"Неприбутковість" поза законом. Що дасть кредитним спілкам новий статус

На небанківському ринку 143 кредитні спілки. Однак їх функціонування важко назвати ефективним. Проблема – в застарілому законодавстві. Сьогодні діє Закон "Про кредитні спілки" від 2001 року. За його визначенням кредитна спілка – це неприбуткова організація із обмеженим переліком послуг: кредитування та надання фінансових послуг коштом об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Попри "неприбутковість" організації ризики втратити свої гроші у таких спілках дуже великі. Держава не гарантує повернення коштів вкладникам у разі банкрутства кредитної спілки. А останнє може мати місце як через непрофесійні дії керівництва спілок, так і зумисно.

Загалом, повертати свої гроші членам таких організацій часто доводиться через суд. Знайти такі справи можна в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Серед них №607/13743/22. Як видно зі справи, тернополянка уклала договір з кредитною спілкою "Експрес Кредит Юніон" про внесення строкового вкладу у сумі 175 тис. грн члена кредитної спілки на депозитний рахунок під 13,5 % річних строком на 13 місяців. Проте, коли у зазначений договором термін прийшла до відділення спілки по свої гроші, виявила, що воно закрите. Телефони не відповідали.

26 серпня 2022 року Нацбанк, який є регулятором ринку згідно з законом про спліт, анулював всі ліцензії Експрес Кредит Юніон на провадження діяльності. Як не парадоксально, але причиною такого рішення регулятора стали ті самі зачинені двері кредитної спілки. У них Нацбанк стукався з метою провести позапланову інспекційну перевірку.

Загалом, НБУ за період свого регулювання вивів з ринку 179 кредитних спілок. Це більш ніж половина з тих, що отримав "під своє крило".

Докорінно змінити ситуацію на ринку може новий Закон "Про кредитні спілки". Він набуде чинності з 1 січня 2024 року. Закон закріплює нові підходи щодо регулювання та діяльності цих організацій в Україні.

Перше, на що звертає увагу LIGA.net юристка Stron Legal Services Марина Хеленюк, це те, що новий закон змінює саме визначення "кредитної спілки". Тепер це – фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг. А також здійснення іншої діяльності завдяки об'єднанню грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених джерел.

Також розширюється перелік тих, хто може стати членами такої спілки. Це фізичні особи, фізичні особи-підприємці та юридичні особи. Загалом, нововведення дає можливість стати членами кредитної спілки фермерським господарствам, кооперативам, мікропідприємствам, професійним спілкам зі статусом первинних або місцевих, релігійним організаціям, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків та мікропідприємствам.

Важливим також є і те, що свої кредитні спілки зможуть створювати і військові. Подібні організації добре розвинуті в США. І своїм досвідом там готові ділитися з Україною. Про це, зокрема, сказав президент і головний виконавчий директор Ради військових кредитних спілок США Ентоні Ернандес на круглому столі "Сприяння стійкості та відновленню в Україні через кредитні спілки", що проходив у жовтні.

"З точки зору підтримки України в її відновленні після перемоги роль кредитних спілок лише зростатиме. І в цьому контексті ми як регулятор щасливі, що нарешті прийнятий закон про кредитні спілки, який призваний підвищити фінансову стійкість кредитних спілок і їхню спроможність підтримувати в першу чергу малий і середній бізнес, що дуже важливо для повоєнного відновлення України", – зазначила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

З цією метою Нацбанк зараз дуже активно, керуючись світовим досвідом, працює над розробкою нормативно-правових актів і регуляцій, які мають на меті імплементувати основні норми нового закону. Передусім в частині посилення вимог до капіталу кредитних спілок і посилення вимог до системи управління ризиками систем контролю таких спілок.

Марина Хеленюк зазначає, що удосконалення вимог до структури капіталу кредитної спілки передбачається новим законом. Так, кредитна спілка зобов'язана спрямовувати до резервного капіталу не менше ніж 50% прибутку, що залишається у її розпорядженні за підсумками звітного періоду, до моменту коли на кінець звітного періоду співвідношення резервного капіталу до активів спілки становитиме не менше ніж 15%, а непокритий збиток буде відсутній.

"У разі якщо за підсумками звітного періоду співвідношення резервного капіталу до активів кредитної спілки становить від 15% до 20%, а непокритий збиток відсутній, кредитна спілка зобов'язана спрямувати до резервного капіталу не менше ніж 10% прибутку, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками звітного періоду. А у разі, якщо співвідношення резервного капіталу до активів кредитної спілки становить більше ніж 20%, а непокритий збиток відсутній, кредитна спілка спрямовує до резервного капіталу частину прибутку у розмірі, визначеному рішенням загальних зборів членів кредитної спілки", – роз’яснює юристка.

Система управління спілкою за законом має бути ефективною і відповідати певним вимогам. Це – прозорість організаційної структури, ефективність системи внутрішнього контролю, забезпечення підконтрольності між наглядовою радою та правлінням, посадовими особами та підрозділами кредитної спілки, а також унеможливлення (запобігання) ухвалення ними рішень, що можуть призвести до негативних наслідків у діяльності спілки.

Закон вносить зміни до процедури проведення загальних зборів та дозволяє проведення дистанційних зборів у режимі відеоконференції. Крім цього, розбудовується система здійснення контролю за діяльністю, а також щорічної оцінки ефективності діяльності спілки.

Закон встановлює заборону керівникам кредитної спілки та особам, що здійснюють ключові функції в організації, бути представниками інших членів кредитної спілки на загальних зборах членів спілки. Кандидати на посади керівників кредитної спілки мають погоджуватися з НБУ. Також НБУ отримує право вимагати заміни будь-кого з керівників, головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, якщо їх професійна придатність та/або ділова репутація не відповідають встановленим НБУ вимогам.

Крім того, кредитні спілки матимуть право передавати функції, окремі завдання та процеси у межах таких функцій на аутсорсинг.

Новий закон також значно розширює послуги, що може надавати кредитна спілка. Її види фінансових послуг:

1) на підставі стандартної ліцензії:

а) надання коштів та банківських металів у кредит;

б) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;

2) на підставі спрощеної ліцензії:

а) надання коштів та банківських металів у кредит.

Крім того, кредитна спілка має право здійснювати іншу господарську діяльність, виключно за умови, що така діяльність, послуги пов'язані з основною діяльністю організації з надання фінансових послуг або необхідні кредитній спілці для забезпечення більшої доступності фінансових послуг для її членів. Тому такі спілки можуть здійснювати посередницькі, консультаційні, інформаційні послуги, пов'язані з наданням фінансових послуг, вести благодійну діяльність, надавати в оренду та суборенду майно тощо.

Загалом, за словами Марини Хеленюк, новий закон значно вплине на розвиток інституту кредитних спілок в Україні та гармонізує національне законодавство зі світовою практикою у цій сфері. Очікується, що кредитні спілки стануть більш стабільними, прозорими та ефективними. "Після закінчення війни, сектор небанківських фінансових послуг підлягатиме новим змінам від регулятора, за якими потрібно слідкувати", – зазначає юристка.

Наразі рівень проникнення (відношення кількості членів кредитних спілок до економічно активного населення) в Україні у межах 1%, тоді як у США він становить понад 60%. Середньосвітовий рівень – у межах 13%.