Негнучка гривня. Чи є умови відмовитись від фіксованого курсу долара
Фото: Pexels

Фіксований офіційний курс на рівні 36,5686 грн/$ Нацбанк встановив у липні 2022 року. Його тримають як "основний якір стабілізації очікувань і ключовий засіб виконання пріоритетних цілей НБУ" і донині. Попри це, регулятор поступово готує ринок до скасування фіксованого курсу.

"Сигнали з цього приводу ми надаємо ринку останні не менш як пів року", – зазначив нещодавно голова Нацбанку Андрій Пишний.

Ще у липні Національний банк оприлюднив Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Фінальна мета реалізації Стратегії – поступове повернення до інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням, як це було до повномасштабної війни.

 

Довідка. Інфляційне таргетування полягає у публічному оголошенні центробанком кількісних цілей з інфляції. Основним монетарним інструментом є вартість грошей – процентна ставка.  Якщо прогнозована інфляція вище цільового рівня, то центробанк робить гроші дорожчими. І навпаки.  У підсумку, за допомогою зміни відсоткової ставки, центробанк опосередковано впливає на ВВП та інфляцію.

 

Наявність адміністративних обмежень, з погляду регулятора, за понад півтора року – з початку повномасштабної війни Нацбанк зафіксував курс гривні на рівні 29,25 грн/$ – створює додаткові ризики.

"Україна дедалі важче справляється із зовнішніми та внутрішніми викликами, які могли б набагато якісніше абсорбуватися в умовах функціонування валютного ринку", – каже Пишний.

На початковому етапі переходу до гнучкого курсу гривні Нацбанк має намір суттєво обмежувати курсові коливання.

"Ми будемо своїми валютними інтервенціями компенсувати структурний дефіцит валюти на ринку, створюючи ситуацію, щоб курс міг коливатися як в один бік, так і в інший. Проте, особливо на перших стадіях, будемо досить суттєво обмежувати ці курсові коливання", – розповів заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Передумовами для ухвалення рішення про перехід до гнучкого курсу в НБУ називають:

  • очікування щодо інфляції;
  • реальну ринкову ставку;
  • стан і обсяг золотовалютних резервів України;
  • ситуацію на валютному ринку;
  • фінансову стабільність;
  • безпекові ризики.

Що до повернення практики гнучкого курсоутворення Україна наразі ще не готова, кажуть опитані LIGA.net експерти.

"Це автоматично створить коливання валютного курсу такої сили, що НБУ доведеться підвищити відсоткові ставки знову до 25% або навіть вище", – зазначає фінансовий аналітик Максим Орищак.

Він вважає, що запровадження гнучкого курсу зараз, коли є неекономічні чинники, спровокує кризу платіжного балансу України й вдарить по економіці одразу за двома напрямками. Через девальвацію обвалиться і без того невисокий рівень життя громадян. Це підірве галузі, пов'язані з внутрішнім попитом. А через повернення високої процентної ставки інвестиційний процес, як і кредитне підживлення попиту, буде заблоковано.

Можливості переходити на вільне курсоутворення у разі інфляційного таргетування, з погляду фінансового експерта Андрія Шевчишина, не дають поки що чинні жорсткі обмежувальні заходи, величезний дефіцит держбюджету та зовнішньої торгівлі. А також повна залежність від зовнішньої допомоги.

"Тому, у кращому разі, може йтися про напівзаходи. Тобто – або зміна фіксованого курсу, або встановлення курсу в заданому невеликому коридорі, з поступовим зняттям валютних обмежень. Або ж збереження поточної ситуації, та у разі досягнення необхідних кондицій економіки, зовнішньоекономічної діяльності та банківської системи — переходу до повноцінного плаваючого курсу", – каже він.

Як один із варіантів Шевчишин бачить зміну фіксованого офіційного курсу на 12,5% – з поточних 36,6 грн/$ до 41,2 грн/$ або навіть позначення плаваючого курсу в межах 41-42 грн/$, у яких НБУ, наприклад, буде готовий утримувати ринок.

"Очевидно, що такий зсув не є суттєвим для повної зміни "ландшафту" ринку, тому може бути менш "впливовим", порівнюючи, наприклад, з 25% девальвацією — до 45-46 грн/$. Особливо якщо йдеться про вплив на зовнішньоторговельний баланс, митні збори та доходи бюджету. Проте навіть невелика девальвація може призвести до вивільнення валюти від населення, вплине на інфляцію, підтримає експорт за ймовірної дуже стриманої зміни імпорту, а також збільшить бюджетні надходження", – аргументує експерт.

Шевчишин вважає, що за девальвації офіційної гривні накопичені мільярди валюти у населення повернуться в банки, що стримуватиме зростання готівкового курсу. Зараз, перебуваючи в девальваційних очікуваннях, населення тримає валюту в очікуванні зростання курсу. Щойно буде зрушення офіційного курсу, населення та спекулянти почнуть фіксувати прибуток, продаючи валюту. А очікування того, що курс підтримуватиметься державою, обмежуватимуть нову купівлю валюти. Тобто суттєво знизяться девальваційні очікування. Отримана від обміну гривня частково стимулюватиме внутрішній попит і, ймовірно, буде розміщена на депозитах та рахунках, піде на купівлю ОВДП.

Невеликий рух курсу до 41-42 грн/$, на думку Шевчишина, не сильно вплине на інфляцію через те, що імпортери в більшості вже мають цей курс у цінах реалізації товарів. Тому така девальвація підвищить ціни лише на розмір можливих коливань готівкового курсу +5%.

З огляду на це, також навряд чи будуть суттєві зміни в імпорті. Він знизиться, але незначно, тому не чинитиме тиск на митні надходження, які за вісім місяців за ПДВ склали 226,5 млрд грн.

"Проте роздрібні імпортери будуть менш активними через дорожчий долар, також збільшуватимуться надходження від акцизів і зборів, залежних від курсу", – каже експерт.

За підсумками восьми місяців, згідно з даними платіжного балансу, дефіцит зовнішньоторговельного балансу перевищив $20,4 млрд, з яких $16,4 млрд припадає на дефіцит торгівлі товарами. Середньомісячний експорт становить $2,9 млрд за середньомісячного імпорту $5 млрд.

Обмежена девальвація, з погляду Шевчишина, не дозволить наростити експорт через зростання конкурентоспроможності (через військові дії, обмеженість виробництва та логістичні шляхи), але дозволить вирівняти цінові умови для експортерів. А це вже дозволить наростити внутрішні податкові надходження.

"І звичайно ж, навіть помірна девальвація дозволить знизити інтервенції НБУ на міжбанку, які з другої половини серпня перевищили $600 млн на тиждень (середньотижневе значення). Таким чином, знизиться навантаження на золотовалютні резерви (ЗВР) і буде розв'язано руки для подальшого ослаблення валютних обмежень", – каже Шевчишин.

Перш ніж повертати гнучкий валютний курс, на думку Максима Орищака, необхідно усунути неекономічні фактори, що провокують кризу платіжного балансу. Простіше кажучи, спочатку потрібно завершити війну, деблокувати шляхи українського експорту, щоб "схлопнути" величезний дефіцит торговельного балансу. І лише після цього дати гнучкому валютному курсу можливість вирівняти новий стан економіки України із зовнішнім світом.

"Але навіть у цьому випадку через втрату ефективності та руйнувань в економіці гривня ослабне, компенсуючи накопичену економічну слабкість України. Однак у цьому сценарії втрати української валюти не перевищать 10-15%. Це не так критично, щоб НБУ повертався до ставки у 25%. Та й громадяни зможуть компенсувати таке зниження купівельної спроможності своїх доходів за два-три роки", – зазначає Орищак.

У разі переходу до гнучкого курсу гривні в умовах збереження кризового впливу неекономічних факторів на платіжний баланс України ослаблення української валюти на піку, за прогнозами аналітика ЦБТ, може становити 30-40%.

На відновлення таких руйнувань для добробуту громадян може знадобитися 4-6 років. І те — за умови зростання української економіки темпами, вищими за середньосвітові.

Чи може Україна дозволити собі збереження фіксованого курсу? Відповідь знаходиться в українських ЗВР, з яких за допомогою інтервенцій НБУ і покривається кризова "дірка" ($1-1,5 млрд на місяць) у торговому балансі країни на щомісячній основі.

Станом на початок вересня ЗВР України становлять $40,4 млрд.

"За умови, що проблеми платіжного балансу країни не збільшаться у кілька разів, фінансового ресурсу ЗВР достатньо, щоб продовжувати утримувати фіксований валютний курс 6-12 місяців як мінімум і не вдаватися для використання шокової терапії через масштабну девальвацію гривні", – вважає Максим Орищак.

Зазначимо, Кабмін розробляє державний бюджет на 2024 рік, виходячи з прогнозу ринкового курсу гривні на рівні 41,4 грн/$.