15.10.2019, 13:56

Украина выиграла апелляцию по Привату: 4 аспекта решения суда

Тимофей Милованов

министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства

Апелляционный суд Лондона постановил, что судья первой инстанции допустил серьезные ошибки в деле ПриватБанк-Коломойский. И решил следующее (укр)

Держава тільки що виграла апеляцію в Лондоні в справі ПриватБанку проти колишніх власників (Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. - Ред.). Ось ключові аспекти рішення із прес-релізу.

1. Англійський суд має юрисдикцію.

2. Англійській суд не має бути призупинено (незалежно від результатів судів в Україні).

3. Сума позову - $1,9 млрд плюс відсотки.

4. Арешт активів продовжено.

Повний прес-реліз

Позов АТ КБ ПриватБанк проти Коломойського та інших.

Рішення Апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року.

Апеляційний суд Лондона повністю скасував рішення судді першої інстанції - пана Фанкорта - та постановив, що ПриватБанк може продовжити з розглядом позову у Високому суді Лондона щодо шахрайства проти пана Коломойського та пана Боголюбова, трьох англійських компаній та трьох компаній, зареєстрованих на Британських Віргінських Островах. Основна сума позову Банку в момент ініціювання становила $1,9 млрд, надалі становила $2,6 млрд, та наразі становить близько $3 млрд, з урахуванням процентів, що продовжують нараховуватися, у розмірі $500 000 щоденно.

Здатність ПриватБанку здобути правосуддя в Англії, з усією ретельністю розкриття інформації та винесенням рішення, передбаченого англійським правом, дуже вітається у випадках, коли англійський суд встановить, що Банк має «достатню для судового розгляду справи», є жертвою «ретельно спланованого шахрайства» із «відмиванням коштів в особливо великих розмірах».

Таке сплановане шахрайство включало виплату Банком мільярдів доларів США підставним компаніям, дозволяючи їм, як здавалося, придбавати марганцеву руду, яблучний сік та інші товари в нереальній̆ кількості за договорами поставками (укладеними з англійськими компаніями та компаніями, зареєстрованими на Британських Віргінських Островах), які беззаперечно були фіктивними. Банк підготував достатню для судового розгляду справу, що шахрайські схеми були розроблені паном Коломойським та паном Боголюбовим, та вони таємно володіли компаніями, залученими у фіктивну схему.

Рішенням від 15 жовтня 2019 року Апеляційний суд вирішив, що всі аргументи ПриватБанку, викладені в апеляційні скарзі на судове рішення судді Фанкорта від 4 грудня 2018 року, були обґрунтованими.

Апеляційний суд також зазначив, що відповідачі не оскаржували існування достатньої для судового розгляду справи щодо шахрайства проти них, та не запропонували жодного пояснення транзакцій, що розглядалися, та навіть не намагалися пояснити їхню комерційну доцільність (Рішення: пункти 21; 25; 138; 233; 256).

Рішення Апеляційного суду є дуже ретельним та складається з 278 пунктів. В ньому вирішуються основні питання, які коротко викладені нижче, кожне з яких вирішене на користь ПриватБанку.

1. Англійський суд має юрисдикцію для розгляду позову

Апеляційний суд визначив, що англійський суд має юрисдикцію для розгляду позову Банку проти пана Коломойського та пана Боголюбова, незважаючи на те, що вони офіційно проживають у Швейцарії. Банк має право позиватися до англійських компаній у провадженні в Англії та відповідно до Конвенції про юрисдикцію та визнання і виконання судових рішень у цивільних і кримінальних справах, укладеної в Лугано. Також має право позиватися до іноземних відповідачів в цих же провадженнях, за умови, що позови проти іноземних відповідачів є «тісно пов’язаними» з його позовами проти англійських відповідачів.

Саме такий випадок стосується цієї справи, але суддя Фанкорт погодився з аргументами пана Коломойського та пана Боголюбова, що це загальне правило не повинно застосовуватися, тому що «єдиною метою» Банку було ініціювання позовів проти англійських компаній для створення підстав для позовів до пана Коломойського та пана Боголюбова в Англії, а не Швейцарії.

Апеляційний суд не погодився із цим та скасував рішення судді Фанкорта з двох причин.

По-перше, навіть, якщо ПриватБанк хотів встановити юрисдикцію англійського суду для позову проти Коломойського та Боголюбова, подання позову проти англійських компаній не могло бути «єдиною метою» Банку; ПриватБанк мав інші достатні підстави зробити це, особливо для отримання розкриття інформації від них щодо шахрайства (пункти 133-134; 147-148).

По-друге, два з трьох суддів апеляційної інстанції встановили, що відповідно до права, що застосовується, виключення з правила «єдиної мети» не є настільки широким як було встановлено суддею Фанкортом, та не може застосовуватися до фактичних обставин цієї справи (протилежне рішення третього судді з цього питання міститься в пунктах з 270 по 278, але воно не має негативного впливу на рішення суду в цілому).

2. Провадження в англійському суді не повинне бути зупинене

Апеляційний суд встановив, що розгляд позову ПриватБанку в Англії щодо шахрайства повинне продовжуватися якнайшвидше, незважаючи на розпочате провадження паном Коломойським в Україні за нібито наклепницькі заяви, що пов’язані з цим же шахрайством.

Апеляційний суд встановив, що, хоча відповідно до права, що застосовується, суддя Фанкорт мав повноваження призупини провадження в англійському суді до вирішення справи в Україні, він зробив низку серйозних помилок використовуючи таке повноваження. Апеляційний суд прийняв аргументи Банку, що рішення судді Фанкорта було «явно помилковим» та встановив, що воно було «повністю неприйнятним» для зупинення розгляду справи щодо шахрайства по суті до вирішення справи про захист честі та гідності в Україні (пункт 211). 

3. Сума позову банку становить $1,9 млрд плюс проценти

Апеляційний суд підтвердив, що ПриватБанк може і надалі позиватися на повну суму збитків спричинених шахрайськими діями, яку він вимагав, тобто $3 млрд (включно з процентами). Суддя Фанкорт встановив, що Банк має достатню для судового розгляду справу лише на суму $514 млн, але Апеляційний суд визначив, що він знову допустив низку серйозних помилок під час формування таких висновків.

Крім іншого, суддя Фанкорт надав завеликої важливості аналізу Відповідачів для підтримки меншого розміру збитку, аналізу, який Апеляційний суд визнав як такий, що був підготований колишніми співробітниками Банку, які були залучені в це шахрайство (пункти 243; 258). Суддя Фанкорт також хибно дійшов висновку, що позовні вимоги Банку щодо незаконного збагаченні були безнадійними, однак для Апеляційного суду, вони виявилися достатньо обґрунтованими (пункти 127-128 та 247).

Загалом, Апеляційний суд вирішив, що будь-яке зменшення загальної суми збитків Банку є питанням, яке повинне бути вирішене під час розгляду справи по суті, а не на цьому проміжному етапі (пункт 246). 

4. Судовий наказ про всесвітній арешт активів залишається чинним

Наостанок, Апеляційний суд відхилив висновок судді Фанкорта, що Банк представив свою справу завідомо неправдивим шляхом, коли здійснив подання без повідомлення іншої сторони, та отримав від судді Нуджі судовий наказ про всесвітній арешт активів Відповідачів у грудні 2017 року.

Після ретельного вивчення матеріалів, які були подані судді Нуджі, Апеляційний суд дійшов висновку, що жодного введення в оману суду не було. Хоча вони дійшли висновку, що питання щодо того, що сталося з коштами, виплаченими постачальникам, могло бути пояснене більш детально, більш повне розкриття цього факту не мало б значення для результату.

Відповідно, Апеляційний суд постановив, що всесвітній арешт активів повинен залишатися чинним у повному розмірі (пункти 266-267).

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ