09.01.2020, 12:41

Тотальная фискализация МСБ: кто из ФОПов пострадает больше всего

Борис Эмельдеш

президент Всеукраинской профессиональной ассоциации предпринимателей

Новые изменения законодательства для малого и микробизнеса: почему нельзя вводить тотальную фискализацию и повлияет ли это на теневые схемы (укр.)

Більше 20 років тому, коли було введено спрощену систему оподаткування, передбачено можливість швидкого відкриття та закриття ФОП, приватні підприємці нарешті видихнули спокійно. На жаль, таке життя протрималось не дуже довго.

Зараз державні органи намагаються запровадити тотальну фіскалізацію 2 та 3 груп платників єдиного податку (передбачено законом №129-IX), яка призведе не до оптимізації контролю та порядку, яких прагне досягти влада, а масових порушень законодавчих норм. Як результат – країні забезпечене різке зменшення надходжень до бюджету і збільшення рівня корупції. 

Зміни в законодавстві для ФОП

Із основних змін у законодавстві, на які потрібно звернути увагу, особливо виділяються: 

- об'єднання звітності;
- РРО (касові апарати) для всіх спрощенців 2 та 3 груп;
- збільшення штрафів. 

Почнемо з того, що з 1 листопада 2019 року, сплачувати ЄСВ можна тільки на рахунки, які були відкриті за стандартами ІВАN. Якщо ви цього не зробили, будьте ласкаві заплатити штраф - за невчасну подачу розрахунку для всіх єдинників він тепер становить 2040 грн. Повторне порушення тягне за собою відповідальність у 4080 грн.

Що ж стосується об'єднання звітності, то 1ДФ (податковий розрахунок того, що було нараховано і виплачено фізичними особами) про сплачену суму ЄСВ ФОП першої та другої групи, підприємці мають подавати раз на місяць. Зараз подібна звітність подається раз на квартал.

Також усі ФОП, крім 1 групи, з 2021 року мають використовувати РРО. 

Читайте также - Что изменится для вашего бизнеса в 2020 году: налоги, ФОПы, госбюджет. Разбор Лига:Закон

Проблема у тому, що підприємців, зареєстрованих під КВЕДами 1 групи небагато. Більшість користується послугами або постійних працівників, або фрілансерів. А це автоматично переводить їх із 1 групи у 2–4. Також мало у кого виходить вписуватися у встановлені державою ліміти. Тобто працювати на спрощеній системі без обтяжливих РРО вийде в одиниць. 

Протягом 2020 року  касовим апаратом можуть не користуватись ті, чий обсяг прибутку не перевищує мільйон гривень. 

Вже з жовтня 2020 року обов’язкова фіскалізація буде розповсюджуватись на підприємців, які реалізують:

- товари чи послуги через Інтернет;
- технічно складні побутові товари з подальшим гарантійним ремонтом;
- лікарські засоби;
- ювелірні вироби;
- вживану продукцію;
- путівки;
- текстиль (крім реалізації за готівкові кошти на ринках);
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
- деталі та приладдя для автотранспортних засобів.

А  з 1 січня 2021 року абсолютно всі платники податків 2-4 категорії, зареєстровані на спрощеній системі оподаткування - будуть фіскалізовані. Тобто зникнуть  спрощені умови роботи навіть для тих небагатьох ФОПів, описаних вище. 

Які наслідки можуть мати запропоновані зміни

Проаналізувавши системи оподаткування та законодавчу базу, що стосується роботи приватних підприємців у різних країнах світу, можна зробити декілька висновків:

- українська спрощена система не є унікальною, така практика спостерігається майже у всіх країнах світу;
- тотальна фіскалізація відсутня в усіх розвинених країнах Європи;
- завжди є значні виключення для малого та мікробізнесу;
- спрощена система оподаткування є основою розвитку успішного малого та середнього бізнесу у всьому світі;
- головним у реформах систем оподаткування  зазвичай стає не збільшення контролю держави, а диференціація видів бізнесу. 

Тобто в нашій країні влада вирішила піти зовсім не тим шляхом, який використовують успішні держави. В новому законодавстві повторюються помилки пострадянських сусідів, на кшталт Грузії, де після запровадження майже тотальної фіскалізації почались масові порушення, нормами законів нехтує більшість приватних підприємців.

Для України вбачається доцільним взяти за приклад досвід більш розвинутих країн: 

  1. Литва - спрощена система оподаткування вводилась за ліберальною моделлю (ФОП, який отримує не більше 300 000 євро на рік і має до 10 робітників, сплачує 5 % прибутку у державний бюджет).

  2. Естонія – малий бізнес отримує автоматичне списання податків, якщо виконує певні вимоги держави. 

  3. Польща - на спрощеній системі знаходяться ФОПи з прибутком до 6,5 млн грн у рік і фіскалізація не розповсюджується на 49 видів товарів та послуг.

  4. Німеччина - малий бізнес може не використовувати РРО для будь-яких продажів до 460 000 грн на рік, а граничний обіг спрощеної системи – 16 млн грн.

Влада цих країн змогла завоювати довіру людей. ФОПи впевнені, що державні органи у будь-якому випадку захистять їх, бо саме інтереси населення поставлені на першу сходинку. 

У нас же такої довіри немає і у найближчі роки, скоріше за все, навряд чи буде. Саме у зв’язку з тим, що існує завеликий ризик корупції та відсутня впевненість у 100%-ному захисті, тотальну фіскалізацію вводити не варто. 

Також в Україні є ще одна суттєва проблема – немає жодних розрахунків соціально-економічного ефекту від введення нових змін до законодавства. Коли приймалися закони №128-IX та №129-IX, влада про це, навіть, не подумала. А як показує практика Грузії, Таджикистану та інших країн - це шкідливо як для бюджету країни, так і для мікробізнесу в цілому.

Наприклад, влада Грузії у 2012 році придбала та безкоштовно надала підприємцям близько 100 000 касових апаратів, на загальну суму понад $17 млн. При цьому фіскальний ефект від цього заходу був майже непомітним, як зазначає екс-голова фіскальної служби Грузії Джаба Ебаноїдзе - контрольні заходи фіскальної служби не давали ефекту, стимулювання покупців за допомогою лотерей виявилися неефективними. Станом на 2019 рік норми щодо фіскалізації порушуються масово, про що зазначено вище.

Іншими словами, про фіскалізації не треба було б навіть думати до обіцяної інституційної реформи Фіскальної служби та впровадження стандартів оцінок її діяльності та ефективності (KPI). Якщо з'явиться хоч якась позитивна динаміка - тоді можна розглядати різні міжнародні стандарти контролю за діяльністю ФОП.

Нашій владі недостатньо негативного досвіду пострадянських країн, у яких суворість законів компенсується не обов’язковістю їх виконання і призводить до розквіту порушень та корупції. 

Європа та Америка ж стимулює малий та мікробізнес вигодами, а не штрафами. Там контроль запроваджують виключно за тими, хто зловживає спрощеними режимами, а метод "килимових бомбардувань" не використовується. Потрібно дати малому та мікробізнесу спокійно розвиватись – тільки це принесе позитивний результат для країни в цілому. 

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ