Вже 16. Чому НБУ різко знизив облікову і як це вплине на курс

Правління Національного банку ухвалило рішення з 27 жовтня 2023 року встановити облікову ставку на рівні 16%, зрівнявши її зі ставкою за депозитними сертифікатами (ДС) овернайт.

Більшість експертів напередодні нинішнього рішення очікували менш помітне зниження – до 18%. Тож рішення регулятора викликало певний подив знавців фінансового ринку.

LIGA.net з’ясовувала, чому Нацбанк пішов на цей крок і як він може вплинути на ключові показники української фінансової системи – відсотки за кредитами та депозитами, курс гривні? 

Рік зниження ставок

Облікова ставка Нацбанку, відповідно до визначення самого регулятора, це, по суті, – орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів на відповідний період. Її задає НБУ. І на неї потім орієнтуються інші учасники ринку – банки, Мінфін, інші.

"Облікова ставка це такий певний якір, навколо якого формується дизайн монетарної політики в країні. Ця практика була запроваджена ще за часів Гонтаревої (Валерія Гонтарева – Голова Нацбанку у 2014-2018 роках. – Ред.), суть якої була в тому, що інші ставки прив’язувались до облікової", – каже у коментарі LIGA.net фінансист Тарас Козак.

З початком великої війни ставка залишалася незмінною. Однак уже 3 червня 2022 року її доволі раптово і радикально було підвищено з 10 до 25%.

Це одразу викликало напруження між НБУ та Мінфіном, який прив'язує до розміру облікової ставки рівень відсотків за власними запозиченнями. Ці запозичення здійснюються, зокрема, за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП).

Натомість Нацбанк почав активно підтримувати банки виплатами за своїми депозитними сертифікатами (ДС). Гарантована і безризикова дохідність за ними складала 23%. Це, своєю чергою, відбивало у банкірів бажання нести ризики з кредитування бізнесу та населення чи залучення коштів на довгострокові депозити.

За цю практику, в якій деякі експерти вбачали певні "схеми" чи корупційні ознаки, НБУ критикують і досі.

Після радикального підвищення у перший рік війни міністерство фактично відмовилось орієнтуватись на рівень ставки НБУ і дуже повільно збільшувало рівень дохідності ОВДП, бо це – додаткові витрати на виплату відсотків із державного бюджету.

Аналогічно діяли банки, які теж не поспішали підвищувати рівень відсотків за депозитами для населення. А кредити на рівні вище ставки 25% у країні, де йде війна, практично ніхто не ризикував брати.

Однак після зміни керівництва Нацбанку рік тому і з приходом нового голови – Андрія Пишного – діалог Нацбанку з Мінфіном поновився. Ставки за ОВДП почали поволі зростати. А НБУ взяв курс на зниження облікової.

Новий орієнтир у 16% – це вже третій перегляд рівня ставок цього року. 27 липня її знизили до 22%, з 15 вересня її було знижено до 20%.

Як в НБУ пояснюють різке зниження ставки?

Зниження рівня орієнтира, який покликаний визначати вартість грошей в країні, відбулось на тлі значних покращень прогнозів НБУ щодо розвитку економічної ситуації.

Зокрема, Нацбанк поліпшив прогноз інфляції на кінець 2023 року з 10,6% до 5,8% та прогноз зростання реального ВВП із 2,9% до 4,9% у 2023 році. 

"Це (зниження рівня облікової ставки. – Ред.) важливо як для населення, так і для економіки загалом. Адже в такий спосіб ми зможемо стримати тиск на ціни та зберегти стабільність на валютному ринку. Зрештою, це дасть нам змогу зберегти курсову стійкість і досягти низької та стабільної інфляції на тривалому горизонті", – зазначив на брифінгу голова Нацбанку Андрій Пишний. 

Чи призведе зниження ставки до зміни рівня відсотків за кредитами та депозитами?

З врахуванням особливостей рішення НБУ експерти кажуть про те, що це практично не вплине на ставки за депозитами чи кредитами найближчим часом.

"Облікова ставка змінилась на 4 відсоткові пункти. Але, по суті, для ринку не змінилось нічого. Тобто ті ставки, за якими банки оперують коштами з Нацбанком, вони не змінились. Тому очікувати, що щось зміниться в ставках банків за кредитами і депозитами теж не доводиться", – констатує Тарас Козак.

На його думку, суттєвий вплив зміна ставки матиме на ситуацію з виплатою відсотків за ОВДП. Бо частина цих цінних паперів, якими зараз володіє НБУ, були прив’язані до облікової ставки. Таким чином уряд в особі Мінфіну сплачуватиме за ними менший відсоток. Однак це не принципово для ринку, бо всі кошти, які Національний банк за це отримає як прибуток, зрештою, будуть перераховані державі. 

На думку НБУ, зниження ставки до рівня 16% стимулюватиме банкірів активніше конкурувати за гроші населення, а не орієнтуватись на заробіток з виплати за ДС. Зараз за депозитами для фізичних осіб банки вже пропонують майже той самий рівень дохідності: 14-16%. 

"Перший етап цього зменшення (рівня облікової ставки НБУ цього року. – Ред.) в принципі спрацював гарно і, на нашу думку, додав банкам додаткових стимулів конкурувати за строкові депозити населення. Ми розраховуємо, що наш наступний крок (зниження до 16%) так само посилить конкуренцію банків за строкові депозити", – розповів заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Як вплине зниження ставки на курс гривні?

Як і у разі зі ставками за кредитами та депозитами, в НБУ не прогнозують зміни курсу гривні, як на міжбанку, так і в обмінниках. 

Нацбанк до цього ввів певні послаблення на міжбанківському ринку. Відмовився від фіксації курсу та перейшов до "гнучкого" його формування у визначених ним межах і спростив можливості купівлі валюти населенням.

У результаті до зниження облікової ставки курс гривні на міжбанку посилився – долар продавали навіть трохи дешевше, ніж в умовах фіксації курсу.

"Обсяг валютних інтервенцій НБУ на міжбанку відповідає нашим очікуванням. Ситуація є стійкою і контрольованою. Ми бачимо позитив – збільшення обсягів торгів без участі Нацбанку. На готівковому ринку теж задовільна ситуація. Там очікувано в перший день-два (після введення послаблень) була девальвація на 20 копійок і курс продажу сягав 38-40 грн/долар. Сьогодні це вже менш як 38 грн/долар. Ми моніторимо ситуацію. Звичайно, певні коливання можливі завжди, причому як в один, так і в інший бік", – зазначив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

Ключовим фактором у разі з курсом нацвалюти є не так рівень ставки, як ритмічність та темпи надходження міжнародної допомоги.

Що далі? 

Цілком можливо, що цього року це не останнє зниження рівня облікової. НБУ не приховує намірів продовжити знижувати її. 

"Дивимося на баланс ризиків, подальшу адаптацію учасників ринку до нового валютного режиму, рівень банківських ставок. Якщо все відбуватиметься за планом, розглянемо можливість додаткового зниження облікової ставки на найближчому засіданні", – каже Пишний.

Щоправда, це вже не буде так суттєво, як цього разу – може йтися про зниження на 1% – до 15% загалом.

"Наш прогноз передбачає, що в грудні буде зроблено наступний крок і буде знижена облікова ставка на один відсотковий пункт", – зазначив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Водночас він допустив можливість зміни відсотків за іншими інструментами НБУ, які не прив’язані до облікової ставки, в більш довільному режимі. Фактично регулятор дав зрозуміти, що спостерігатиме за реакцією банків та інших учасників на своє рішення. Він готовий надалі зменшувати дохідність за депсертифікатами. А також активно підтримувати залучення банками грошей населення на довгострокові депозити та видачу кредитів банками під менші відсотки для стимулювання бізнесу. 

Це проміжне рішення регулятора може бути пов’язане з невизначеністю подальшого розвитку економіки через воєнні загрози.

"Ми пам’ятаємо, як минулого року негативно вплинули на економічну активність обстріли енергетичної інфраструктури у листопаді-грудні. Ці фактори теж важливі для розуміння вартості грошей. Тому, власне, й лунають заяви про те, що НБУ буде готовий до інших активних дій лише у грудні", – зазначив у коментарі для LIGA.net банкір Василь Невмержицький.