Досвід латиноамериканських країн 1970-1980-х продемонстрував, що макроекономічні стабілізації мають тимчасовий характер. Життя від кризи до кризи стало нормою, формуючи чіткі стереотипи економічної поведінки, генеруючи жорсткі рамки сприйняття наслідків політики, яка не користується довірою.

Власне саме проблема довіри до політики виявилась ключовим елементом зневіри у здатності урядів та центральних банків вирватись за межі циклічного змінювання періодів цінової та курсової стабільності на періоди макроекономічного хаосу.

Правильні рішення, правильні постулати і навіть правильні дії органів макрополітики не гарантували довготривалого успіху. Довготривалого на стільки, щоб можна було би змінити суспільний стереотип про тимчасовий характер макроекономічної стабільності.

Разблокируйте чтобы читать дальше
Чтобы прочитать этот текст, пожалуйста, оформите подписку