Військовим у тилу зменшили виплати для економії мільярдів. Чому це важливо для бюджету

Напередодні річниці повномасштабного вторгнення Росії Міністерство оборони України опинилося у двох гучних історіях — після скандалу навколо закупівлі харчування для ЗСУ багато суперечок викликало рішення скасувати премії деяким військовослужбовцям. 

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Йдеться про 30 000 грн надбавки, яку з 1 лютого забрали у військових та працівників МВС, що не перебувають у зоні бойових дій.  

Міноборони апелює до справедливості — 30 000 отримують і військові в регіонах, де йдуть бойові дії (але які не на передовій), і ті, хто перебувають у безпечних областях, і навіть курсанти та строковики.  

Водночас влада визнає, що питання не тільки у справедливості, а й у необхідності економити бюджетні кошти.  

Зараз, коли емоційна напруга навколо цієї теми трохи вщухла, LIGA.net розповідає — скільки грошей ми витрачаємо на армію та як взагалі змінились державні фінанси через війну.  

Цей матеріал — не "за" чи "проти", а лише про цифри, які допоможуть краще розуміти, що відбувається з державним бюджетом.  

Воєнні масштаби  

Наприкінці 2021 року народні депутати ухвалили державний бюджет на 2022 рік з видатками у майже 1,5 трлн грн. Тоді про можливість великої війни лише говорили, й попри постійні новини на цю тему, у масштабний наступ Росії мало хто вірив. 

Але 24 лютого життя кардинально змінилось, зокрема й у держбюджету. За підсумками воєнного 2022 року видатки зросли до 2,7 трлн грн. З них 1,59 трлн Україна витратила на оборону та національну безпеку (включно з витратами на правоохоронців і судову владу).  

Одна з головних статей цих оборонних видатків — доплати військовим та правоохоронцям у розмірі від 30 000 до 100 000 грн. До 100 000 отримують ті, хто перебуває безпосередньо на лінії фронту, а решта отримувала до 30 000 грн премії.  

Уже в травні на грошове забезпечення військовослужбовців з бюджету виділили 65 млрд грн, у червні — 64 млрд. Далі показник почав зростати: липень (70,5 млрд), вересень 72 млрд, у грудні з додатковими виплатами — 99 млрд.  

Якщо ж брати весь сектор безпеки й оборони (включно з судами та правоохоронцями), за 2022 рік на оплату праці й нарахування на заробітну плату пішло 931,8 млрд грн. Роком раніше було 198,3 млрд.  

Для порівняння — за 2021 рік усі видатки на Міністерство оборони становили 126 млрд грн, а загалом на безпеку й оборону — 301,9 млрд грн. А у 2022-му, нагадуємо, витратили 1,59 трлн. 

Тобто війна змусила збільшити ці витрати вп’ятеро.  

Скорочення витрат 

До слова, у 2022 році влада планувала витратити на сектор оборони ще більше, ніж вийшло, але в підсумку змогла виконати ці плани лише на 84% — 1,143 трлн із запланованих 1,361 трлн. Тобто понад 200 млрд просто не знайшли.  

Тож у бюджеті на 2023 рік уряд та депутати намагались бути більш реалістичними й серйозно скоротили планові видатки.  

Найбільші статті видатків у секторі безпеки та оборони — Міністерство оборони та Міністерство внутрішніх справ, до якого належать Нацполіція, прикордонники, Нацгвардія та рятувальники. 

Саме вони красномовно демонструють плани влади зменшити видатки у 2023 році. 

Торік на Міноборони витратили 1,11 трлн грн, а на МВС — 347,8 млрд. У 2023-му МВС має отримати 209,8 млрд грн, МО — 857,9 млрд. Тобто 1,067 трлн грн проти 1,461 трлн. Різниця — майже 400 млрд. 

Якщо детальніше розглянути у бюджеті структуру витрат Міністерства оборони, можна знайти конкретну статтю, на якій планують найбільше зекономити. 

Це — "Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни". 

За 2022 рік за цією статтею витратили 857,5 млрд грн, а в бюджеті на 2023 рік закладено лише 494,2 млрд.  

Проблеми 2023-го  

Крім загального розуміння, що війна — це дуже дорого, можна знайти конкретні причини, чому уряд хоче зменшити видатки.  

Насамперед у нинішньому році не має бути емісійного фінансування бюджету. Так, за 2022 рік Нацбанк "надрукував" 400 млрд грн. Випуск великого об’єму таких незабезпечених грошей шкодить економіці, бо знецінює національну валюту і розганяє інфляцію. 

Тож одна з небагатьох речей, де Нацбанк і Міністерство фінансів повністю солідарні — у 2023 році треба обійтись без емісії.  

Друге. Минулого року Україна отримала закордонної фінансової допомоги на понад $31 млрд. У перерахунку на гривню (враховуючи різні курси упродовж року) партнери профінансували дефіцит нашого бюджету на 1,045 трлн грн.  

Цьогоріч уряд розраховує отримати від партнерів $38 млрд, проте обіцяні лише 32 млрд. Так, ЄС планує надати 18 млрд євро, а США — $14 млрд.  

Ще близько $12-16 млрд Україна хоче отримати від Міжнародного валютного фонду, проте переговори про нову кредитну програму тривають, і незрозуміло, чи буде вона взагалі.  

Як зазначають у Центрі економічної стратегії, озвучена урядом потреба у міжнародному фінансуванні може бути застарілою, бо з’явилась ще до атак РФ на українську енергосистему. У МВФ також вважають, що насправді потреби України можуть сягати від $39,5 млрд до $57 млрд. 

"Потреба у додатковому фінансуванні може виникнути з різних причин: якщо до бюджету надійде менше податкових та митних надходжень або якщо зростуть видатки, наприклад, через необхідність фінансування ремонтів енергосистеми, додаткових військових витрат тощо", — зазначають у ЦЕС. 

До слова, митниця є вкрай ненадійним наповнювачем бюджету, у 2022 році вона виконала план надходжень лише на 57%. 

Треба заощаджувати

Влада відкрито визнає, що крім питання справедливості, хто з військових скільки отримає, існує необхідність економити бюджетні гроші.   

Річ у тім, що міжнародну допомогу Україна не може використовувати для виплат військовим (така умова західних партнерів), тож закордонне фінансування йде на медицину, соціалку, освіту тощо. А військові витрати Україна має покривати власним ресурсом (насамперед це податки та митниця). 

І цей ресурс треба заощаджувати, наголошує міністр оборони Олексій Рєзніков: "У нас сьогодні багато бізнесу не працює, податки не платяться, а треба купляти зброю, кількість Збройних сил величезна, треба їх забезпечувати, вдягати, харчувати і так далі". 

Скільки конкретно вдасться заощадити, сказати точно навряд чи хто зможе, принаймні не розкривши військової таємниці. Ба більше, нові правила щодо виплат запрацювали лише з 1 лютого.  

Але можна зробити припущення, аби більш-менш зрозуміти масштаби. У липні Рєзніков казав, що близько 1 млн українців у формі — військових та інших службовців — захищають країну.

Якщо з 1 млн, припустімо, половина не перебувають у зоні бойових дій, то економія складе 15 млрд грн на місяць, за рік — 180 млрд.  

Насамкінець варто зауважити, що будь-які цифри у бюджеті та щодо розміру виплат — не остаточні й можуть змінюватись. У тому ж таки 2022 році Верховна Рада неодноразово вносила зміни до бюджету та збільшувала видатки на армію. Таке цілком може бути й цього року.