Украина рискует снова попасть в черный список FATF. Пострадают все: и бизнес, и население

Нещодавно Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (Moneyval) підвищив рейтинг України з "частково відповідає" до "високого ступеня відповідності" за окремими напрямами. 

Але навіть таким зрушенням рано радіти, адже комітет не задовольнили показники України за чотирма іншими напрямами: фінансові санкції, пов'язані з тероризмом та з розповсюдженням відмивання грошей.

Також Moneyval не подобається регуляторна база та контроль професійної діяльності, яка не пов'язана з фінансами, та ведення національної статистики у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. 

Тобто якщо Україна найближчим часом не удосконалить своє законодавство за цими чотирма напрямами, ми ризикуємо знову опинитись у "сірій зоні" або ж взагалі потрапити до чорного списку FATF. 

Що таке чорні списки FATF? 

Міжнародна група з протидії відмиванню грошей (FATF) – міжурядовий орган, завданням якого є розвиток і впровадження на міжнародному рівні заходів і стандартів з боротьби щодо відмивання грошей, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення. 

Одним із напрямків діяльності FATF є формування списку країн, які в недостатній мірі співпрацюють з групою, відмовляються з нею взаємодіяти або взагалі підтримують міжнародний тероризм. Такий чорний список країн вперше був опублікований в 2000 році і крім низки офшорних острівних держав, таких як Багами, Кайманові острови, Панами, в нього були включені Росія, Ізраїль і Ліхтенштейн.  

Перебування країни в чорному списку напряму впливає на її банківську систему і міжнародну торгівлю. Будь-які платежі, відправлені на рахунки банків країни, яка знаходиться в цьому списку, обов'язково потрапляють під підозру і їх виконання може бути зупинене.   

Україна перебувала в чорному списку FATF з 2002 до 2004 року, а потім знову потрапила туди в 2010 році. Наприкінці 2011 року, завдяки приведенню національного законодавства щодо фондового ринку до міжнародних стандартів, Україна була виключена з чорного списку, і ще два роки була в спеціальному режимі активного моніторингу.  

Наразі Україна не тільки не перебуває у чорному списку і режимі моніторингу, а й входить у регіональну групу по типу FATF — Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. 

Україна звітує перед регіональною групою щодо запровадження Рекомендацій FATF в діяльність власної Національної системи протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення. Станом на 10 липня 2020 року Україна повністю дотримується 11 з 40 рекомендацій FATF. 

"Відносини" України з FATF, до чого можуть призвести невиконання його рекомендацій сьогодні 

Останніх кілька років Україна перейшла до більш активних дій з адаптування національного законодавства до стандартів FATF, щоб знову не опинитися біля ганебного стовпа. Суттєвим досягненням стало прийняття Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення" (закон про фінансовий моніторинг), який набув чинності у квітні цього року. 

Якщо Україна знову потрапить у санкційний список FATF, це завдасть значного удару економіці країни — зменшаться іноземні інвестиції, збільшиться ціна позик для держави та бізнесу, постраждають прямі і портфельні інвестиції українських компаній. 

Іноземні банки посилять перевірки українського бізнесу. Українським компаніям доведеться постійно доводити легальність своїх коштів не тільки в Європі, а й в усьому світі.

Також складно буде відкрити рахунок у міжнародному банку — доведеться проходити безліч перевірок, які займатимуть багато часу. Транзакції відбуватимуться довше, і як наслідок, бізнес, який працює на міжнародному ринку, втрачатиме гроші.

Крім того, міжнародні банки можуть обмежити перелік послуг, які надаватимуть своїм клієнтам в українських філіях. 

На простих українцях сірий список також позначиться. Авжеж, можна буде розрахуватися картками за кордоном, адже такі операції проводяться через міжнародні платіжні системи, але відкрити рахунок за кордоном навряд чи вдасться.

В довгостроковій перспективі це торкнеться кожного. Тому що, якщо у нас не працюватимуть міжнародні правила, Україні буде дуже складно залучати інвестиції, працювати на ринках інших країн, і це призведе до погіршення економічної ситуації держави загалом. 

Мінцифри намагається покращити позиції України в списках FATF 

FATF уже кілька років спостерігає за розвитком ринку віртуальних активів та працює над заходами, які повинні вживатися країнами для запобігання використання віртуальних активів у злочинних цілях.

Поширення віртуальних активів у світі призвело до того, що з'явилися нові шляхи та способи вчинення злочинів. Адже операції з віртуальними активами важко простежити, оскільки ідентифікація та верифікація учасників операцій не завжди можлива, а операції проводяться з різних куточків світу за лічені секунди. 

Крім того, у більшості країн немає ні законів, ні визначеного державного органу, який би здійснював контроль за обігом віртуальних активів та суб’єктами надання послуг на крипторинку. Тому задля запровадження регулювання у сфері віртуальних активів, FATF включила відповідні вимоги до Стандартів, які є обов’язковими до виконання цивілізованими країнами. 

Щоб повноцінно запустити легалізацію ринку віртуальних активів та впровадити AML-процедури, потрібно прийняти профільний закон, що визначає основні визначення, правовий статус та ключові правила діяльності ринку.

Без його прийняття державний наглядовий орган не матиме можливості впровадити рекомендації FATF, і як наслідок, Україні знову загрожуватиме внесення до санкційних списків.