Суркіс програв Порошенку та Гонтаревій суд в Лондоні. Це коштувало йому $350 млн. Деталі

Високий суд Лондона відхилив позов бізнесмена Ігоря Суркіса та шістьох його компаній до п’ятого президента України Петра Порошенка та ексочільниці НБУ Валерії Гонтаревої у "справі ПриватБанку". 

LIGA.net дослідила вердикт, оприлюднений в британському судовому реєстрі 22 вересня, та вибрала з нього найцікавіше.

Ось, що ми дізнались. 

Передісторія

З 2014 року НБУ брав участь у системній реформі банківського сектору України, яка координувалася та контролювалася Міжнародним валютним фондом. Протягом 2014-2016 років НБУ (за сприяння МВФ) проводив регулярні перевірки якості активів українських банків та відкликав ліцензії тих установ, що не відповідали вимогам, зазначається у висновку суду. 

У ході цього процесу НБУ виявив у балансі ПриватБанку величезний дефіцит капіталу, який оцінили в $4-5,7 млрд. В британські суди було подано позов проти Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – колишніх мажоритарних акціонерів ПриватБанку. Їх звинувачували у збитках на суму понад $1,9 млрд. 

Що заявляла сторона Суркіса?

13 грудня 2016 року відповідно до ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", НБУ видав постанову №105, яка визначила сімейні компанії Суркісів "особами, пов’язаними з ПриватБанком".

У період з 18 до 21 грудня 2016 року НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб брали участь у процесі, за допомогою якого кошти на рахунках у Приваті власників банку та пов'язаних із ними осіб, потрапили під процедуру bail-in – примусову конвертацію в капітал. 

Позивачі стверджували: через змову Гонтаревої та Порошенка їхні родини втратили $350 млн.

Порошенко та Гонтарева, які мали спільні бізнес-інтереси з 1990-х років, начебто мали намір тиснути на Ігоря Суркіса, щоб він передав безоплатно Порошенкові свої 8,33% у медіагрупі 1+1. Замість того, щоб виплатити Суркісу суму, яка нібито була узгоджена усним договором між ними від лютого 2016 року.

Пропозиція про передання нібито була передана Ігорю та Григорію Суркісам у квітні 2017 року паном Грановським, який діяв від імені Порошенка. Суркіс відмовився.

Частка в 1+1 начебто була потрібна Порошенку, щоб покращити свої шанси на переобрання у президентських перегонах 2019 року.

Представники Суркіса підкреслювали: саме включення себе до переліку пов’язаних осіб Суркіс вважає шахрайським, а не всю постанову №105.

Тиск на суд. "Лист Лук'янова"*

Суддя побачив два листи від сторін спору. 

26 травня 2021 року адвокатка Суркіса Алексія Овдієнко, написала лист на ім’я очільника Міністерства закордонних справ Дмитра Кулеби. У листі вона інформувала Кулебу про існування цього провадження та пояснювала, що відповідачі вважають позов необґрунтованим і стверджують, що англійський суд повинен відмовити у юрисдикції для розгляду справи на підставі державного імунітету України.

Овдієнко просила Кулебу про наступне. 

1) Зробити подання від імені України до юрисдикції Суду Англії та відмовитися від будь-якого права України заявляти про державний імунітет. 

2) Підтвердити, що Україна погоджується з тим, що англійський суд вирішить усі питання, про які йдеться у позові.

На цей лист Кулеба не відповів. Замість нього 11 червня 2021 р. відповів Володимир Лук'янов, підписавши свою посаду як "в.о. державного секретаря" Міністерства закордонних справ України. 

У його листі йшлося про те, що ані держава Україна, ані державні органи України не є стороною чи третьою стороною у справі; провадження не містить претензій до держави Україна, чинного президента України чи НБУ або претензій щодо арешту майна, що належить Україні. Він також додав: суд може розглядати справу і вирішити питання між сторонами.

Що це означає? Суддя дійшов наступного висновку. З цього листа випливає, що автор був переконаний: про державний імунітет України просто не йдеться у цьому провадженні, оскільки це приватні правові вимоги про відшкодування збитків. І це означає, що англійський суд може вирішити цю справу сам.

В листі не було нічого, що натякало б на відмову України від державного суверенного імунітету, заключив суддя. Утім, навіть якщо б такі твердження існували, Володимир Лукьянов не мав на це жодних повноважень. Тому що лист надсилав не керівник дипломатичної місії України, не голова держави, уряду чи міністр закордонних справ. Тобто ніхто з тих, хто зазвичай уповноважений представляти державу на міжнародному рівні.

Адвокати Порошенка подали офіційний запит до МЗС. За сім днів надійшла відповідь: тільки очільник МЗС має право представляти Україну у публічно-правових відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями за кордоном. Це не прерогатива "в.о. державного секретаря". 

"Ця відповідь була фатальною для позивача", — підсумував суд.

Рішення суду

Лондонський суд відмовив Ігорю Суркісу у його позові, не знайшовши жодних натяків на "шахрайську змову" у діях Порошенка та Гонтаревої. 

"Вимоги позивачів [...] ґрунтуються на заявах про змову та/або умисне правопорушення [...], не мають реальних перспектив на успіх", – підсумовується у документі. 

Дмитро Бєлобров

Андрій Самофалов

*блок уточнено после публікації. Редакція приносить вибачення Володимиру Лук'янову та читачам