У 2004 році, я отримав свою першу роботу після аспірантури в Боннському університеті в Німеччині. Тоді я запитав у колег, як в їхній країні правильно заощаджувати на старість. Мені сказали, щоб на державну пенсію не розраховував. Бо коли черга дійде до мене, і я вийду на пенсію, пенсійна система Німеччини буде банкротом. Через демографію. 

Бо люди живуть все довше, а народжують дітей все менше. Тому державна пенсія хоч і буде, але неадекватно маленька. Вони порадили накопичувати на пенсію самостійно. Що я і роблю.

В Україні така ж ситуація, як в Німеччині. Чи навіть гірша, бо українська економіка слабша за німецьку.

Скільки потрібно накопичувати? 

Рекомендації різні в різних країнах. Наприклад, я відкладаю від 10% до 40% від свого доходу. Більшість моїх колег в США відкладають десь 15% зарплати. В Україні багато моїх друзів і колег не відкладають нічого. І це дуже погано.

Досить часто, коли я кажу про необхідність відкладати, мені заперечують. Мовляв "зарплата і так маленька, ми вже платимо відрахування в Пенсійний фонд, а ти ще хочеш щоб ми додатково відкладали. Ти що знущаєшся?". 

Ні, я не знущаюсь. А говорю правду. Якщо нічого не відкладати, то на пенсії не будеш мати грошей. Це дуже погано, що зарплати маленькі, що пенсійний фонд в країні маленький. І саме тому потрібно розраховувати на себе.

В що вкладати заощадження? 

Для України це дуже складне питання, бо у нас не працюють ринки капіталу і інвестиції досить часто ризикові або не дають доходу. 

Я би не вкладав в нерухомість. Вона не достатньо швидко зростає в ціні. Але це моя персональна думка. 

Поклав би частину грошей на депозити, частину в ОВДП, і, якщо є можливість, частину в міжнародні цінні папери (такі можливості сьогодні є, українське законодавство дозволяє, а інвестиційні компанії надають інструменти).

Накопичуйте і ставайте забезпеченими.