Бізнесу полегшили воєнні будні ціною доходів бюджету. Але чи все піде на користь?

Близько 150 000 бізнесів подали заявки щодо переходу на нову систему оподаткування, яка почала працювати з 17 березня. Про це LIGA.net повідомив Данило Гетманцев, голова парламентського комітету парламенту. Тепер цей бізнес платитиме два відсотки від річного обігу замість ПДВ та податку на прибуток, як це було у довоєнний час.

Менший податковий тягар — частина загального пакета антикризових заходів для бізнесу, ухвалених парламентом у березні. Серед інших — можливість не платити за кредитами, звільнення від земельного податку та податку на нерухомість для компаній у зоні бойових дій.

Деякі послаблення вже встигли отримати критику від експертів. Щоб розібратися в ефективності запропонованих заходів, LIGA.net опитала трьох економістів про головні нововведення цього закону.

Перехід на єдиний податок з обігу

Найпомітніша новація — можливість перейти на оплату єдиного 2% податку з обігу замість сплати ПДВ, податку на прибуток та інших платежів. Таку можливість має бізнес з обігом до 10 млрд грн.

Як зазначав автор закону, депутат Данило Гетманцев, ця та інші норми покликані знизити податкове навантаження на бізнес, що має допомогти економіці працювати навіть за умов війни.

Гетманцев розповів LIGA.net, що станом на 31 березня вже 150 000 бізнесів подали заявки щодо переходу на двовідсотковий податок.

Як видно, бізнес оцінив нововведення, але критики вже прогнозують проблеми із наповненням бюджету. Їх посилить скасування обов'язкової сплати єдиного податку та ЄСВ для ФОПів першої та другої груп (можна платити, а можна й ні).

У звичайний час податок з обігу — вкрай негативне явище, зазначає у розмові з LIGA.net Олег Гетман, координатор Економічної експертної платформи.

За його словами, такий податок викривляє конкуренцію між вітчизняним виробником та імпортером — останній опиняється у більш вигідному становищі, оскільки в українських виробників довші виробничі ланцюжки (тоді оборот більший. — Ред.). Також це стимулює розвиток вертикально-інтегрованих монополій.

Але в умовах воєнного стану податок з обігу може бути доречним на короткий період у два-три місяці, вважає експерт. Це максимально спростить життя бізнесу.

Економіст Володимир Дубровський переймається тим, що запровадження податку з обігу порушує роботу основного податку — на додану вартість. Але додає, що зараз обирати не доводиться: "Питання не у тому, як утримати фінансову систему, а як утримати країну".

Директор Інституту соціально-економічних трансформацій Ілля Несходовський серед усіх нововведень саме до податку з обігу має найбільше запитань, адже бачить низку неузгодженостей. Перехід на єдиний податок у 2% є необов'язковим, тому у новій системі будуть не всі. У результаті можлива ситуація, коли виробник товару сплачує податок з обігу, а виробник сировини вже сплатив ПДВ. Незрозуміло й те, що буде з податковим кредитом за умови співіснування двох систем.

Також у виробника можуть бути залишки на складах, які вже передбачають ПДВ, а потім з них зроблять товар вже за наявної системи 2%, тому як платити податки — незрозуміло, додає Несходовський.

Водночас економіст наголошує, що його побоювання пов'язані саме з можливими труднощами в реалізації нових правил, а не з втратами бюджету: "Питання ненадходжень до держбюджету я не розглядаю. Нині це не [актуальне] питання".

Нагальне завдання: запустити економіку — щоби підприємства зі сходу могли відкриватися на заході, вибудовувалися логістичні зв'язки, упевнений Олег Гетман.

Де брати гроші до бюджету? 

Зниження податкового навантаження на бізнес призведе до суттєвого зменшення доходів бюджету, але це неминучі витрати війни, упевнені опитані економісти LIGA.net.

Ілля Несходовський зазначає, що під час війни "абсолютно всі країни" збільшують дефіцит бюджету та покривають його коштом позик (Мінфін вже випускає військові облігації).

Розрахунок уряду на фінансову допомогу Заходу в нових умовах цілком виправданий, упевнені співрозмовники LIGA.net.

Олег Гетман сподівається, що Україні допомагатимуть не лише в борг, а й безоплатно. Процес допомоги вже запустився.

Так, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, до бюджету вже надійшло понад $3 млрд, і зараз Кабмін веде переговори про допомогу від партнерів на загальну суму 6 млрд євро (як кредитна, так і грантова допомога).

Гетман також нагадав, що двовідсотковий податок можливий для тих, у кого обіг менший за 10 млрд грн. "Великі виробники — нафта, газ, тютюн тощо — продовжать платити податок на прибуток. Це врятує якісь бюджетні надходження".

Кредити та допомога для всіх

Для допомоги бізнесу депутати також скасували відповідальність позичальників за неповернені кредити під час воєнного стану та протягом 30 днів після закінчення бойових дій. Пеня, штрафи також не нараховуватимуться. Це правило поширюється на всіх, незалежно від того, постраждав позичальник чи ні.

Володимир Дубровський вважає це правильним: "За всієї святості кредиторів" найбільше зло — закрити бізнес, що працює.

"Нехай він поганий, у боргах і взагалі банкрут, але на цей час він все одно має цінність, тому що виробляє якісь товари, послуги, бере участь у ланцюжках, які й так розриваються, у нього є постачальники, покупці, він дає роботу якійсь кількості людей", — доводить свою думку економіст.

Водночас Дубровський додає, що після війни з несумлінними позичальниками все ж таки потрібно буде розібратися.

У своїй статті аналітична платформа "Вокс Україна" негативно оцінила скасування формальної процедури надання держдопомоги підприємствам на час війни. Там побоюються, що уряд допомагатиме вибірково.

Як зазначає Олег Гетман, він не бачив інформації про допомогу якомусь окремому бізнесу та згоден, що це може бути небезпечна дискреція (тобто зловживання у виборі, кому допомагати. — Ред.). Економіст упевнений, що краще використати альтернативу, що вже працює, — допомогу у вигляді нульових кредитів, яку запустив Кабмін "Це для всіх, інклюзивно, тут немає якихось зловживань".

Чи потрібні економічні зони? 

Ухвалені парламентом новації – зокрема, відстрочка за кредитами, звільнення від сплати податків, податок з обігу замість ПДВ – стосуються всіх, і на них можуть розраховувати навіть ті, кого безпосередньо не зачепила війна.

Ілля Несходовський підтримує ідею поділити Україну на зони, наприклад, окуповану, неокуповану, зону бойових дій. І запропонувати для кожної свої фіскальні правила.

"Система стане складнішою, але вона працювала б. Можна було б зберегти [недоторканою] економіку на неокупованій території. Вона функціонувала б з деякими обмеженнями, але майже повноцінно", — зазначив економіст.

Олег Гетман та Володимир Дубровський, навпаки, вважають ідею невдалою.

"Ніхто не знає, де [точно] проходить лінія фронту. Але є бомбардування, ракетні обстріли. Вся країна у війні, — наголошує останній. — Можливо, у вас нафтобаза у Львівській області, формально вона не в зоні бойових дій, але туди прилетіла крилата ракета…".

Порушення правил

Як пише "Вокс Україна", запровадження податку з обігу суперечить Угоді про асоціацію з ЄС, а можливість Нацбанку безпосередньо кредитувати уряд та підприємства порушує зобов'язання України щодо незалежності регулятора.

Опитані LIGA.net економісти не погоджуються. Подібні питання в умовах війни не повинні стояти, упевнений Несходовський. "Це все працює у мирний час. Зараз у пріоритеті не макроекономічна стабільність, а відстоювання свого суверенітету та права на існування", — погоджується Дубровський.

Обидва економісти вважають, що після війни потрібно створювати новий податковий режим, а не повертатися до колишнього. "Поки це мрії, спочатку треба перемогти", — резюмує Дубровський.