UA

Разбор | Снова в долгий ящик? Что потеряет Украина, если не введет накопительные пенсии

Снова в долгий ящик? Что потеряет Украина, если не введет накопительные пенсии - Фото
Пенсия в Украине. Коллаж: Алина Подлесная/LIGA.net
25.05.2021, 07:40

Реформа накопительных пенсий близка к реализации. Что теряет Украина без них и чем рискует с ними (укр.)

На початку 2021 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що розраховує на впровадження в Україні накопичувального рівня пенсійної системи вже в 2021 році. Мовляв, модель напрацьована, нюанси з профільним комітетом парламенту погоджені, справа – за депутатами.

Нещодавно Верховна Рада пішла на важливий технічний крок і відправила законопроєкт про введення другого рівня пенсійної системи на доопрацювання в комітет соціальної політики. Отже, Кабінет міністрів очікує найближчим часом внесення нового законопроєкту про накопичувальний рівень в Верховну Раду. М’яч на полі комітету.

Україна давно обговорює запровадження накопичувального рівня пенсійної системи. В травні 2020-го Шмигаль припускав запуск накопичувального рівня до 2021 року. Це реально?

"Я не вірю, що пакет законів, який стосується накопичувальної пенсійної системи, буде прийнятий в цьому році", – каже заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Чи дійсно варто приймати законодавчі зміни уже цього року та чим ризикують економіка та пенсійна система, якщо рішення не буде?

Ризики – тактичні та стратегічні

Переваги введення накопичувального рівня пенсійної системи – стратегічні.

За даними Пенсійного фонду, пенсії за віком отримують 11,1 млн українців,  середньостатистична пенсія складає 3724 грн. Введення накопичувального рівня дозволило би українцям розраховувати на вищі виплати, але в довгостроковій перспективі. За розрахунками Мінсоцполітики, середня додаткова пенсія за рахунок накопичень складе 3117 гривень за умови щомісячних відрахувань 4% від зарплати у 15 000 грн упродовж 15 років.

"Якщо законопроєкти не ухвалять, запровадження накопичувальної пенсійної системи буде відкладено, солідарна система буде залишатися і буде збільшуватися "діра" у бюджеті через необхідність дофінансовувати Пенсійний фонд, – переконаний Железняк. – Втім, проблема в цьому випадку вирішується не стільки пенсійною системою, скільки детінізацією ринку праці".

У Державній податковій службі не раз зауважували: майже 5,6 млн українців відсутні на податковій карті України. Близько 13,4 млн економічно активних громадян офіційно не отримують доходів. Через активну еміграцію в зв’язку кризою 2014 року співвідношення кількості працездатного населення до кількості пенсіонерів стало ще більш критичним, підкреслює радник президента Олег Устенко.

Якщо ж другий рівень зависне в повітрі, кількість пенсіонерів зростатиме, а офіційно працюючих – знижуватиметься. Відповідно, "пиріг", який утворюється із виплат єдиного соціального внеску, доведеться ділити ще меншими шматочками та ще більше дотувати пенсії з державного бюджету.

Патерналізм проти відсотків

Теоретично введення обов’язкового накопичувального рівня могло би стимулювати працездатних українців робити внески в свою майбутню пенсію та контролювати її, мовляв, ось рахунок – ось накопичення.

З іншого боку, перехід на накопичувальний рівень міг би й посприяти руху від патерналістичного мислення (коли "держава повинна") до розуміння своєї відповідальності за власне майбутнє, говорить керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак.

"Завдяки такій системі людина має відчути ці накопичення як свою власність, а не збори на користь держави", – додає заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Ключове питання введення накопичувальних пенсій – модель фінансування.

Автори відповідного законопроєкту (у процесі беруть участь Мінсоцполітики, профільний комітет ВРУ, Мінфін, Офіс простих рішень і ефективних результатів, представники бізнес-асоціацій) відмовилися від варіанту з підвищенням основних трудових податків – Єдиного соціального внеску та Податку на доходи фізичних осіб, адже це призвело б до збільшення навантаження на фонд оплати праці.

За основу взято іншу модель – введення другого рівня за рахунок "розщеплення" ЄСВ та ПДФО: по 2% від кожного з податків будуть скеровані на накопичувальний рахунок. У цього варіанту теж є значний мінус – "дірка" у бюджеті ПФ продовжить збільшуватися, пояснює Марчак з КШЕ.

За даними трьох співрозмовників LIGA.net серед авторів реформи, йдеться про втрати у 50 млрд грн на рік.

Тож у короткостроковій і середньостроковій перспективі – це непросте політичне рішення, погоджується голова аналітичного центру Спілки українських підприємців Андрій Єрашов.

"Президент, який прийме політичне рішення вводити накопичувальний рівень, має мислити "марафонами", а не "спринтами", – каже він. – Протягом довгого часу його будуть критикувати за це, але в історії цей крок має всі шанси стати визначним".

Головна умова, на думку Єрашова, – грамотний перехід до нової моделі пенсійної системи.

Інвестиційний ефект

Ідея запуску накопичувального рівня пенсійної системи йде пліч-о-пліч із запуском фондового ринку. Відрахування в накопичувальний рівень мали б акумулювати капітал всередині країни, який потрібно кудись інвестувати.

У довгостроковій перспективі це теж міг би бути стимул для економіки. Однак важко грати "в довгу" в країні, де кризи політичні та економічні стали мало не нормою життя, кажуть в Центрі економічної стратегії.

"У країні бракує правовладдя, ефективної судової системи та захисту інтересів споживачів фінансових послуг, – каже заступниця директора Центру Марія Репко. – Це означає, що пенсійні накопичення будуть незахищеними. До того ж є сумніви щодо спроможності регулятора на цьому ринку та існують ризики націоналізації цих накопичень".

Якщо парламент таки введе другий рівень пенсійної системи, гроші, які будуть накопичуватися, найвірогідніше, виходитимуть з країни, бо для таких інвестицій на вітчизняному ринку занадто ризикове середовище, вважає Єрашов з СУП.

Проте він припускає, що з часом попит на інвестиційні інструменти спричинить і пропозицію. "Звичайно, для цього потрібні тектонічні зміни в законодавстві і довіра до ринку. Щоб вибудувати це і налаштувати, також потрібен час", – говорить Єрашов.

Одна з ключових умов для збереження потребують передбачуваної низької інфляції, щоб ефективна ставка за цими вкладеннями була вища за інфляцію.

"Останні 5 років інфляційний таргет НБУ здебільшого виконується, але з іншого боку у нас кожні десять років відбуваються революції з карколомними змінами політичної ситуації, або ж економічні кризи і девальвація. За останні 15 років у нас було три значних економічних кризи", – вказує Марчак з КШЕ.

Щоб покрити такі ризики, держава має вийти на траєкторію стабільного економічного зростання. На думку Олега Устенка, економіка має зростати не менш ніж на 5% щороку. Це – оптимальні умови для запровадження накопичувального рівня, переконаний він.

У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів раніше анонсували, що за умови прийняття необхідного пакету законопроєктів цього року накопичувальний рівень можна було б запустити з 2023-го. Згідно з консенсус-прогнозом Міністерства економіки, нинішній рік Україна може завершити зі зростанням 4,1%, 2022-й – 3,7%. У НБУ очікують, що у 2022-23 роках зростання ВВП буде близьким до 4%.

Матеріал опубліковано в рамках спільного проекту з компанією Ліга.Пенсія, яка входить до групи компаній ЛІГА. Партнер не впливає на зміст матеріалу.

Анна Родічкіна для LIGA.net

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Вакансии
Больше вакансий
Керівник служби охорони
Киев Група Компаній ЛІГА
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости