Стабільність фінансової системи та можливість запровадження євро в Україні
Фото: Дорошенко Ігор, к.е.н., МВА Анкудович Ігор

На правах реклами

Однією з головних економічних проблем, що забезпечує стан та розвиток фінансів України та впливає на економічний розвиток, є стабільність грошової одиниці держави. Зрозуміло, що під час війни українська гривня переживає важкі потрясіння. Фактично вона тримається на плаву за рахунок міжнародної допомоги. Як один з варіантів забезпечення стабільності грошової системи України є прив’язка гривні до євро чи взагалі вступ України до ЄС. Наразі фінансові системи країн, що вступають до єврозони, мають відповідати Маастріхтським критеріям. Розглянемо їх послідовно.

Першим критерієм є стан Державного бюджету країни. Такий бюджет має бути зведений з нульовим або позитивним сальдо. У виключних випадках дозволяється зведення бюджету з дефіцитом, що не перевищує 3% від ВВП наприкінці фінансового року. В Україні, враховуючи значне збільшення видатків на військові потреби, загальний дефіцит бюджету протягом січня-вересня 2022 року склав близько 500 млрд.грн. Враховуючи реальне падіння ВВП на рівні щонайменше 30%, дефіцит Держбюджету України очікується не менше, ніж 15% ВВП (до 25% ВВП з урахуванням грантів). У 2023 році без закінчення війни ситуація не покращиться. Дефіцит очікується на рівні 20,6% ВВП. Доходи становитимуть 1,33 трлн. грн., що ледь вистачить на покриття військових видатків. Видатки становитимуть загалом практично подвійну суму та складатимуть 2,64 трлн.грн. Загалом щомісячний дефіцит Держбюджету оцінюється на рівні 3,2 млрд.доларів США. Переважним чином покриття буде здійснюватись за рахунок зовнішніх заощаджень. Це ще надалі збільшуватиме державний борг України, який становить наразі 3,9 трлн.грн. Це перевищує 60% від ВВП, що є ще одним Маастріхтським критерієм для вступу в єврозону. Але за підсумками 2023 року цей борг може сягнути 6,4 трлн.грн., що становитиме 106% від ВВП України. 

Це явище носить форс-мажорний характер та викликано війною, але після її закінчення це питання доведеться вирішувати. Головним джерелом погашення хоча б частини Державного боргу мають стати репарації, що будуть отримані у перспективі від РФ. Погашення має бути спрямоване передусім на найбільш дорогі та валютні заощадження, особливо перед зовнішніми кредиторами. Зокрема, на погашення за рахунок репарацій першочергове право мають кредитори, що надали кошти на фінансування потреб України під час війни.

Отже, щоб виконати першу частину Маастріхтських критеріїв для вступу в зону євро Україна має зменшити дефіцит Державного бюджету та істотно скоротити зовнішній борг. Це виглядає реальним по закінченню війни після отримання репарацій. 

Другим Маастріхтським критерієм є вимоги до обмінного курсу євро. Держава має не менш, ніж 2 роки брати участь в європейському механізмі обмінних курсів та забезпечувати стабільність обмінного курсу до євро. З огляду на сьогоднішній день, забезпечити виконання цього принципу Україні вдається найкраще за інших. Щоправда, це все переважно завдяки грантовій та кредитній допомозі інших країн. Але, виходячи з ситуації на сьогодні, у випадку продовження підтримки, забезпечити курсову стабільність для України цілком реально.

Третім Маастріхтським критерієм є рівень інфляції. Розмір інфляції в країні не може перевищувати більш, ніж на 1,5 процентних пункти, середній рівень у трьох державах-членах ЄС, що мають мінімальні показники інфляції. При цьому враховуються показники всіх членів Євросоюзу, а не тільки країн-учасниць єврозони. Тут необхідно відмітити, що останнім часом через зростання цін на енергоносії внаслідок війни та значне збільшення грошової маси, що відбулось через емісію грошей в період карантинних обмежень, інфляція в єврозоні значно зросла. Так, річний рівень інфляції в країнах єврозони в жовтні склав у річному вимірі 10,7% (максимальний показник з часу введення євро в 1999 році). Найменші показники інфляції – у Франції та Іспанії. Але й вони перевищують 7% річних. Тобто, Україні для виконання Маастріхтських критеріїв необхідно мати рівень інфляції приблизно 9%. Але, через війну та надважкий удар по фінансовій системі, інфляція цього року складе приблизно 30% річних, наступного – за попередніми прогнозами очікується її збереження на тому самому рівні, і лише у 2024 році її рівень може суттєво впасти. Тут все залежить головним чином від того, як довго триватиме війна в Україні та на якому рівні очікується підтримка з боку зарубіжних партнерів. Але зрозуміло, що навіть у випадку негайного закінчення бойових дій та відновлення контролю України над територією хоча б до лінії розмежування на 24 лютого, враховуючи величезні потреби у державному фінансуванні як відновлення інфраструктури, так і підтримки значної кількості населення без продовження міжнародної допомоги та (найкращий варіант) отримання репарацій від Росії, утримати рівень інфляції навіть на рівні 30% буде практично неможливо.

Четвертим Маастріхтським критерієм є розмір процентної ставки по довгостроковим державним облігаціям терміном на 10 років. Він не може перевищувати більше, ніж 2 процентних пункти, аналогічні показники у державах, що досягли найбільш низького рівня інфляції. На сьогодні рівень процентних ставок у країнах Єврозони становить: у Франції – близько 2,6% річних, у Іспанії – близько 3%, у Німеччині – близько 3%. В той же час в Україні процентні ставки доходять до рівня 18-19% річних. І це – за облігаціями, що розміщені на термін не більше, ніж 1-1,5 роки! Фактично інвестори розміщують кошти з негативною процентною ставкою. Це вони роблять багато в чому за відсутності альтернатив розміщення грошей. На сьогодні в Україні фактично відсутній актив, який давав би доходність гарантовано вище рівня інфляції. Банки, особливо системно важливі, не поспішають підвищувати процентні ставки, бо по-перше, в багатьох з них немає проблем з ліквідністю, а по-друге, практично відсутній наразі інструмент доходності, який дозволяв би прибутково розміщувати ці кошти. Ринок нерухомості, зокрема, в Києві, наразі перенасичений значною кількістю новобудов. Купівля нерухомості з подальшим наданням її в оренду не є високоприбутковою діяльністю, оскільки, по-перше, значна частина платоспроможних громадян знаходиться за кордоном, по-друге, і без воєнних дій демографічні тенденції є несприятливими щодо збільшення працездатних та платоспроможних клієнтів, по-третє, значно зросли витрати на ремонт житла. Практично всі матеріальні активи з часом знецінюються. Тому значної альтернативи державним облігаціям немає. Але щоб виконати Маастріхтський критерій щодо розміру процентної ставки, треба закінчення війни з практично 100% гарантіями безпеки для України. В іншому випадку не буде ніякого попиту в інструменти терміном на 10 років, а по-друге, навіть за короткостроковими облігаціями процентна ставка буде істотно перевищувати аналогічні показники за аналогічними цінними паперами у країнах ЄС. Відсутність "залізобетонної" гарантії безпеки післявоєнної України означатиме значні військові витрати, що унеможливить стрімке економічне зростання, враховуючи дуже велику кількість осіб, що отримують допомогу з Держбюджету. Це означатиме значний дефіцит Держбюджету України та високі інфляційні ризики. Звичайно, якщо рівень інфляції в Україні суттєво відрізнятиметься від рівня інфляції у країнах Єврозони, ні про яке виконання Маастріхтстських критеріїв не може бути й мови.

Ну і останнім, п’ятим Маастріхтстьким критерієм для вступу до єврозони є забезпечення незалежності Національного банку України та приведення його статусу у відповідності до Статуту Європейської системи центральних банків. Виконання цього критерію проблем не складає, оскільки наразі у правовому відношенні Нацбанк України в цілому відповідає зазначеним критеріям.

Додатково треба зазначити ще одну річ. На сьогодні частка євро у валютній структурі міжнародних розрахунків України не дуже велика, хоча й зросла за останні роки. Так, за даними Національного банку України, в експортних розрахунках України з 2015 по 2021 рік вона зросла з 13 до більше ніж 26%. Її стрімке збільшення спостерігається після початку війни у 2022 році – до 44%, передусім, через блокаду морських торговельних портів. В той же час в структурі українського імпорту частка євро в 2021 році вперше перевищила частку долара США. Але частка долара США у зовнішній торговлі України найближчими роками все ще залишатиметься великою, враховуючи структуру експорту України та основні напрямки експортних постачань. Так, навіть після закінчення війни створення нових виробничих потужностей займатиме певний час. Тому, за попередніми прогнозами, за даними Національного банку України частка зернових культур, олії та продукції ГМК в структурі експорту України, принаймні у найближчі 2 роки, перевищуватиме 50%. Розрахунки за цю продукцію проводяться переважним чином у доларах США, оскільки головними її покупцями не є країни Європи. Водночас, активна післявоєнна євроінтеграція України та перехід до промислових стандартів ЄС дадуть змогу змінити структуру експорту України на більш технологічну з більшою доданою вартістю, що призведе до зростання частки євро у зовнішньоторговельному балансі України.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що фактичний вступ України у єврозону можливий лише через кілька років після успішного закінчення війни Україною. Тільки тоді фінансова система держави буде стабільною, а інфляція та процентні ставки за держоблігаціями вийдуть на рівень, близький до європейського. Але щоб у найкоротший термін відновити економічний рівень України хоча б до довоєнних показників, має бути встановлені чіткі гарантії подальшої безпеки України та у найкоротший термін отримані репарації від РФ у розмірі хоча б 200 млрд доларів США.