15.02.2019, 07:59

Корпоративная диктатура. Как суды решают споры о squeeze-out

Наталья Швец

адвокат Ario Law Firm

В Украине начала формироваться практика судебных решений по принудительному выкупу акций миноритарных акционеров. На чьей стороне суд? (укр.)

У 2017  році набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах». Згідно з нормами закону, власники понад 95% акцій українських підприємств мають право примусово викуповувати акції у міноритаріїв (squeeze-out). Як зазначають в НКЦПФР, на сьогодні в країні відбулося вже понад 100 процедур сквіз-ауту.

Ця процедура означає наступне: людина, яка володіє, наприклад, однією акцією величезного комбінату, повинна продати цю акцію на вимогу власника контролюючого пакету акцій,  а натомість отримати за це справедливу ринкову винагороду.

На практиці нерідко відбувається таке, що у деяких випадках Закон діє лише на користь мажоритарних власників, а дрібні акціонери отримують за продаж своїх акцій копійки. Деякі міноритарії взагалі не погоджуються з нормами Закону та вважають примусовий викуп акцій неконституційним.

Висока мета

Законопроект про squeeze-out був направлений на імплементацію Директиви 2204/25/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Згідно Директиви, міноритарні акціонери можуть вимагати від власника 95 відсотків (мажоритарний акціонер) акцій товариства викупу за справедливою ціною акцій, що належать їм (sell-out) та навпаки – мажоритарій може розраховувати на обов'язковий продаж акцій власниками міноритарних пакетів (squeeze-out).

Вказаний закон мав на меті спростити процедуру виходу акціонерів-міноритаріїв, надавши їм можливість отримати за свої акції взамін адекватну суму коштів. У свою ж чергу, для акціонера-мажоритарія – це добра можливість зменшити свої адміністративні витрати на проведення зборів (розсилку повідомлень та інше) та можливість скинути вантаж «сплячих акціонерів» або як їх ще називають «мертвих душ».

Перерахування коштів за продаж акцій відбувається через ескроу-рахунок. Це рахунок умовного зберігання, який відкривається у банківській установі заявником вимоги. Його бенефіціарами є акціонери, у яких купуються акції.

«Що по чому»

Найбільш поширеними проблемами у питаннях таких правовідносин є визначення справедливої ціни акцій, адже досить часто акціонери-міноритарії не погоджуються з тією ціною, за якою викупаються їх акції.

Законом передбачено, що ціною обов’язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:

  • найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, прямо або опосередковано придбали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;
  • ринкова вартість акцій товариства, визначена суб’єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 Закону станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.

 
У більшості випадків ціна визначається суб’єктами оціночної діяльності. 

Незгодні  сторони мають право  відстоювати свої інтереси у судах. І ця практика вже почала формуватися.

Зокрема в Реєстрі судових рішень вже міститься  рішення Господарського суду Київської області у справі № 910/8714/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" до компанії BARLENKO LTD (Барленко ЛТД), ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" та ПАТ «ПУМБ».

Серед вимог позивача: визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "МК "Азовсталь", яким затверджено ринкову вартість 1  простої іменної акції ПрАТ "МК "Азовсталь" у розмірі 0,564 грн, згідно звіту ТОВ "Оціночний стандарт", у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду та визнання недійсною Публічну безвідкличну вимогу компанії BARLENKO LTD про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "МК "Азовсталь".

Отже серед аргументів позивач називає невідповідність ціни примусового продажу акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" ринковій вартості, "законним очікуванням" позивача, а примусовий продаж акцій за заниженою ціною порушенням права власності  на мирне володіння майном, визначеним у статті  1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд повністю відмовив у  задоволенні позову, мотивувавши своє рішення серед іншого і тим, що відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України «Про акціонерні товариства» ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Звіт про оцінку був направлений на рецензію двічі. Рецензії було надано Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів» та Фондом державного майна України. У рецензіях ВГО «Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів» та Фонду державного майна України не міститься висновок про визначення вартості однієї іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» нижче ринкової.

З огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані суд дійшов висновку, що оцінка однієї простої іменної акції з 3,256% пакета акцій не заборонена законом, підтверджується суб'єктами рецензії, в тому числі Фондом державного майна України.

У справі № 910/2483/18 позивач обґрунтовував позовні вимоги неправильним розрахунком відповідачем ціни акції і просив стягнути різницю між ціною акції,  яка, на думку позивача, є належною, та ціною, визначеною відповідачем.

У даній справі, окрім іншого, позивачем у підтвердження невідповідності ціни придбання акцій був наданий висновок експерта судово-економічної експертизи, але позовні вимоги також не були задоволені.

Конституційні права vs squeeze-out

Ще одна з підстав, через яку акціонери-міноритарії не погоджуються з процедурою обов’язкового викупу акцій є, на їх думку, здійснення такої процедури в порушення норм Конституції України та Конвенції про захист прав людини і її основоположних свобод.

Схожим чином діяли позивачі у справі № 908/137/18 за позовом акціонерів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД".

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду відзначила у постанові від 19 грудня 2018 року у вказаній справі: «що підстави, порядок та умови примусового відчуження акцій визначені законом - ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства"; законом передбачений обов'язок попереднього та повного відшкодування вартості акцій (ціна, сплачена через ескроу рахунок), а тому процедура сквіз-ауту не порушує право власності міноритарних акціонерів, а в розумінні положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції дотримано принципу законності».

STOP squeeze-out

Окрім вищенаведеного, серед механізмів, якими намагаються користуватися акціонери-міноритарії – це захист своїх прав шляхом зупинення операцій squeeze-out.

Прикладом цього є досить цікава справа № 914/228/18, де позивачі просили задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом заборони Центральному депозитарію цінних паперів включати акціонера в перелік (реєстр) акціонерів та емітенту.

Заявник у справі посилався, між іншого, на те, що продаж акцій міноритарних акціонерів в процедурі "сквіз-аут" буде здійснено за заниженою ціною, яка не буде відповідати ринковій.

Ухвалою суду першої інстанції у справі  № 914/228/18, залишеною без зміни постановою апеляційного суду від 05.04.2018, заяву про забезпечення позову задоволено повністю. Вжито заходи забезпечення.

В обґрунтування заявник зазначив, що вживаються дії, які свідчать про здійснення підготовки до проведення процедури "сквіз-аут" в порядку статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", а саме було здійснено звернення зі скаргою до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо встановлення за результатами торгів на фондовій біржі економічно необґрунтованого біржового курсу.

Верховним Судом у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі відмовлено повністю. Суд зазначив: «суди попередніх інстанцій не врахували, що застосовані ними заходи забезпечення позову порушують права третіх осіб, що не є учасниками спору, зокрема права компанії власника домінуючого контрольного пакету акцій та забороняють емітенту та НДУ вчиняти дії з метою проведення процедур, передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", які є обов'язковими для них в силу вимог закону».

У ще одній справі  про забезпечення позову № 905/611/18 заявник посилається на затвердження Наглядовою Радою юридичної особи експертної оцінки вартості акцій для продажу у розмірі за акцію, що нижче номінальної вартості акції. Також, заявник зазначав, що на даний час існує велика вірогідність, що акції будуть продані без його згоди.

Судом відмовлено у задоволенні заяви, у якості підстав, серед іншого, також зазначено про те, що відповідно до ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» публічні обмеження не є перешкодою у здійсненні примусового продажу, тому, обраний спосіб забезпечення позову не є направленим на захист прав заявника, який пов'язаний з намаганням отримати іншу (більшу) ціну за акції.

Короткі висновки

Як зазначають НКЦПФР десятки тисяч міноритарних акціонерів вже отримали кошти  за свої акції: близько 450 млн грн вже виплачено і ще 350 млн грн знаходяться на ескроу-рахунках.

Проте статистичних даних щодо кількості незадоволених результатами закону не існує.

Вочевидь такі випадки ми будемо вивчати через судову практику. І виходячи із нинішніх реалій, можу припустити, що їх буде чимало.  

Поки що варто розуміти:

-       Такі спори – компетенція виключно судів. І сторонам у відстоюванні власних інтересів необхідно буде збирати велику доказову базу.  Наразі, суди на боці акціонерів-мажоритаріїв.

-       Виходячи з вже існуючої судової практики, жоден суд не визнає процедуру сквіз-аут порушенням конституційних прав людини.

-       Особливу увагу слід приділити у виборі об`єкта оціночної діяльності: наявності ліцензії, репутації, рекомендаціям. Результати оцінки за краще підкріпити  рецензіями Фонду державного майна України.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ