Содержание:
  1. Чому українці накопичують
  2. Історія і ліцензія. Як обрати фонд для пенсійних накопичень? 
  3. Паспорт, код і все?
  4. З чого почати накопичувати на пенсію

Близько мільйона українців вже користуються системою добровільних недержавних пенсійних накопичень. Значна цифра, але вона складає лише 9% від працюючого населення, яке робить внески у вигляді ЄСВ для участі у загальній солідарній пенсійній системі й очікує на державну пенсію у майбутньому. 

Міністерка соціальної політики Марина Лазебна відзначає, що з 2003 року держава не робила нічого для розвитку добровільних пенсійних накопичень, хоча це було передбачено великою пенсійною реформою тих років. "Якби держава виступала з такими програмами, система була б популяризована, був би прогрес. Сьогодні цього немає", – констатує Лазебна.

Реформа 2003 року, під час якої ухвалено закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", дала старт діяльності недержавних пенсійних фондів. Сьогодні за даними Нацкомісії з цінних паперів, їх нараховується 57. З них приблизно 15 – активні та користуються популярністю серед населення.

Серед цих пенсійних фондів є як відкриті фонди, так і професійні та корпоративні. Перші – доступні для всіх без винятку громадян, два інші види призначені для людей, які об'єднані однією професією або працюють в одній компанії.

Зокрема через слабку інформаційну політику держави про діяльність таких фондів знають дуже мало українців. Але все ж є люди, які починають думати про пенсію вже у 20-30 років.

Що їх мотивує? LIGA.net поспілкувалася з вкладниками українських НПФ. 

В Україні існує кілька основних способів довгострокового накопичення. Основні – недержавні пенсійні фонди та програми страхових компаній, що займаються страхуванням життя. Вони мають схожі принципи роботи: вкладник робить періодичні внески, фонд чи СК інвестують кошти у певні фінансові активи, забезпечуючи захист від інфляції та додатковий дохід. Обидва варіанти мають податкову пільгу: на відміну від банківських депозитів, доходи від цих інструментів не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (складає 18%). Відмінність – у деталях пенсійних контрактів. Умови НПФ більш гнучкі: як правило, вони не вимагають поповнювати рахунок з чітким визначенням термінів та суми поповнення. Також заощадження у Фондах більш тривалі: СК здебільшого орієнтуються на контракти терміном у 10-15 років. Також структури мають різних регуляторів: у НПФ це Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, у СК – Національний банк.

Чому українці накопичують

Тетяна родом з Черкаської області. Там мешкають її батьки-пенсіонери. У мами Тетяни пенсія 2500 грн на місяць, в батька трохи вища – 2800 грн. 

Про пенсійні накопичення Тетяна задумувалася ще під час навчання в школі та на перших курсах університету. "Я бачила, як живуть пенсіонери в Західній Європі: цікаво і насичено, а наші бідують, – каже Тетяна. – Почала шукати відповіді, чому так сталося. Як з'ясувалося, відповідь на це питання дуже проста. В Європі думають про старість наперед і планують майбутнє. В Україні більшість все ще сподівається на пенсію від держави".

Для киянина Максима Шульги поштовхом накопичувати на пенсію також стала відсутність впевненості у державній пенсійній системі.

"Очевидно, що в економічному плані життя в нашій країні суттєво не покращується, а навантаження на Пенсійний фонд постійно збільшується, вже цього року він приблизно на третину дотується з державного бюджету (насправді – майже на 50%. - Ред.), – зазначає він. – Оскільки на пенсію мені виходити в кращому разі років за 30, то сподіватись на щось взагалі марно".

Утім, більшість українців не поспішають самостійно накопичувати на пенсію. Консультант з пенсійних накопичень Світлана Сопілка виділяє кілька причин, чому українці не поспішають накопичувати.

"По-перше, багато людей пам’ятають досвід Радянського Союзу, після розвалу якого у багатьох "згоріли" всі накопичення. По-друге, люди все ще сподіваються, що отримуватимуть пенсію від держави, хоча й вже зараз пенсія не забезпечує достойного рівня життя, – перераховує Сопілка. – По-третє, низький рівень фінансової грамотності більшості українців. Попри невеликі доходи, багато людей живуть за принципом "від зарплати до зарплати". Це дуже шкідливо, адже люди зовсім не планують своє життя і свою старість".

Історія і ліцензія. Як обрати фонд для пенсійних накопичень? 

Свій перший пенсійний рахунок Тетяна з Черкащини відкрила сім років тому, коли їй було 25. "На той момент я просто хотіла почати накопичувати, – розповідає вона. – Фонд обрала за порадою друзів, адже інформації було дуже мало".

Зараз у жінки є чотири накопичувальних рахунки, усі – поліси страхування життя, але з різними умовами, а також заощадження на навчання для доньки. Щомісяця вона відкладає 2000 грн. Після виходу на пенсію вона планує отримувати від 12 000 грн на місяць.

"Дуже зручно, що не потрібно відразу вносити всю суму на рік, а платежі можна розбити на квартали. Квитанції про оплату приходять на електронну пошту", – розповідає Тетяна.

Максим Шульга почав накопичувати на пенсію три роки тому. Від дуже уважно вивчав ринок і обрав для накопичень фонд з іноземним капіталом. "По-перше, мені сподобалося, що це міжнародна компанія, , – пояснює він. – По-друге, приємно вразила відкритість: вся інформація про кількість учасників, сукупне накопичення тощо доступна на сайті".

Фінансовий консультант Леся Півторак під час вибору фонду для накопичень радить звертати увагу на дозвільні документи, надані регулятором ринку (раніше Нацкомфінпослуг, зараз – Нацкомісія з цінних паперів для НПФ та НБУ – для страхових компаній), а також досвід роботи компанії на українському ринку.

"Ліцензія фонду має бути безстроковою. Це гарантія того, що фонд не зникне, наприклад, через 15 років з вашими грошима, – каже Півторак. – Інформація про фонд має бути на його сайті, також варто почитати відгуки клієнтів". 

Паспорт, код і все?

"Багато моїх клієнтів боялися відкривати накопичувальний рахунок, бо думали, що це складно, дорого, по-друге, що можуть відмовити за станом здоров’я. Насправді це дуже доступно, достатньо лише паспорта та ідентифікаційного коду, розповідає консультантка Леся Півторак.

Хоча держава ніяк не спонукає українців накопичувати на пенсію, однак все ж запровадила податкову знижку – з накопичувальної пенсії не потрібно сплачувати податок на доходи фізичних осіб. Вона діє, якщо в рік сплати внесків людина отримувала офіційну зарплату. У такому разі з суми внесків вона має право повернути податок у розмірі 18%.

"Кошти мають повернути протягом двох місяців, – очікує власник накопичувального рахунку Максим Шульга. – Сама процедура оформлення знижки у податковій зайняла не більше 15 хвилин, але зрештою мені відмовили, ймовірно, через неправильне заповнення документів".

З чого почати накопичувати на пенсію

За розрахунками Мінсоцполітики, у 2050 році солідарна пенсія покриватиме лише 18% суми, яку пенсіонер отримував до досягнення пенсійного віку. Виходом із ситуації, що склалася довкола пенсій в Україні, може бути введення обов’язкової накопичувальної системи, що доповнюватиме солідарну.

"Дослідження показали, що лише 5–7% працюючих українців усвідомлюють важливість заощаджень і відкладають самостійно, – каже фахівець у сфері пенсійного забезпечення Олександр Ткач. – Відтак, має бути обов’язкове державне пенсійне страхування, щоб "підштовхувати" громадян відкладати кошти".

Пенсійна консультантка Леся Півторак радить не чекати, поки в Україні запрацюють державні пенсійні накопичення. Вона радить починати вже зараз – із будь-якої зручної суми, навіть 500 грн на місяць.

"Договір можна укладати на 10, 20 років, а можна і до досягнення певного віку, – пояснює вона. – Що раніше ви це зробите, то вищий рівень життя зможете забезпечити для себе по виходу на пенсію у 60 чи 65 років".

Наталія Міняйло для LIGA.net

Матеріал опублікований в рамках спільного проєкту з компанією Ліга.Пенсія, яка входить до групи компаній ЛІГА. Партнер не впливає на зміст матеріалу.