Каллас назвала безальтернативним репараційний кредит і закликала не боятися погроз Росії

Європейський Союз не має консенсусу для випуску євробондів для підтримки України, тому саме репараційний кредит залишається найбільш реалістичним механізмом фінансування, сказала журналістам у понеділок глава європейської дипломатії Кая Каллас перед засіданням Ради закордонних справ ЄС.

На вихідних стало відомо, що Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії й виступили за пошук альтернатив репараційному кредиту Україні на 210 млрд євро, який Єврокомісія пропонує забезпечити коштом заморожених російських активів.

Каллас сказала, що альтернатив насправді немає.

"Треба дивитися на ситуацію тверезо. Інші варіанти не працюють – ми вже намагалися реалізувати їх раніше. Якщо згадати, навіть коли я близько двох років тому пропонувала євробонди, ця ідея не отримала підтримки, бо для цього потрібна згода всіх", – сказала вона.

На відміну від євробондів, для репараційного кредиту потрібна кваліфікована більшість, а не одностайна згода.

"І він ґрунтується на заморожених російських активах. Це означає, що йдеться не про кошти платників податків ЄС, що також важливо. Окрім того, це чіткий сигнал: якщо ти завдав іншій країні таких руйнувань, ти маєш заплатити за репарації", – сказала Каллас.

Вона додала, що саміт Євросоюзу не завершиться без ухвалення рішення щодо фінансування України, і у ЄС є ще кілька днів, щоб досягти компромісу.

"Звісно, рішення ухвалюється кваліфікованою більшістю, але без Бельгії реалізувати його було б значно складніше, адже саме там зосереджена більшість заморожених активів. Тому важливо, щоб Бельгія була залучена до будь-якого варіанту, який ми оберемо", – сказала вона.

"І ще одне: деякі країни Європи більше звикли до погроз з боку Росії, ніж інші. Але я хочу наголосити – це лише погрози, якщо ми зберігатимемо єдність. Разом ми значно сильніші, і це лише ті самі погрози, які Росія вже не раз озвучувала раніше. Тож я закликаю всіх зберігати холодний розум", – підсумувала вона.

• Ідею "репараційної позики" розміром до 140 млрд євро, що базується на грошових залишках російських заморожених активів, висунули 10 вересня.
• Завдяки "репараційному кредиту" Україна могла б отримувати 45 млрд євро щонайменше протягом 2026 і 2027 років. Рішення щодо "репараційної позики" очікується на саміті Євросоюзу 18-19 грудня.
• Бельгія розкритикувала пропозицію ЄС щодо "репараційного кредиту" ще до її оприлюднення, заявивши, що її позицію "не почули".
• За даними Financial Times, проти участі у "репараційному кредиті" для України своїх комерційних банків виступила Франція. Банки Британії також проти використання заморожених активів РФ для позики Україні. Банки побоюються, що їх "залишать без допомоги, коли Росія подасть до суду".