Без доріг та стадіонів. Два великі скандали через проєкт бюджету-2024

У Верховній Раді 20 вересня почалось обговорення державного бюджету на наступний 2024 рік – проєкт закону №10000.

"Це умовно перше читання. Але воно не потребує голосування у залі. Відповідно, після представлення буде 10 днів у нардепів подати свої пропозиції (поправки) до бюджету — до 1 жовтня", – пояснює перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. 

Далі ці пропозиції депутатів будуть зводитися. І до 20 жовтня має бути перше голосування.

Однак вже той проєкт, який представлений на розгляд в нинішньому вигляді, супроводжується доволі резонансними пропозиціями, які цілком можна назвати скандальними.

LIGA.net досліджувала конфлікти навколо проєкту кошторису країни на наступний рік.

Без доріг

 

На тлі традиційної симпатії нинішньої влади до розбудови інфраструктури та доріг – "Великого будівництва" — доволі неочікуваними стали цифри, які свідчать про повне переспрямування доходів, які наповнювали Державний дорожній фонд, одразу в бюджет.

Основними доходами цього фонду є акцизний податок з транспортних засобів, 86,56% акцизного податку з пального. А також ввізне мито на нафтопродукти та транспортні засоби. За оцінками Мінфіну, йдеться про мінімум 95,2 млрд грн.

"У державному бюджеті на 2024 рік коштів на будівництво нових доріг не передбачено. Дороги будуватимуть лише за окремими рішеннями Кабміну за гроші з резервного фонду", – розповіла LIGA.net голова комітету Верховної Ради з питань бюджету, нардепка від Слуги народу Роксолана Підласа.

За її словами, всі урізані статті за програмами витрат Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, яке очолює Олександр Кубраков, та Агентства відновлення під головуванням Мустафи Найєма, будуть спрямовані на потреби оборони України.

"Мінінфраструктури й далі займатиметься проєктами відбудови, але гроші на це шукатиме у міжнародних партнерів, – каже Підласа. – Фонд ліквідації наслідків збройної агресії буде наповнюватись від конфіскованого у росіян на території України майна, якщо Фонд державного майна зможе успішно його продати".

На цих самих моментах Підласа наголосила  у своєму інтерв'ю виданню Forbes від 15 вересня.

"...Одна з найбільших його (держбюджету-2024. – Ред.) відмінностей від кошторису-2023 — це суттєве скорочення видатків на інфраструктуру та будівництво. На 372 сторінках норм і додатків не знайти ані Держфонду регіонального розвитку (в цьому році закладалось 2 млрд, які потім були передані ЗСУ), ані історичного Дорожнього фонду", – зазначає Підласа.

Нагадаємо, на Фонд ліквідації наслідків збройної агресії у бюджеті-2023 було виділено 35,5 млрд грн.

У проєкті держбюджету на 2024 рік видатки на Агентство відновлення знизились на понад 38 млрд грн, Мінінфраструктури – на більш як 42 млрд грн. Загалом їхні видатки пропонується знизити зі 119 до 39 млрд, тобто втричі. 

Як Мінінфраструктури, так і власне його очільник Олександр Кубраков не схильні коментувати ці ініціативи.

На сайті та в соцмережах міністерства акцентують інші теми й обходять цю в комунікаціях. Після звернення LIGA.net в пресслужбі Мінінфраструктури також не змогли прокоментувати ініціативи щодо Дорожнього фонду.

Натомість джерела в парламенті чітко зазначають, що цей крок Мінфіну та уряду викликаний не так економічними причинами, як політичними.

"Це політика. Почитайте медіа, які вже прямо вказують на те, що за цим стоїть Офіс (президента. – Ред.)", – пояснює LIGA.net один із народних депутатів від опозиції на умовах анонімності.

Інший його колега зазначає, що це свідоме обмеження можливостей Кубракова, який у 2023 році активно опікувався відбудовою, та переспрямування грошових потоків на користь інших міністерств, які менш самостійні у своїх рішеннях відносно Офісу президента.

Водночас, на думку джерел, мовчання Кубракова пов'язано з надією "розв'язати питання" без зайвого галасу на рівні президента Володимира Зеленського.

Очевидно, що без відома голови держави ані уряд, ані тим більше Мінфін, який розробляв проєкт бюджету, так радикально переспрямувати майже 100 млрд грн не змогли б.

Без стадіонів

 

Під час підготовки планів державного бюджету на наступний рік було й інше резонансне рішення. 

Проти нього публічно і відверто заперечували представники місцевих громад та їх профільних асоціацій, мери міст. Зокрема, інформація щодо таких консультацій та позицій представників місцевого самоврядування є в додатках до проєкту бюджету.

Це цілком зрозуміла реакція, бо йдеться про вилучення з їхніх бюджетів коштів у вигляді податків з доходів фізосіб (ПДФО), які сплачують військовослужбовці, тобто із зарплат військових.

Наразі в бюджети громад йде 64% надходжень від ПДФО громадянина, який працює на підприємстві, зареєстрованому у відповідній громаді. В більшості громад надходження від ПДФО ще до початку вторгнення складали половину і більше доходів місцевих бюджетів.

У контексті ПДФО військових, йдеться про десятки мільярдів гривень, бо на тлі кратного зростання виплат військовослужбовцям після початку великої війни в рази збільшилися надходження від їхніх зарплат.

Деякі з громад тільки завдяки розташуванню на їх територіях військових частин, без жодних додаткових зусиль, почали отримувати колосальні надходження, яких не мали до того. Не рідко вони почали витрачати ці кошти на не дуже нагальні речі під час війни – ті самі ремонти доріг місцевого значення, облагородження адмінбудівель чи стадіонів.

Натомість в інших громадах, яким не пощастило мати цих додаткових надходжень від військових, таких ресурсів не було.

До того ж громади мають опікуватися сім'ями військових та ветеранами, яким потрібна допомога в організації побуту та розв'язанні соціальних чи гуманітарних питань, забезпеченням потреб ЗСУ. Часто були ситуації, коли ті ж військові фізично перебувають на одних територіях (і потребують підтримки саме там), а податки сплачують на інших – там, де зареєстровані їхні підрозділи.

Щодо розв'язання цього питання, було декілька ініціатив. Та влада обрала найпростіший і радикальний: усі кошти з податків військових переспрямувати в державний бюджет.

Йдеться про майже 100 млрд грн в наступному році та ще 24 млрд грн у поточному. Бо переспрямувати кошти урядовці пропонують вже з 1 жовтня 2023 року.

Попри протести представників місцевого самоврядування, в уряді вже розроблений  та підтриманий бюджетним комітетом Верховної Ради законопроєкт №10037, який передбачає вилучення в органів місцевого самоврядування ПДФО з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами.

До законопроєкту, який зареєстрований 12 вересня, є низка питань. Зокрема й стосовно того, що впродовж бюджетного року у громад заберуть надходження, якими вони мали фінансувати свої планові потреби до кінця року. А про компенсації поки не йдеться. Це заборонено робити за чинним законодавством.

Поспіх певною мірою можна пояснити тим, що від його ухвалення залежить розгляд закону про держбюджет-2024.

"Для дотримання збалансованості показників державного бюджету і місцевих бюджетів на 2024 рік та узгодження правових норм такі законопроєкти належить розглядати взаємоузгоджено і послідовно, водночас остаточне рішення має бути ухвалено спочатку щодо законопроєкту №10037", – зазначає Роксолана Підласа в інформації до проєкту бюджету. 

Питання вже супроводжується протестами профільних асоціацій та їхніми зверненнями із запереченнями до президента, прем'єра та інших керівників держави.

Держбюджет-2024: оборона та соціалка

 

Макропрогноз Міністерства економіки, покладений в основу проєкту держбюджету-2024, передбачає відчутне поліпшення ситуації з безпекою з другої половини наступного року і можливе прискорення зростання економіки до 5% на 2024 рік.

Згідно з прогнозом, датованим серединою червня цього року, інфляція (на кінець року) знизиться до 10,8%, а рівень безробіття з 18,8% цього року до 10,8% у 2026 році.

Розмір місячної мінімальної зарплати пропонується встановити з 1 січня 2024 року в 7100 грн та з 1 квітня – 8000 грн. Тобто вона зросте відповідно на 6% і 19,4%, порівнюючи з її нинішнім розміром (6700 грн).

Раніше міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що проєкт держбюджету-2024 пораховано на базі середньорічного курсу 41,4 грн/$, тоді як цьогоріч курс утримується на рівні 36,6 грн/$. 

Загалом в проєкті, який уряд подав на розгляд парламенту, на наступний рік доходи (порівнюючи з розмірами бюджету 2023 року станом на початку вересня) хочуть збільшити на 25,6%, видатки – на 7,6%, дефіцит скоротити на 7,3%.

Передбачається, що дефіцит буде профінансовано майже повністю коштом зовнішніх запозичень, оскільки доходи від приватизації заплановано на рівні 4 млрд грн, а внутрішні запозичення дорівнюватимуть виплатам у рахунок погашення внутрішнього боргу – 421,6 млрд грн.

Як зазначає  Підласа, проти нинішнього, видаткову частину держбюджету-2024 пропонується збільшити на 317 млрд грн.

Водночас від загалу витрат близько 303 млрд грн буде спрямовано на оборонні потреби.