RU

Інтерв'ю | Тиск на олігархів, відносини із Зеленським і МВФ. Що задумав голова НБУ Кирило Шевченко

Тиск на олігархів, відносини із Зеленським і МВФ. Що задумав голова НБУ Кирило Шевченко - Фото
Кирило Шевченко (Колаж: Аліна Подлєсна/LIGA.net)
15.12.2021, 09:00

Велике інтерв'ю головного банкіра країни

Кирило Шевченко очолює Національний банк України вже півтора року, з липня 2020-го. Одразу після призначення співрозмовники LIGA.net у фінансових колах сприйняли його як лояльного до Банкової менеджера, яким Офіс президента замінив аж надто незалежного Якова Смолія.

Утім, через рік з'явилися чутки про непоступливість самого Шевченка. В першу чергу, у нюансах корпоративного управління, простіше кажучи, хто керує в держбанках, а також чи повинен НБУ допомагати держбюджету.

Фактично єдина гучна історія, яку згадують Шевченку, – звільнення низки топменеджерів регулятора, начебто через побудову жорсткої управлінської вертикалі.

Є й досягнення. В першу чергу, продовження співпраці з МВФ. Це дозволяє голові НБУз оптимізмом дивитися в майбутнє, незважаючи на "тиск із боку певних осіб", як він сам зазначив у бесіді з Bloomberg.

Але обережність, у першу чергу. Це дуже відчувається в бесіді з Шевченком, який уважно добирає слова, відповідаючи на політично чутливі питання. 

В його інтерв'ю для LIGA.net читайте, до чого готуватися власникам збанкрутілих банків, чому регулятор не змінюватиме таргети з інфляції, скільки держава вже витратила на підтримку держбанків (і скільки отримала) та власне, про що тривають дискусії з Офісом президента.

Маяки МВФ, банки-банкрути й олігархи

- Почнемо з актуального. Минулого тижня (бесіда відбувалась 29 листопада. - Ред.) Україна з 16-місячною затримкою, але отримала транш від МВФ, вітаємо.

Дякую. 

- Але наскільки вірогідно, що цей транш не буде першим і останнім, і ми отримаємо у наступному році ще понад $2 млрд за цією програмою?

Дійсно, 22 листопада на засіданні Ради директорів МВФ у нас було успішне завершення першого перегляду поточної програми. Ми отримали другий транш за програмою – 500 млн SDR ($699 млн. – Ред.). Але питання не в грошах. Я би ставив наголос на тому, що ми продовжили програму співпраці з фондом ще на пів року. В межах цього терміну нас очікує ще два перегляди: один у березні, і ще один — у червні.

За великим рахунком, Нацбанк продовжить робити те, що робив до цього: дотримуватиметься послідовної монетарної та валютної політик заради досягнення цільових показників міжнародних резервів та інфляції, реалізовуватиме вже розпочаті реформи: корпоративного управління, небанківського сектору.  

Стосовно корпоративного управління йдеться насамперед про імплементацію законодавчих змін, що були ухвалені до закону "Про банки і банківську діяльність" (номер закону 1587). 

Окрім цього, у якості prior action було підписано та проголосовано зміни в закон "Про Національний банк України". Вони спрямовані на посилення незалежності НБУ, як інституції і торкаються багатьох моментів, починаючи зі взаємовідносин між Правлінням та Радою НБУ і закінчуючи уточненням підходів до прогнозування і перерахунку частки прибутку НБУ до держбюджету. 

Також серед завдань НБУ є блок про більш інтенсивну роботу в напрямку asset recovery – (зниження витрат держави на виведення з ринку збанкрутілих банків). Цей блок насамперед передбачає розробку комплексної стратегії повернення активів та плану заходів у відповідному напрямі. Згідно з меморандумом, Кабмін має прийняти комплексну Стратегію до кінця лютого 2022 року.

- Я хотів би уточнити про asset recovery. Якщо це поставлять як структурний маяк чи prior action, наскільки вірогідно, що вдасться зібрати гроші з банків Коломойського, Бахматюка, Жеваго, Лагуна?

Зараз, мені здається, цілком вірогідно. Але для того, щоб перейти до цієї частини завдання, потрібно спочатку розробити стратегію, як саме держава має їх повертати.

Цього року, за ініціативи саме Національного банку, була створена робоча група високого рівня з питань повернення таких активів. Її очолив прем'єр-міністр. Я в ній заступник. До складу цієї робочої групи входять представники силових органів (Генеральної прокуратури, НАБУ, Міністерства внутрішніх справ), Мін’юсту. До процесу створення відповідної стратегії мають бути залучені всі сторони. Прийняття та публікація цієї стратегії є структурним маяком у меморандумі.

- Але наскільки повернення активів збанкрутілих банків залежить від НБУ? Тому що, наприклад, у справі Жеваго зовсім нещодавно Фонду гарантування вкладів Високий суд Англії сказав, що у нього немає юрисдикції для того, щоб повернути активи Жеваго. Потрібно повертатися в місцеві суди. Наскільки Нацбанк може вплинути на ситуацію, наприклад, у цьому кейсі? 

Доречне питання. Національний банк діє у межах свого мандату. У нас є свої судові справи з компаніями, які представляють названі вами прізвища. Й у нас за останні пів року є великий прогрес у площині судових рішень. Наприклад, щодо згаданого вами кейсу банку "Фінанси та кредит" Жеваго, є судові рішення, спрямовані на стягнення низки активів, що були у заставі НБУ, починаючи від готелю "Салют", закінчуючи Білоцерківською ТЕЦ. 

Це не єдиний випадок. Наприклад, у нас також є прогрес щодо кейсу Імексбанку. Київський районний суд Одеси задовольнив позов НБУ до його ексвласника Леоніда Клімова про звернення стягнення на спортивно-оздоровчий комплекс "Люстдорф".

Однак стратегія, що ми маємо розробити, передбачає значно ширший перелік механізмів, аніж судові спори. 

- Можете перелічити?

Я б описав її, як стратегію легітимного тиску на власників збанкрутілих банків. Що це означає? 

Це означає, що кожен причетний орган в рамках закону та сфери своєї відповідальності робитиме все можливе для відшкодування збитків державі внаслідок виведення банків із ринку. Правоохоронні органи займатимуться кримінальною частиною, Уряд – законодавчою. Як приклад, Міністерство економічного розвитку може сказати, чи можуть компанії, пов’язані з боржниками, брати участь у приватизації або в системі державних закупівель. 

- А які гроші на кону, скільки винні ексбанкіри?

У НБУ – 39,4 млрд гривень, у Фонду в судах на різних етапах розгляду перебувають позови на загальну суму 97,8 млрд грн. Це великі гроші.

Кадри і держбанки

- Якщо йти далі за меморандумом, то там червоною ниткою проходить те, що англійською звучить, як human capital erosion. У контексті, що за останній рік багато людей пішло з НБУ і це впливає на якість роботи. Тому, здається, що МВФ хоче закласти запобіжники на майбутнє, змінити структуру НБУ й особливо у банківському нагляді. Поясните, про що йдеться? 

Йдеться про те, що Національний банк зробив так званий self-assesment, самооцінку наглядових підходів, інструментів та звітності НБУ на предмет відповідності Основним Базельським принципам. У її межах ми домовилися з МВФ про те, щоб скласти графік навчання відповідних підрозділів НБУ. 

Також у зв’язку із вищезгаданим законом про вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках, банки повинні впроваджувати нові підходи до ризик-менеджменту в частині оцінки адекватності капіталу та ліквідності. Це потребує посилення внутрішньої експертизи НБУ – згідно з меморандумом ми повинні створити відповідний експертний відділ, що займатиметься питаннями ризик-менеджменту. 

- Чи може це бути пов’язано з хвилею звільнень із Нацбанку?

Так.

- Чи ви думаєте, що МВФ бачить у цьому ризик для погіршення якості людського капіталу Нацбанку?

Ні, я так не вважаю. Я думаю, що всі вже переконалися, що ці звільнення були спробою політичного впливу на Національний банк. Саме тому МВФ і звертає на це увагу. 

- Ще одна умова для наступних траншів – досить швидкий графік приватизації держбанків. До 2025 року їх частка має знизитися до 25%. Це реалістичний показник? 

Є хороша новина. Вперше з часів націоналізації Приватбанку (грудень 2016 року. – Ред.) у нас частка державних банків на ринку знизилася менше ніж 50% — 47,5%. Це пов’язано з тим, що банки з приватним капіталом розвивалися швидше, ніж державні. 

Приватизація держбанків для мене — пріоритетне питання. Його вирішення залежить від двох основних складових. Перша — це робота з проблемними кредитами. Ніхто не буде купувати банк, у якого рівень таких кредитів дуже високий. Станом на початок жовтня у нас середній показник NPL був 33%, а у держбанків — 50,4%. Ми ефективно працюємо разом з наглядовими радами і правліннями банків, і можу сказати, що на кінець року ми побачимо ще кращий показник. Суттєве зниження частки NPL — це перше, що має передувати приватизації.

Друге — це якісне та прозоре корпоративне управління. Останнім часом воно викликає дуже багато дискусій, і Національний банк тут як останній бастіон. 

Жоден інвестор не буде нічого купувати, якщо не розуміє, як ця установа керується і який у неї реальний показник за поганими кредитами. 

- Є вже план приватизації Привату?

Моя особиста точка зору: можна приватизувати будь-який державний  банк. Для цього є затверджена урядом стратегія реформування банків державного сектору, в якій і передбачено зменшення долі державних банків до 25%. 

І я майже певен, що 2025 рік – реалістична дата. Якщо йдеться про Приват: для того, щоб дійти до етапу приватизації, Приват потрібно розділити на bad-банк та good-банк. Ми зараз обговорюємо цей процес із наглядовою радою і правлінням банку. 

- Але Укргазбанк буде першим держбанком, що піде на приватизацію?

Укргазбанк уже підписав першу угоду з IFC про залучення кредиту із можливістю конвертації коштів у статутний капітал банку. 

- Це і є вся приватизація, чи будуть інші інвестори заходити? 

Партнерство IFC та держави – це лише перший крок. Такий самий напрям, але з ЄБРР, обрав Ощадбанк. Спершу в капітал банку заходить один із IFI (International financial institution, міжнародна фінансова інституція. — Ред.): ІFC або ЄБРР. 

Поява в акціонерах такої міжнародної інституції означає "знак якості". Після цього вже відбувається безпосередньо процес повної приватизації. На першому етапі це, а далі — повна приватизація.

- Але останнє слово у приватизації за Мінфіном. І багато людей запитає, чому уряд має продавати прибуткові банки? 

Мінфін є представником власника – уряду. Нацбанк підтримує уряд у його намірах і також штовхає питання приватизації, хоч не є власником. Чому? Ми вважаємо, що 50% держави в банківській системі на ринку — це дуже серйозний фактор ризику. Ми постійно про це говоримо і будемо говорити.

Якщо ми порахуємо, скільки з 2014 року держава вклала в державні банки, то отримаємо цифру у понад 222 млрд грн і я зараз кажу лише про докапіталізацію (левова частка — 155 мільярдів — припадає на Приватбанк). Але це далеко не вся ціна, тому що майже вся докапіталізація здійснювалась через ОВДП, і держава щороку платить відсотки за цими паперами. 

Якщо ж порахувати, скільки дивідендів отримала держава від своїх банків за цей час, то цифра буде значно менша – 58 млрд грн. Із них 55 мільярдів припадає на Приватбанк. З точки зору інвестора, ефективність таких вкладень — під дуже великим сумнівом. Державі потрібно намагатися повернути витрачені гроші шляхом приватизації, тому що через дивіденди не дуже виходить. 

- Виходить поганий бізнес – 220 вклали, 60 отримали. Щоб закрити питання держбанків, хочу запитати про Укрпошту. Є новини, що компанія збирається купувати банк Альпарі і навіть уже уклала угоду. Раніше Нацбанк був проти, щоб не збільшувати частку державних банків. Щось змінилося стосовно банку Укрпошти? 

Станом на сьогодні ми не отримували жодних документів ані від Укрпошти, ані від банку. Рішення про входження в капітал або купівлю, має прийняти уряд. У Кабміну є затверджена стратегія розвитку фінансового сектору України, яка передбачає зменшення частки державних банків до 25% до 2025 року. Навіть у поточній редакції меморандуму з Міжнародним валютним фондом є окреме посилання на потенційну купівлю банку Укрпоштою (там ідеться, що будь-які угоди мають бути в рамках стратегії розвитку фінансового сектору України. – Ред.).

Якщо пакет документів надійде, будемо зважати на позицію Антимонопольного комітету та уряду. Якщо для них таке рішення буде комфортним, ми цей пакет документів візьмемо до розгляду. 

Згідно процедури, Національний банк України має ухвалити рішення протягом двох місяців із дня отримання повного пакета документів.

- Якщо уряд і АМКУ окей, то ви теж окей? 

Отримання висновку АМКУ — стандартна процедура. Якщо уряду буде комфортно з таким рішенням і він запевнить нас, що це рішення не впливатиме на частку державних банків у системі — ми підемо за звичайною процедурою Національного банку. 

Відносини з Офісом президента

- Давайте до складних питань. На пресконференції президента Зеленського наприкінці листопада йому поставили пряме питання: як він оцінює вашу діяльність і чи планує вас змінити. З декілька хвилинної відповіді я особисто не дуже зрозумів вашу долю, тому запитав у чотирьох не останніх учасників фінринку, як вони зрозуміли президента. І двоє з них зрозуміли, що президент сказав: ви точно залишаєтеся до кінця опалювального сезону. А двоє зрозуміли, що ситуацію з керівництвом НБУ не треба рухати до кінця історії з траншами МВФ. У мене питання: а ви як відповідь президента зрозуміли? 

Я абсолютно щиро скажу, що я цю відповідь слухав особливо уважно. Що саме мав на увазі президент — варто спитати в президента. Я не дуже розумію зв’язок Національного банку з опалювальним сезоном. 

- Добре, а як би ви оцінили ваші відносини з Офісом президента зараз, за 10-бальною шкалою, як ви наразі їх оцінюєте? 10 — ідеальні, 0 — війна. 

Я б вивів це питання за рамки Офісу президента. У Національного банку є рішення, що можуть викликати роздратування в інших стейкхолдерів у державі. І зараз є великий спектр питань, що викликають невдоволення у різних політичних сил – починаючи з політики щодо ключової ставки, і закінчуючи тим, що НБУ не фінансує дефіцит державного бюджету. 

Традиційна вже дискусія, яка точиться з року в рік — навколо сум перерахування частки прибутку НБУ до державного бюджету. Ми подаємо в проєкт закону про державний бюджет одні цифри, а ухвалюються – зовсім інші. 

Хоча так було не завжди. У 2011-2016 роках під час перебування бюджету в парламенті сума прибутку НБУ не змінювалася. Потім ситуація змінилась. 

У 2022 році стався прецедент, в хорошому сенсі цього слова. На фінальному етапі доопрацювання бюджету в парламенті сума прибутку зменшилася з 24 млрд грн, до 13,6 млрд грн. Ця цифра відповідає розрахункам Нацбанку.

НБУ завжди перераховує в держбюджет цифру за результатами аудиту, хто би що не планував.

Навколо цих напрямків і триває дискусії з різною інтенсивністю.

- Дипломатична відповідь. А скільки і за якими напрямками у вас найбільш напружена дискусія?

Перше, як я вже сказав, це фінансування дефіциту бюджету. Зрозуміло, що у Національного банку немає можливості, ані законодавчої, ані будь-якої іншої, фінансувати дефіцит бюджету. Це прямо заборонено, ст. 54 закону про Національний Банк України. З кінця минулого року я її знаю напам’ять. Наша позиція тут незмінна. Другий напрям — це про суму чистого  прибутку, коли і скільки повинен перераховувати НБУ. Але я підкреслюю, що це не дискусія виключно з Офісом президента. Це питання виникає і на рівні депутатів, уряду.

Також у нас є дискусія навколо підходів до корпоративного управління в державних банках, але останнім часом градус цієї дискусії значно нижчий. 

- Дискусія — це прізвища конкретних людей, яких вам радить, наприклад, пан Єрмак? А ви не погоджуєтесь. Тобто ви за одних, Офіс за інших? 

Ні. В кадрових питаннях Національний банк — "у кінці харчового ланцюжка". Спочатку будь-які кадрові зміни (ті, що стосуються наглядових рад банків, менеджменту банків) має затверджувати власник в особі його представника – наглядової ради. А до нас кандидатури на узгодження потрапляють уже в самому кінці, коли відповідні рішення ухвалено наглядовими радами державних банків. НБУ оцінює ці кандидатури на предмет того, наскільки вони fit and proper (підходить). Питання здебільшого не в прізвищах, а в принципах. 

Курс гривні та інфляція

- Давайте про те,  що  близьке кожному українцю. Через ескалацію з Росією за останній тиждень листопада вартість українських єврооблігацій суттєво впала, а долар подорожав чи не на гривню, і це при тому, що ви продали $630 млн на міжбанку для утримання курсу. Який масштаб тиску на гривню, який ваш курсовий прогноз до кінця року? 

Як ви добре знаєте, Національний банк не ставить собі жодних курсових цілей. Курс залежить від макроекономічних чинників, що формують попит та пропозицію на валюту, ми тільки можемо згладжувати коливання. Це базовий принцип політики плаваючого валютного курсу. 

В останній тиждень листопада новинний фон створив суттєву напругу на валютному ринку, у деякі дні ми продавали $170–180 млн. Але жодної масової втечі з українських активів не було і наступного тижня ситуація була значно спокійніша.

І треба визнати, що в найближчі місяці для української валюти важливіше, що про перспективи України будуть думати інвестори, які тримають державний борг, у першу чергу єврооблігації, ніж експортери чи населення. Курсовий тренд визначається зовнішніми факторами. 

Але підкреслю, що резерви НБУ зараз перевищують $30 млрд і це комфортна сума для того,  щоб НБУ міг спокійно працювати в чітких параметрах наших валютних інтервенцій і нівелювати ситуативні чинники, що впливають на курс. 

Вплив посилення геополітичної напруги на зростання ВВП є мінімальним. Україна живе в стані готовності до ескалації фактично з 2014 року. Це постійний ризик – інвестори його враховують, ми також. Однозначно зростання ВВП могло би бути вищим, якщо б Україна не мала такого агресивного сусіда, водночас цей факт є стимулом продовжувати реформи. Наприклад, Ізраїль десятиліттями перебуває під постійною загрозою, і це не заважає йому розвиватися. Тож нам і надалі просто потрібно активно рухатися у правильному економічному напрямі.

У разі ескалації неможливо передбачити точний вплив заздалегідь. Водночас, враховуючи ризик ескалації, ми маємо план того, як реагувати на ті чи інші події.  

- Інфляція. Приведення й утримання темпу зростання цін у визначеному коридорі -  головна ціль НБУ. Останні місяці інфляція понад 10%, що удвічі вище вашого таргету. Чи Національний банк залишить ціль на 2022 рік повернутися у коридор 5% +/- 1%. Чесно кажучи, не дуже зрозуміло, за рахунок чого вдасться зупинити зростання цін.

Так, безумовно. Наша мета — повернення інфляції до нашої цілі у 2022 році. 

- Інструментом буде тільки ставка, чи якісь інші активності для зниження цін? 

Основний інструмент для нас — ставка. І ми є відданими прихильниками підходу, що саме ставка може сприяти поверненню інфляції до цілі. Сьогодні інфляційним таргетуванням займається 41 центральний банк у світі. І для мене досить дивно чути від українських  політиків ідеї, що втратили актуальність  сто років тому, мовляв, ставка не працює чи промислова інфляція суттєво впливає на споживчу.

- А такі ініціативи президента чи уряду, як 1000 гривень за вакцинацію, наскільки вони впливають на інфляцію? 

Зважаючи на те, що обсяг такої програми невеликий, він фактично не впливає. 

- 8 мільярдів — це невеликий обсяг? 

Це не той обсяг програми, який може суттєво впливати на інфляцію, бо тисяча гривень на людину не зможе суттєво стимулювати і без того високий споживчий попит. Також варто враховувати, що витратити ці кошти можна буде лише на окремі види послуг, які є недозавантаженими зараз і займають дуже незначну частку в споживчому наборі. У нас був розрахунок, до 0.1 в.п. впливу на показник річної інфляції.

- У  2021 році економіка України зростає суттєво повільніше ніж усі прогнозували. Чому всі помилилися? 

На жаль, Національний банк був змушений у жовтні зменшити прогноз щодо ВВП на 2021 рік з 3,8% до 3,1%. Є ціла низка факторів, чому так відбулося. Це стосується і темпів збирання врожаю, і цін на енергоносії, і погіршення епідеміологічної ситуації.

Нещодавно були оприлюднені попередні дані за ІІІ квартал – 2,4%. Це також нижче, ніж ми очікували, що може пояснюватися гіршими результатами деяких базових галузей у вересні. Водночас ситуація трохи покращиться в 4 кварталі, враховуючи, щонайменше, перенесення збору рекордного врожаю кукурудзи на кінець року. Тому ми вважаємо, що зростання буде близьким до нашого прогнозу — близько 3%. Що стосується наступного року, то наразі наш жовтневий прогноз виглядає реалістичним – очікуємо зростання на 3,8%.

- Є теорія, що Україна занижує ВВП, щоб не сплачувати відсоток за варантами. Якщо задати питання прямо: для країни пріоритет  – економічне зростання чи невиплати за VRI?

Варанти — це деривативи, які передбачають виплати їх власникам залежно від показника ВВП. Вони були випущені в межах реструктуризації боргу у 2015 році, термін обігу деривативів — до 2040 року. Платежі за цими інструментами залежать від темпу приросту ВВП України з 2019 до 2038 року: якщо приріст реального ВВП складає < 3%, платежі не проводяться — прим. LIGA.net

Ви є прихильником теорії змови, що низькі показники Держстату пов’язані з тим, щоб не платити за VRI?

- Ні, не є прихильником. Але як журналіст чую це від досить притомних людей. 

ВВП розраховує Держстат. Ми розробляємо прогнози насамперед для прийняття рішень з монетарної політики. Наш прогноз абсолютно реальний і він може змінюватися, враховуючи високий рівень невизначеності, у якому ми зараз живемо. 

Звинувачувати Національний банк у заангажованості статистики точно нелогічно й несправедливо. На мою думку, питання виплат за VRI уряду треба тримати на контролі й продовжувати вирішувати питання з їх викупом. Але наскільки я пам’ятаю, значні виплати там починаються після зростання ВВП на більше ніж 4%. Тому різниця у зростанні ВВП на 3%, 3,1% чи 3,2% для виплат за варантами нічого не змінить.

- У банківського сектору рекордний прибуток – 58,4 млрд за 10 місяців. Але критики кажуть, що цей прибуток — здебільшого дохід від ОВДП у портфелі банків, а не кредитування реальної економіки. 

У загальному доході банків прибуток від ОВДП та інших цінних паперів складає 21%. Це небагато. Наприкінці минулого року ми висловлювали занепокоєння, що може посилитися ефект фіскального витіснення. Але цього не сталося: за неповний рік частка ОВДП у чистих активах банків знизилася з 32% до 28%, в абсолютних числах — також мінус. У той самий час, зростання чистого гривневого кредитного портфеля за 10 місяців — юрособи плюс 90 млрд грн, фізособи — плюс 43 млрд грн. Нам значно допомогло літнє надходження SDR від МФВ на  $2,7 млрд. Це знизило навантаження та потребу Міністерства фінансів у позичаннях. 

- На ринку житлової нерухомості визріває нова бульбашка, кажуть уже не поодинокі експерти. А як Нацбанк оцінює ситуацію? 

Якщо в середньому у всьому Євросоюзі співвідношення іпотеки до ВВП — приблизно 40%, то в Україні — менше 1%. Для прикладу у Данії це 92%, а в сусідній Польщі 19%. 

У нас за дев’ять місяців року обсяг нової іпотеки майже потроївся у річному вимірі, цьому значно сприяла програма Доступна іпотека під 7%. Але зростання відбувається майже з нуля і переважно за рахунок вторинного ринку. А це не дає значного ефекту на ВВП. Чому не росте іпотека на первинному ринку? Тому що для банків цей ринок залишається незрозумілим і непрозорим. Спробуйте видати іпотеку на сертифікати КУА чи іншу подібну екзотику. Доки так залишатиметься, там не буде буму, бо банки не братимуть на себе ці ризики. 

Повертаючись до вашого питання, ми не бачимо зараз серйозної загрози перегріву ринку. 

Mononank і російськи банки

- Що ви думаєте про Monobank. Вам не здається, що там є нетипова проблема. Це вже один із найбільших і динамічних банків країни. А його засновники і керівництво, у переліку людей, яким НБУ заборонив займатися банківською справою, як колишнім керівникам проблемного Приватбанку. Що з цим робити.  

Є банк Universal. Monobank — це програмний продукт, що належить компанії Фінтех бенд. Кінцевим бенефіціаром Universal є Сергій Тігіпко. І всі менеджери та акціонери Universal — fit and proper з вимогами Національного банку.

Який вони використовують програмний продукт — це вже рішення безпосередньо менеджменту. Я не бачу там проблеми з точки зору Національного банку. Всі ризики бере на себе банк Universal. Він згідно наших регуляцій, пройшов стрес-тест, як і всі решта. 

- Останнє питання, яка ситуація з російськими держбанками в Україні, яка доля на них чекає ? 

У листопаді була заява Сбєрбанку Росії про те, що вони планують іти з ринку. Поки що конкретних кроків після заяви ми не бачили. Якщо банк хоче піти з ринку, є процедура здачі банківської ліцензії. Ні від Сбєрбанку, ні від Промінвесту звернення в Національний банк не надходило.

Продаж будь-якого з цих банків неможливий через санкції, накладені проти них РНБО, та міжнародні санкції проти Сбєрбанку Росії та ВЕБ.РФ. Останній як ви знаєте,  є акціонером ПІБу. Навіть, якщо на ці банки в Україні знайдеться покупець, акціонери не зможуть отримати за них гроші.

- Виходить, банки у підвішеному стані: не ведуть активну діяльність, але і з ринку не йдуть. 

Поки так.

- А чого вони не здадуть ліцензію та не підуть із ринку. Чого вони чекають?

Мабуть, дива. 

Борис Давиденко

Олена Граждан, для LIGA.net

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини