Мікрокредити під 1200% зникають. Чи виживе ринок швидких грошей до зарплати

Війна відкинула ринок мікрокредитування на багато років назад. За оцінками експертів, працювати продовжує третина від усіх мікрокредитних організацій, а ті, що виживають, надзвичайно скоротили об’єми кредитування — більше ніж удесятеро.

Лідери ринку продовжують працювати, але очікується, що їх гойдатиме ще декілька років після перемоги. Проте регулятор пророкує мікрокредитним послугам "значний потенціал росту" та "швидке відновлення". Учасники ринку не такі оптимістичні.

Як себе почуває ринок мікрокредитних організацій і чому йому пророкують бум — у матеріалі LIGA.net.

Точка падіння

Мікрокредитні організації (МФО) активно зростали від початку 2010-х років. Криза 2014–2015 років лише стимулювала попит.

Але повномасштабну війну переживе меншість. "Кредитування фізичних осіб через мікрокредитні організації значно скоротилося", — повідомили LIGA.net у пресцентрі Національного банку України.

За даними регулятора, у квітні-травні цього року обсяг кредитування фізосіб скоротився більше ніж удесятеро. У другому кварталі торік було взято понад 16 млрд, а цьогоріч — 1,3 млрд грн.

За словами Вікторія Волковської — генеральної директорки Асоціації з управління фінансами й інвестиціями (FIMA), до якої входять 35 фінансових компаній, наразі працює не більше третини МФО від тих, що працювали до повномасштабної війни.

"Якби війна закінчилася впродовж двох-трьох місяців, як всі дуже сподівалися, всі могли протриматися на тому "підшкірному жирку", що був. Однак нині з кожним місяцем доходи падають, а резервів вже не залишається", — розповіла LIGA.net експертка небанківського фінансового ринку.

Як зазначив президент FIMA Дмитро Кравченко у коментарі LIGA.net, наразі одна з головних проблем на ринку — неможливість роботи за старою бізнес-моделлю, що працювала роками.

Як працювали МФО

Схема роботи мікрокредитних організацій, за словами Волковської, полягає у постійному потоці клієнтів і балансі надання мікрокредитів і повернення раніше виданих мікрокредитів. Як це працює?

Основні витрати мікрокредитної компанії йдуть у рекламу, залучення клієнтів, їх перевірку, зв’язок з ними. МФО, пропонуючи клієнтам короткі позики, заробляють на сумлінних клієнтах і видають нові кредити.

Водночас їх реальна дохідність, за словами президента FIMA, відрізняється від космічних відсотків у договорах. 

"Ці мікрокредити, ставка яких на початку близько 0%, а згодом складає 700–1200% річних — насправді їх реальна маржинальність низька, до 40% у гривні", — запевняє Кравченко.

Причина у високих витратах компаній і перекриванні несумлінних платників. Проблемні борги передають компаніям, що займаються факторингом — колекторам. Ціна продажу варіюється, але дисконт може досягати ледь не 99%.

Що пішло не так

У Нацбанку вказують на очевидне: джерела фондування на ринку мікрокредитування скоротилися, рівень платоспроможності позичальників знизився. Тобто у всіх просто мало грошей. Також вплинув виїзд потенційних позичальників за кордон й ускладнення процесу стягнення кредитної заборгованості. 

Бізнес-план з постійною циркуляцією мікропозик зламався. За оцінками асоціації, прибуток компаній, що вижили, зараз скоротився на 70–80%, якщо порівняти з довоєнними показниками.

"Тут багато психологічного фактора. Коли заспокоюється ситуація — люди погашають борги, а коли починає вити сирена — нікому немає справи до погашення", — зазначає Волковська.

Пом’якшення для МФО

За даними Нацбанку, зі всіх МФО, що раніше надавали послуги фізичним особам, половина призупинила видачу кредитів фізособам. Зростання витрат і падіння доходів змусило деякі компанії піти у сплячку.

Щоб поліпшити ситуацію, регулятор у лютому-березні дозволив небанківським фінансовим установам не звітувати. Це дало МФО можливість підлаштуватися під нові обставини, а в критичних ситуаціях — призупинити роботу. Згодом НБУ адаптував регуляторні вимоги.

"Якщо компанія не працює та знаходиться не в зоні бойових дій — подаються "нульовки" [звітність з нульовими показниками. — Прим. Ред.]. У зоні бойових дій чи окупації компанії можуть не подавати звітність, це не буде вважатися порушенням", — пояснює гендиректорка FIMA. Водночас компанії, що працюють, зараз мають подавати звітність.

Попри негативні тенденції, хоч деякі МФО зупинили роботу з новими клієнтами, Нацбанк із початку війни не фіксував виведення з ринку "живих" мікрофінансових компаній. Ринок залишають лише учасники, які не надають жодних послуг і не комунікують з регулятором.

"Це так звані "сплячі" компанії, що де-юре мають ліцензії, але де-факто не працюють", — пояснюють у НБУ.

Або 3 роки диспропорції, або швидке відновлення

Пом’якшення вимог до МФО і згодом їх адаптація, як вважають у Нацбанку, втримало фінансову стійкість ринку. Тому регулятор планує продовжувати цей тренд — створення нових умов для МФО.

Зі свого боку Волковська вважає, що посилення регуляції призведе до збільшення витрат і ще більшого здорожчання мікрокредитів.

Загалом учасники ринку не такі оптимістичні щодо перспективного відновлення ринку. Питання виживання слабших компаній залишається за їх власниками, а перспективна диспропорція може тривати роками.

"Компанії, власники яких мають можливість нести ці додаткові витрати, зможуть залишитися на ринку. Рано чи пізно ці нові витрати перетікають у вартість послуг", — наголосила експертка небанківського фінансового ринку.

На думку президента FIMA, диспропорція у схемі видав-повернув триватиме навіть не до кінця війни, а ще два-три роки потому. "Цьому сприятимуть введені раніше обмеження для мікрокредитних організацій щодо контакту з боржником."

Попри негативні тенденції на ринку мікрофінансових організацій, на думку НБУ, мікрокредитування має "значний потенціал росту" й "надію на швидке відновлення". За оцінками регулятора, МФО можуть незабаром пережити клієнтський бум.

"Такі послуги матимуть попит найближчим часом серед широких верств населення", — пояснюють у НБУ.