Регулятором ринку страхування Нацбанк став з липня 2020 року. Тоді під його опіку потрапило 233 страхові компанії. Очевидно, що за три роки відбулося колосальне чищення. Станом на 1 липня 2023 року працювати залишилось 115 страхових компаній.

Із 140 страховиків, які працювали на ринку рік назад, наразі залишилось 110. 

Основними причинами, через які регулятор виводить страхові компанії з ринку, є непрозора структура власності, неподання звітності, недотримання нормативів, скарги від клієнтів. Орієнтовно 20% компаній пішли за власним бажанням.

Свої рішення НБУ називає справедливими. Усі страхові компанії, які залишили цей ринок упродовж трьох останніх років, не виконали цілком законних вимог регулятора, кажуть в НБУ.

У Нацбанку зазначають, що перед тим як вивести компанію з ринку, завжди дають їй шанс залишитися. Зазвичай спочатку накладають на страховика штраф за виявлені порушення і дають час на їхнє виправлення.

У вересні регулятор оштрафував ПрАТ "Промислово страховий альянс" Ігоря Пелепця за несвоєчасно подану інформацію та документи на вимогу Нацбанку. А також СК "ТАСТ-Гарантія", в якій контрольний пакет акцій має державна Укрзалізниця, за надання регулятору завідомо недостовірної інформації у звітності компанії, неподання документів про призначення посадових осіб тощо.

Очікувано, уже незабаром кількість страхових компаній може суттєво скоротитися. Причина – з 1 січня 2024 року вводяться в дію норми ухваленого ще у 2021 році Радою закону "Про страхування" №1909-IX.

Згідно з ними, змінюються вимоги до ліцензування страховиків, оцінки їх платоспроможності та ліквідності, корпоративного управління й управління ризиками, припинення діяльності компаній та передавання страхового портфеля тощо. НБУ отримає право регулювати бухгалтерський облік їх господарських операцій за погодженням із Мінфіном. А також видавати методичні рекомендації щодо облікової політики.

Крім цього, Нацбанк працює над тим, щоб наблизити ринок автострахування в Україні до європейських стандартів та запровадити принципи МСФЗ 17 – міжнародної системи фінзвітності, яка стосується страхових контрактів.

Ліцензування відбуватиметься за класами, а не за окремими видами. Тобто не на кожен вид страхування потрібна буде окрема ліцензія. Буде лише одна. А страхові або додаватимуть нові класи, або зменшуватимуть їхню кількість у межах non-life чи life-страхування.

У такій модернізації регулювання діяльності керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько бачить позитив.

"По-перше, вхід у сферу буде обмежений і ретельно перевірятиметься. Зокрема за прозорою структурою власності, щодо бездоганності ділової репутації, а також стосовно майнового стану – їх погоджуватиме Нацбанк (і хочеться сподіватися, що вдасться уникнути корупційної складової). Страховик повинен бути платоспроможним", – розповідає LIGA.net Ясько.

По-друге, каже він, неможливо буде працювати без бізнес-плану щонайменше на поточний рік та на наступні три роки з інформацією про економічне середовище, наміри, бізнес-модель, фінансовий план, який дасть змогу отримувати доходи.

По-третє, вимоги регулятора  відрізнятимуться залежно від розміру компанії: до великих пред’являтимуться суворіші вимоги. До того ж враховуватиметься професійність осіб, які займають керівні посади. Ідеться про професійну придатність та ділову репутацію. Тому і вийти з ринку можна буде після виконання зобов’язань перед клієнтами. З одного боку, потрапити у сферу стане складніше. З іншого – прозорість зможе запобігти великій кількості недобросовісних страхових компаній.

Водночас уже зараз Нацбанк "причісує" свою нормативно-правову базу і буквально "шмонає" страховиків.

За словами гендиректора асоціації "Страховий бізнес" В’ячеслава Черняховського, наразі НБУ пред’являє до структури власності страхових компаній більше вимог, ніж регулятори європейських країн до своїх піднаглядних бізнесів. Підтвердити структуру власності змогли поки що лише 60 страхових компаній.

"Ми стикаємось із порушенням конституційних прав власників страховиків щодо їхнього права розпоряджатися власним майном. Це стосується вимоги до них щодо наявності другого капіталу – додаткових коштів, пропорційних участі людини в капіталі страховика", – каже він.

Окремим болем, що з’явився останнім часом, Черняховський називає непрозору, незрозумілу процедуру погодження керівництва та членів наглядових рад страхових компаній.

"Обсяг нормативних документів, які вони мають знати мало не на пам’ять, перевищує 1000 сторінок. Не узгоджують людей із величезним досвідом у страхуванні, що працюють у галузі на управлінських посадах 20-30 років", – каже він.

"Звісно, посилення контролю, вимог до звітності, нова хвиля запитів від НБУ є негативним моментом для бізнесу цієї сфери. Але тут, як і завжди, коли влада прагне чиїсь права покращити, інша сторона потерпає від певних утисків. Але цей шлях необхідно пройти, якщо Україна бажає просунутися на шляху до євроінтеграції", – зазначає Ігор Ясько.

Самі представники страхових компаній в оцінці дій НБУ обережніші.

"Нацбанк продовжує реформувати ринок – це непроста, довгострокова робота, результати якої ми побачимо трохи пізніше", – каже у коментарі LIGA.net гендиректор компанії  ARX Life, заступник голови правління страхової компанії ARX В'ячеслав Гавриленко.

Він зазначає, що клієнти та частина працівників гравців, які пішли з ринку, абсорбовані іншими учасниками ринку.

"У нас цього року теж є договори з клієнтами, які раніше були в інших компаніях. Загалом ми спостерігаємо зростання і в кількості договорів, і в обсягах премій. За вісім місяців ми зросли в платежах до минулого року разом з двома компаніями на 37% і зібрали трохи менше ніж 2,7 млрд грн. З них 1,236 млрд ми зібрали по КАСКО (автострахування. – Ред.) – теж зі зростанням 37%. Фокус був, як завжди, насамперед не на зростання заради зростання, а на прибутковість. Отже, наша діяльність у двох компаніях була прибутковою", – каже він.

З кінця серпня НБУ почав оприлюднювати низку нормативно-правових змін щодо роботи страхового ринку і їх обговорення.

Так, 28 серпня НБУ запропонував до обговорення нові вимоги до договорів страхування зі споживачами. Основна мета змін – зменшити порушення прав і свобод споживачів послуг страхування.

"Якщо за результатом нововведень дійсно вдасться зменшити ризик маніпулювання нормами договорів для уникнення виплат – це буде велика перемога у сфері страхування. Тут Нацбанк встановив вимоги до інформації, яка повинна або не може міститися в договорі. Наприклад, нюанси зловживання, коли для відмови у здійсненні страхових виплат завчасно винятки зі страхових випадків прописують так, що хоча за текстом вони відрізняються, але по суті дублюють страхові випадки. Або коли страхова компанія може без погодження змінювати строки сплати або продовжувати строк дії договору. Буде добре, якщо у підсумку дійсно страхові не зможуть допускати подвійні сенси у термінах або їх тлумачення у власній інтерпретації", – зазначає Ігор Ясько.

Зараз, за словами юриста, страхові компанії всіляко прагнуть скорочувати виплати. Або взагалі відмовляються сплачувати страхову суму. Найчастіше спори стосуються страхування транспортних засобів, які є обов’язковими, на відміну від інших видів страхування. Тематика таких спорів різна: і від власника, який не отримав платіж, і від страхової, яка вимагає компенсації від іншого учасника ДТП. Навіть між різними страховими компаніями.

Наприклад, може бути така ситуація, що застрахований автомобіль потрапив у ДТП внаслідок падіння уламків на дорогу. І тут треба звернути увагу на положення договору страхування, адже у ньому може міститися пункт про те, що страхова не відшкодує втрати, завдані внаслідок воєнного стану, війни, бойових дій. Або якщо аварія сталася на тимчасово окупованій території, яка була невдовзі звільнена, все одно "місцем договору" у той час населений пункт може не вважатися.

Крім того, страхові вміло оперують воєнним станом як форс-мажорною ситуацією, законно затримуючи виплати до його закінчення. Однозначно відповісти, як вирішуються такі спори, складно. Все залежить від фабули справи – усіх обставин, договірних відносин, прописаних положень, кореспонденції та додаткових угод між сторонами.

Той самий форс-мажор судді не розцінюють як обставину, яка звільняє від зобов’язання. А щоб використовувати отриманий сертифікат, компанія ще має довести, як воєнний стан унеможливлює страхові виплати.

"Оскільки люди масово виїжджали за кордон на початку 2022 року, то збільшилася кількість автомобільного страхування "Зелена карта", що також зробило внесок у появу нових справ у цій сфері", – розповідає Ігор Ясько.

4 вересня регулятором був представлений проєкт постанови, в якому передбачено зміни до положень про ліцензування надавачів фінансових послуг, вимоги до їх структури власності, застосування заходів впливу та інспекційні перевірки. Тут, зокрема, мають бути удосконалені підходи до визначення ознак небездоганної ділової репутації керівників та власників страхових компаній – в основному перевірятимуться зв’язки з РФ.

Зазначимо, в Україні досі не вирішене питання роботи страхової компанії Альфа Страхування, яка є відгалуженням Альфа Банку (тепер державний Sense Bank). 31% акцій Альфа Страхування, за даними YouControl, належить підсанкційному Михайлу Фрідману.

6 грудня 2022 року компанії рішенням НБУ №21/1629-рк було тимчасово призупинено всі ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування. З 2 вересня 2023 року постановою НБУ №106 компанії Альфа Страхування було дозволено проводити страхові виплати за всіма договорами страхування, що були укладені до 6 грудня 2022 року. До 5 грудня 2023 року регулятор дав час Альфа Страхуванню на те, щоб виправити ситуацію зі структурою власності. Далі ухвалюватиметься рішення щодо відкликання чи невідкликання ліцензії.

Проєктом постанови від 4 вересня також уточнюється порядок погодження та терміни перепризначення керівників страхових компаній. Оновлюються правила інформування Нацбанку з боку учасників фінринку стосовно змін у структурі власності. Оновлюються критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від діяльності компанії. Вони мають впливати на періодичність проведення планових інспекційних перевірок.

6 вересня Нацбанк розпочав обговорення нового положення про безвиїзний нагляд за діяльністю страхових компаній. Ідеться про те, що НБУ дистанційно оцінює ступінь ризику страхової компанії, аналізує її операції та фінансовий стан, контролює її дотримання вимог законодавства та нормативів, перевіряє відповідність керівників компанії та її власників критеріям ділової репутації. Результатом виявлених порушень може стати, зокрема, призначення позапланової виїзної інспекційної перевірки, стягнення штрафів, звернення до правоохоронних органів, якщо є ознаки кримінального порушення.    

2 жовтня НБУ розпочав громадське обговорення положення про добровільний вихід страховиків з ринку. Це положення урегульовує процедуру добровільного виходу страховика з ринку або передавання страхового портфеля без ліквідації компанії.

Процедура має відбуватися під наглядом регулятора. Це має забезпечити захист інтересів клієнтів та мінімізацію ризику виходу страховика з ринку без виконання зобов’язань за договорами страхування.