сміливої грошово-кредитної політики і знецінення нацвалюти по відношенню до долара, що загрожує підірвати здатність цих країн обслуговувати свої борги.

До речі, в третьому і четвертому кварталах 2018 року в США очікують деякий спад економічної динаміки - зростання, згідно з опитуванням Bloomberg, не перевищить 3%. Позначаються наслідки торгової війни з Китаєм і очікування підвищення базової ставки ФРС.

Торгові війни в поєднанні з підвищенням процентних ставок і зміцненням долара починають негативно відбиватися на економіці країн, що розвиваються. В одному з недавніх досліджень МВФ говориться про те, що країни, що розвиваються можуть зіткнутися з відтоком капіталу в розмірі до $100 млрд, що можна порівняти з показниками часів фінансової кризи 2008 року.

Тривожних сигналів, які подають як міжнародні ринки в цілому, так і деякі великі гравці світової економіки зокрема, досить для того, щоб насторожитися.