Кабмин отдал в Раду проект бюджета-2021 с дырой в 270 млрд грн. Вся надежда на ФОП и МСБ

14 вересня, міністр фінансів Сергій Марченко представив перший проєкт державного бюджету України на 2021 рік. Сам міністр схарактеризував проєкт, як цілком реалістичний і такий, який реально виконати навіть можливому наступнику на міністерській посаді. Ось ключові особливості, які характеризують перший проєкт бюджету на 2021 рік.

Макроекономічні показники без бюджетної декларації

При розрахунку бюджету, уряд заклав зростання ВВП України на 4,6%, інфляцію у розмірі 7,3% та курс – 29,1 грн за один долар США. 

Ріст ВВП може видатись оптимістичним, проте цілком досяжним за умови проведення ґрунтовних реформ чи сприятливих зовнішніх обставин.  

Втім, друга (чи вже третя) хвиля пандемії COVID-19 та можливі карантинні заходи у 2021-му, можуть суттєво скоригувати цей оптимізм. А на фронті реформ у нас повне затишшя.

Більше питань викликає розмір запланованої інфляції, адже зараз ми маємо дуже скромні її показники – 2,5% у серпні в річному вимірі. Очевидно уряд розраховує на своєрідний "інфляційний стрибок", який сприятиме виконанню дохідної частини бюджету. Питання, наскільки такі наміри корелюються з позицією Національного банку, залишається поки відкритим. 

Суттєвим недоліком є відсутність бюджетної декларації на 2021 рік, яка має лежати в основі проєкту бюджету. Звичайно, пандемія коронавірусу і карантин внесли свої корективи, та уряду було не до декларації. Однак нехтування такими речами свідчить про  відсутність в уряді стратегічного бачення розвитку країни в наступних роках.

Гігантський дефіцит

Одна з ключових особливостей проєкту бюджету – величезний розмір дефіциту – 270 млрд грн, або 6% від ВВП. Уряд планує його покривати за рахунок внутрішніх та зовнішніх позик. 

В результаті погашення дефіциту, матимемо зростання державного боргу. Відтак плани знизити співвідношення держборгу до ВВП на 3,4 в.п. у 2021 році виглядають надто оптимістичними.

Ситуацію ускладнюють не безхмарна співпраця з Міжнародним валютним фондом.  А без підтримки Фонду - він є своєрідним бенчмарком, який показує, наскільки можна довіряти країні - значно ускладниться доступ України до фінансування від інших її інституційних інвесторів. 

Втім, пандемія коронавірусу внесла корективи в співпрацю з МВФ, який став більш лояльним до промахів.

Стриманий оптимізм дохідної частини

Дохідна частина держбюджету складає 1071,1 млрд грн – це на 9,4% більше, ніж в переглянутому бюджеті на поточний рік. Основний "локомотив" росту дохідної частини – податкові надходження. При цьому ніяких податкових реформ не планується. 

Звідки ж ріст? При аналізі дохідної частини проєкту бюджету варто виділити зростання доходів від двох податків – ПДФО на внутрішнього ПДВ.

За словами міністра Марченка, основний приріст дохідної частини має бути за рахунок більш ефективного адміністрування ПДВ та боротьбі з "тінню". Уряд ще в цьому році анонсував активну боротьбу зі "скрутками" та іншими незаконними способами оптимізації сплати ПДВ. 

Поки що це призвело до падіння обсягів відшкодування  ПДВ та збільшило скарги експортерів. Секретом росту ПДФО є заплановане збільшення мінімальної заробітної плати. 

На практиці ж, зростанню податкових надходжень сприятиме вищий  рівень інфляції на нижчий курс гривні.

Уряд обіцяв не збільшувати податковий тиск на бізнес, але історично так склалось, що бюджет України наповнює не бізнес, а прості платники податків.

Тому збільшення мінімальної заробітної плати негативно відіб’ється на МСБ – ФОПи будуть платити більше. Відтак, не виключається можливість зростання тінізації економіки. Хоча уряд планує протилежне – зменшення її рівня тінізації.

А от неподаткові надходження у 2021 році скоротяться - уряд не розраховує на приємні особливості бюджету 2020 року, коли НБУ та держпідприємства зробили суттєвий внесок в дохідну частину бюджету. В результаті уряд очікує менші надходження від НБУ (33,0 млрд грн у 2021 році проти 42,7 млрд у 2020 році) та суттєво менші надходження за рахунок  чистого прибутку держпідприємств. 

Цікавий нюанс - уряд планує зменшити частку перерозподілу ВВП через бюджет до 23,5%. Так, це можливо, але саме за рахунок скорочення доходів від держпідприємств та НБУ.

Уряд не зміг утриматись від використання вже традиційного "козиря", який, однак, вже який рік не може зіграти – мова йде про заплановані доходи від приватизації. 

Очікується, що вона принесе в бюджет 6 млрд грн. Це трохи більше, ніж у першому варіанті бюджету на 2020 рік (було 5 млрд), проте менше, ніж у затвердженому (12 млрд), та значно більше ніж в переглянутому (0,5 млрд грн). 

Враховуючи сумний досвід виконання приватизаційних планів, починаючи з 2014 року, виникають великі сумніви щодо спроможності уряду виконати ці плани в 2021 році.

Видаткова частина – більший пріоритет соціальній сфері 

Видаткова частина державного бюджету, згідно з запропонованим урядом проєктом бюджету, має зрости на 5% до 1,35 трлн грн відносно показників затвердженого Законом держбюджету-2020. Очікується, що видатки зведеного бюджету зростуть на 4% - майже до 1,7 трлн грн.

У видатковій частині бюджету уряд планує надати більший пріоритет сфері освіти та медицини. Зокрема, згідно з попередніми даними, видатки зведеного бюджету на освіту мають збільшитись на 34 млрд грн (+12%), а медицини – на 27.5 млрд грн (або ж майже на 17%). 

При цьому, окремого фонду для боротьби з COVID-19 не передбачено, уряд планує розкидати видатки на боротьбу з пандемією за окремими міністерствами.

Збільшення доходів очікується у всіх працівників бюджетної сфери, яке відбудеться насамперед через зростання мінімальної зарплати з 5 000 до 6 000 грн з 1 січня 2021 року, і до 6 500 грн з 1 липня 2021 року. 

Також урядом заплановано збільшення на 30% І (першого) розряду єдиної тарифної сітки, який є визначальним пропорційним параметром для розрахунку окладів в бюджетній сфері. Крім того, урядом анонсовані окремі "точкові" групи які отримують збільшену підтримку: пенсіонери 75+, силовики,  яким пообіцяли підвищення зарплат (поліція, військовослужбовці).

Підтримка реального сектору економіки та регіонів

В проєкті бюджету, запропонованому урядом, був передбачений помірний ріст підтримки реального сектору обсягом у 217,3 млрд грн (+4% відносно бюджету з урахуванням змін) зі зведеного бюджету, в тому числі 101 млрд грн з державного бюджету (-25% відносно бюджету 2020-го з урахуванням змін). Але ці цифри дещо оманливі, оскільки не включають всі ресурси уряду. 

Так, бюджетні видатки зведеного бюджету наступного року на дорожнє господарство будуть скорочені зі 135 млрд грн до 99 млрд грн. Натомість більші ресурси галузь отримає за рахунок прихованих бюджетних видатків – державних гарантій, які мають зрости з 19,3 млрд грн до 70,9 млрд грн. 

Крім того, підвищену підтримку в 15,6 млрд грн з державного бюджету отримають сільськогосподарські виробники (+12% або ж +1,7 млрд грн). Нетиповим є підтримка з державного бюджету залізничного транспорту в 4,5 млрд грн на закупівлю вагонів. Залишається підтримка вугільної галузі в 4 млрд грн.

В проєкті держбюджету-2021 підтримка регіонів окреслена обсягом в 33,4 млрд грн з яких 2/3 – це розбудова автомобільних доріг. 

При визначенні видатків на соціально-економічний розвиток регіонів, уряд надав перевагу Державному фонду регіонального розвитку, збільшивши його чи не вдвічі - до 9,3 млрд грн, натомість не включивши сумнозвісну субвенцію на соціально-економічний розвиток. 

Однак, не виключено, що депутати таки відвоюють цей вид видатків при доопрацюванні бюджету.