Ринок лізингу. Що змінює нове регулювання

Лізингові компанії активно нарощують свій портфель. Обсяг нового бізнесу за третій квартал 2023 року склав 12,3 млрд грн. Це на 88% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Майже 90% угод були середньостроковими – від одного до п’яти років.

Вартість лізингового портфеля всіх членів Асоціації лізингодавців на кінець третього кварталу 2023 року становила 24,8 млрд грн.

З 1 січня 2024 року лізингодавці набувають статус фінансових компаній. Відповідна норма міститься в ухваленому ще у грудні 2021 року парламентом Законі "Про фінансові послуги та фінансові компанії". З погляду Нацбанку, це сприятиме підвищенню їхньої капіталізації та посиленню вимог до прозорості й управління ризиками.

У самих лізингових компаніях прогнозувати, що дасть їм статус фінансових компаній, особливо не беруться.

"Поки що важко зрозуміти", – каже в коментарі LIGA.net співзасновник лізингової компанії "ЕСКА Капітал" Сергій Васьков.

Він розповідає, що запроваджуються додаткові вимоги до капіталу, обов’язково повинен бути аудитор, бухгалтер, комплаєнс-офіцер, є нові вимоги до репутації керівника.

Згідно з нормами закону, лізингові компанії зможуть надавати, крім лізингу, також кредити. Але за такої умови вимоги до капіталу будуть більше ніж 3 млн грн.

"Поки що це виглядає як збільшення вимог для вичищення ринку. НБУ взяв за основу підхід, який відрізняється не гнучкістю, а зарегульованістю. Це матиме вплив на невеликі компанії. Їм буде важко працювати. Я думаю, що це однозначно скоротить ринок фінансових компаній. Можливо це і непогано. Лізингові компанії, які є на ринку активні – в 90% випадків достатньо великі для виконання всіх вимог", – каже Сергій Васьков.

За даними НБУ, зараз на ринку працює 79 лізингових компаній. До війни, у грудні 2021 року, їх було 137.

"Водночас існує ряд перешкод, які не дозволяють діючим лізинговим компаніям запрацювати на повну силу. Серед них, зокрема, валютні обмеження на розрахунок з іноземними кредиторами", – зазначає в коментарі LIGA.net генеральний директор лізингової компанії OTP Leasing Андрій Павлушин.

З іншого боку, Павлушин говорить про підтримку діяльності надавачів небанківських фінансових послуг зі сторони НБУ в умовах війни. Зокрема, про низку регуляторних послаблень.

Так, на час дії воєнного стану за окремі порушення, що виникли через військові дії, наприклад, недотримання нормативів, не застосовуються заходи впливу. Також продовжено строки для приведення діяльності компаній у відповідність до регуляторних вимог. НБУ також продовжив строки подання інформації й плану заходів для виконання своїх рекомендацій за результатами інспекційних перевірок.

Водночас Васьков називає позицію НБУ досить стриманою щодо регулювання ринку.

"Ми вважаємо, що деяка підтримка від НБУ могла б бути корисною. Особливо – у контексті програм підтримки та рефінансування. Зокрема, лізингові компанії, що стикнулись із втратами застав, пов'язаними з окупованими територіями, могли б скористатися участю у програмах, схожих на "5-7-9%"", – зазначає він.

Зараз, за словами Васькова, функціонування лізингових компаній, навпаки, стикається з конкуренцією з боку "5-7-9%".

"Ця програма, хоча і спрямована на фінансування, має певні недоліки. Зокрема, відсутність чіткого цільового використання коштів. Це створює конкуренцію з боку держави. Впливає на можливості лізингових компаній залучати клієнтів. Держава могла б сфокусуватися на іншому важливому напрямку. Наприклад, фінансування обладнання для перероблення сільськогосподарської продукції. Воно виявляється складним для лізингових компаній, хоча це могло б мати великий потенціал для розвитку. Але ми не бачимо цього з боку держави", – каже він.

Наразі структуру нових лізингових угод в НБУ називають доволі сталою. За даними регулятора, 96% договорів укладалися на придбання легковиків, сільськогосподарської техніки й вантажівок.

Частка легкових авто – 43,6%. Техніка для сільського господарства – 28,4%. На вантажний транспорт вантажопідйомністю понад 3,5 т припадає 20,9%.

"За останні півтора року відбувається суттєвий зсув у напрямах фінансування через лізинг. Якщо раніше аграрний сектор та будівельна галузь, зокрема дорожньо-будівельна, домінували, то зараз активно спостерігається збільшення фінансування та придбання вантажного транспорту. Це стало ключовим для забезпечення основного імпортного каналу у зв'язку з зупиненням роботи портів", – розповідає Сергій Васьков.

Зараз він відзначає зниження попиту на цей вид техніки через обмежену пропускну здатність кордонів. Війна також призвела до втрат.

"Через військові дії ми втратили приблизно 5% від загальної кількості техніки, яка у нас на балансі. Зокрема, постраждала техніка в Бучі. Там у нас були вантажівки. І частина з них згоріла під час окупації", – каже Андрій Павлушин.

Складні реалії зумовлюють потребу реструктуризації. Найскладнішим Павлушин називає перше півріччя після початку війни. Тоді команда OTP Leasing – спеціалісти з продажів, колектори і топменеджери – вимушено стали психологами. Клієнтам необхідно було пояснювати, чому треба вчасно платити за лізинг в умовах, коли немає електрики, періодичні обстріли чи ще щось. Доводилося нагадувати, що в будь-якому бізнесі головний актив – це репутація, а не трактор. У будь-якому разі одним з основних факторів є доброчесність клієнта.

"Тому, якщо у нас з клієнтом склалися нормальні відносини – він логічно доводить свою позицію, – ми ніколи не підемо на якісь жорсткі речі. Завжди знайдемо рішення – відносно реструктуризації та щодо інших питань", – зазначає Павлушин.

Про те що лізингові компанії вміють домовлятися зі своїми клієнтами свідчить і судова статистика.

"Якщо порівнювати у відсотковому співвідношенні звернення в суд за лізинговими договорами із зверненням в суд за кредитними договорами або ж з зверненням в суд з приводу виконання зобов’язань за іншими видами договірних правовідносин (оренда, купівля-продаж, перевезення, доставлення, постачання, позика, підряд або інші), то з поміж усієї кількості спорів, які вирішуються у суді, навряд чи можливо виділити спори, що виникли з приводу лізингових правовідносин як найчисленніші", – каже в коментарі LIGA.net адвокатка юридичної компанії "Максим Боярчуков та Партнери" Юлія Юрченко.

Спори, що виникли з лізингових правовідносин, юристи умовно поділяють на чотири різновиди: спори щодо укладення договору; спори щодо виконання договору; спори щодо зміни договору; спори щодо розірвання договору. Загальні категорії спорів враховують особливості, притаманні саме різним видам договорів лізингу.

Проблематика одночасного та узгодженого правозастосування особливостей, передбачених для різних видів угод, з юридичного погляду, є найчастішою.

Яскравим прикладом проблематики у сфері лізингових правовідносин, який відомий чи не кожному юристу, Юлія Юрченко називає судову практику щодо нікчемності договорів лізингу транспортних засобів, укладених з фізичними особами.

"Параграф 6 глави 58 Цивільного кодексу (ЦКУ), що регулює правовідносини у сфері лізингу не передбачає обов’язкової умови щодо нотаріального посвідчення договору лізингу. Тому не дивно, що лізингові компанії, маючи на меті отримання прибутку, розробивши відповідний шаблон, договору почали його укладати з охочими отримати таку фінансову послугу.

Проте в силу статті 806 ЦКУ до договору лізингу з фізичною особою повинні бути застосовані особливості, передбачені законодавством як для договору купівлі-продажу так і для договору найму з фізособою. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню (ст. 799 ЦКУ), своєю чергою наслідком недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору є його нікчемність", – каже вона.

Навіть попри те, що позиція Верховного Суду у такій категорії спорів на сьогодні є усталеною та незмінною (нотаріально не посвідчений договір лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи є нікчемним), за словами адвоката, зустрічаються окремі думки. Вони мотивовані тим, що до договору лізингу повинні застосовуватися саме загальні положення законодавства про найм, а положення щодо нотаріального посвідчення договору найму транспортного засобу за участю фізичної особи є спеціальними саме для такого різновиду договору найму, а не загальними, тому і не підлягають застосуванню до лізингових правовідносин.

"Більше того, так як договір лізингу за своєю правовою природою є змішаним, то і наслідки недійсності такого правочину містять у собі особливості недійсності, притаманні декільком видам правочинів", – зазначає Юлія Юрченко.

З огляду на виклики, які постали перед Україною, на думку адвоката, законодавчим ініціативам необхідно врахувати питання залучення додаткових джерел фінансування, розроблення дієвих механізмів покриття ризиків та розширення сфери охоплення лізингових продуктів, вдосконалення системи оподаткування та запровадження механізму створення резервів під прогнозовані збитки. Наразі питання ризиків лізингові компанії розв'язують самостійно.

"Повноцінне фінансування лізингу ми відновили у квітні-травні 2022 року. Підписали договір з ЄБРР про розділення ризиків. Більшість банків тоді отримали державні гарантії, а нам домовитись про це з Міністерством фінансів не вдалося. Тому ми скооперувалися з ЄБРР і весь 2022 рік фінансували лізингові операції в межах підписаного договору. Наразі діє нова угода з ЄБРР про розподіл ризиків на 40 млн євро для клієнтів OTP Leasing з отриманням cash back 20% від суми фінансування", – розповідає Андрій Павлушин.

Лізингові компанії також акцентують увагу на недоліках правової системи щодо захисту прав кредиторів.

"Деякі клієнти, поставши перед труднощами, вирішують виходити за межі закону, використовуючи територіальну оборону чи батальйони для захисту своєї техніки, уникаючи повернення обладнання лізинговим компаніям. В цій ситуації ми бачимо повну нездатність правоохоронної системи захистити права кредиторів. Ці проблеми існували і до війни. Але тоді вони не були настільки гострими, оскільки ринок зростав і це становило невеликий відсоток від портфеля. Зараз це стало відчутним відсотком", – говорить Васьков.

Захищати права кредиторів та робити систему прозорішою, з погляду співзасновника ЕСКА Капітал, є критично важливим для розвитку ринку.

"Необхідно проводити реформи, спрямовані на покращення судової та правоохоронної системи, щоб забезпечити ефективний захист інтересів кредиторів. Це всі ті самі виклики, які існували в Україні до війни та революції і які супроводжували країну протягом всієї її історії. Це стосується не лише лізингового сектора, але й загалом підприємництва в Україні. Зміни в цих сферах сприятимуть створенню стабільного та привабливого інвестиційного клімату в країні", – каже він.