Все для генерації. Як уряд і НБУ стимулюють відновлення енергетики

У першій декаді червня Нацбанк ухвалив Стратегію з розвитку кредитування. Документ спрямований на можливість видавати більше кредитів банками. 

Аби стимулювати видачу грошей, уряд навіть готовий змінювати законодавство. І вже це робить.

LIGA.net з'ясовувала, чим може ця Стратегія бути корисною підприємцям, громадам і простим українцям.

Стан кредитування під час великої війни

У перший рік війни, після раптового збільшення облікової ставки Нацбанком з 10% до 25%, банківське кредитування в Україні фактично завмерло. Віддавати 30% річних за кредитом в змозі хіба що бізнеси з надзвичайною рентабельністю, порівнянною з прибутками від наркоторгівлі.

Однак банки мають кредитувати. В нормальних умовах це один з основних їхніх заробітків.

Аби підтримати видачу кредитів, у 2023 році уряд активізував державну програму "Доступні кредити 5-7-9", яка зробила основну погоду на цьому ринку.

Водночас завдяки політиці Нацбанку щодо стимулювання розміщення депозитних сертифікатів банки за цей час накопичили значні запаси грошей. Це підтримало систему, але фінустанови фактично втратили апетит до кредитування. Бо депозити в Нацбанку, на яких вони заробляють, – то гарантована дохідність. А кредитування завжди пов'язане з ризиком неповернення коштів.

Ексчлен ради НБУ Богдан Данилишин: "Однією з причин низького рівня кредитування є спрямування коштів банків у привабливі депозитні сертифікати НБУ".

Однак без кредитування бізнесу економіка стагнує. Тож з 2023 року НБУ почав знижувати облікову ставку та відсотки за депсертифікатами. Ставки за кредитами банків мляво поповзли донизу. Натомість банківські кошти потекли в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

Зниження облікової ставки було узгоджено з Міжнародним валютним фондом (МВФ), в грошах якого дуже зацікавлена Україна. Надаючи кошти, МВФ хоче бачити перспективи їхнього повернення. Для них важлива стабільна робота банків і кредитування ними економіки. У Фонді прямо про це говорять.

Стратегія кредитування та енергетика

У Нацбанку всілякі перспективи розвитку фіксують у відповідних стратегіях. Є, наприклад, Стратегія розвитку фінансового сектору, Стратегія валютних обмежень.

Про розробку Стратегії розвитку кредитування в НБУ почали активно розповідати ще восени 2023 року, коли помітили, що в країні знову почали брати гроші в кредит.

Акценти тоді робили на "відбудові країни, оновленні підходів до платоспроможності боржників, переосмисленні роботи з непрацюючими кредитами" тощо.

Навесні 2023 року Стратегію відновлення кредитування теж згадували в контексті врегулювання непрацюючих активів.

А вже після того як її затвердили, було озвучено, що "Стратегія має на меті сприяти забезпеченню фінансовими ресурсами відновлення енергетичної інфраструктури".

Також вона має стимулювати підприємства оборонно-промислового комплексу, переробної промисловості, сільського господарства та бізнесу на деокупованих і наближених до фронту територіях – "територіях стійкості".

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль прямо наголосив на тому, що з прийняттям Стратегії Нацбанк "ухвалив рішення, що сприятимуть розвитку кредитування проєктів з відбудови енергетичної інфраструктури".

"Збільшується потенціал банків щодо нарощення кредитного портфеля в півтора раза. Нові положення сприятимуть розвитку проєктного кредитування, зокрема для швидкої відбудови енергетичної інфраструктури", – сказав він.

Прем'єр підкреслив, що це дасть "українським родинам, ОСББ, бізнесу та громадам можливості посилити власну енергетичну стійкість".

Та пообіцяв преференції для тих, хто братиме кредити в банках саме для генерації електроенергії.

"Готуємо програму пільгового кредитування на закупівлю енергообладнання як для громадян, так і для бізнесу. Розширюємо газову генерацію. Мова йде про газотурбінні, газопоршневі та когенераційні установки, а також про модульні котельні. Й одночасно нарощуємо видобуток газу. За п'ять місяців цього року Нафтогаз запустив 36 нових свердловин і збільшив видобуток на 10%", – заявив Денис Шмигаль.

Також прем'єр розповів про спрощене підключення нових установок, гранти на встановлення сонячної генерації та теплових помп. 

На початку червня уряд уже затвердив Порядок надання фінансової підтримки фізичним особам, що встановлюють генеруючі установки з альтернативних джерел енергії у власних домогосподарствах. Сума компенсації для установок потужністю до 10 кВт на одне домогосподарство становитиме 244 000 грн. А максимальна сума кредиту — 480 000 гривень терміном на п'ять років.

Спільно з Верховною Радою Кабмін готує законопроєкт про зняття мита й податку на додану вартість на ввезення всього енергетичного обладнання, а також – усунення всіх митних формальностей. 

Паралельно Нацбанк переглядає певні нормативи, аби банки мали змогу активніше роздавати позики. 

Що про Стратегію та генерацію кажуть банкіри?

Природно, банкірам імпонує цей комплексний підхід. Вони заявляють, що готові запропонувати нові банківські продукти на ці потреби.

"Нацбанк, зрозумівши, що заважає банкам активно кредитувати саме сегмент енергетики, в першу чергу – створення нових потужностей, пом’якшив нормативні запобіжники. Нові критерії суттєво змінять оцінку ризику за проєктом, знижуючи вплив на капітал банків. Нам розв’язали руки. І ми зараз прораховуємо, як це має відображатися на темпах інвестиційного кредитування", – зазначив у коментарі для LIGA.net заступник голови правління, відповідальний за корпоративний бізнес Ощадбанку, Юрій Каціон.

За його словами, попит на такі банківські продукти вже є, бо багато бізнесів, хоча й не усі, починають усвідомлювати, що дефіцит електроенергії в системі точно буде півтора-два роки. І то – за нинішніх рівнів пошкоджень.

"Є запити на проєкти по 100-200 МВт. Бо на заклик розвивати генерацію в Україні відгукнулися майже всі типи компаній. Зокрема, державні. Але по деяких проєктах це можуть бути значні кошти, тому тут ми, зокрема, розглядаємо можливості партнерства з міжнародними банками", – каже банкір.

Вже має свої пропозиції щодо кредитів і інший великий державний банк – ПриватБанк. Як розповіли LIGA.net у пресслужбі фінустанови, банк уже приймає заявки від корпоративних клієнтів та малого і середнього бізнесу на фінансування будівництва та улаштування газотурбінних, газопоршневих та біогазових генераційних установок за державною програмою доступних кредитів "5-7-9%". 

Отримані за програмою кредитні кошти клієнти банку зможуть витратити на фінансування будівництва та улаштування газотурбінних, газопоршневих та біогазових генераційних установок. Максимальна сума пільгового кредиту на відповідні цілі становить до 150 млн гривень.

В "Ощаді" також доволі високо оцінюють перспективність проєктів генерації на базі газопоршневих установок малої потужності до 1 МВт.

"Газопоршневі установки в три рази тихіші газотурбінних, під'єднуються до централізованого газопостачання. Не потрібно шукати і підвозити пальне, як у випадку з генераторами. Кіловат-година (кВт-г), вироблена ними, коштує в межах 4,5-5 грн при сьогоднішніх цінах на газ. Вартість електроенергії на бензинових генераторах – 16-20 грн/кВт-г плюс шум і викиди більші", – констатує Юрій Каціон.

На його думку, це може бути цікавим місцевим громадам, бо у підприємств теплокомуненерго (ТКЕ), які працюють на "соціальному" газі, ціна генерації водночас взагалі може бути 3,5 грн/кВт-г. Плюс певним бонусом буде виробництво ними тепла.

"Думаю, що найближчим часом ми презентуємо відповідні нові програми від "Ощаду". В тому числі – за участі наших міжнародних партнерів. Зокрема, щодо тих же газопоршневих установок. І комунальні підприємства –  теж потенційні клієнти цих програм, бо саме громадам доведеться вирішувати питання тепло- та електропостачання. А муніципалітети можуть брати банківські кредити як на себе безпосередньо, так і гарантувати їх для ТКЕ, у яких, на жаль, багато накопичених боргів", – додає банкір.

Хоча, зазначає він, зусиллями лише великого бізнесу і муніципалітетів не розв'язати проблему дефіциту генерації. Тому для малого і середнього бізнесу, ФОПів і навіть фізосіб вже є кредитні продукти на придбання генерувального обладнання та сонячних панелей.

Наміри розвивати кредитування за окресленими в Стратегії напрямами, зокрема в енергетиці, ОПК та агросфері, озвучують представники не тільки великих банків.   

"Ухвалення Стратегії з розвитку кредитування дає можливість банкам розвивати власні програми з кредитування, акцентуючи особливу увагу на енергетиці, ОПК, сільському господарстві, переробній промисловості. Звісно, особливий акцент також зроблено на фінансуванні придбання енергоефективного обладнання для бізнесу", – розповіла LIGA.net перша заступниця голови правління Глобус Банку Олена Дмітрієва.