RU

Розбір | Темні дні української економіки. Які проблеми створила російська загроза

Темні дні української економіки. Які проблеми створила російська загроза - Фото
гривня нбу
16.02.2022, 19:27

Росія не напала, але полоскотала нерви українській економіці: гривня ослабла, стало проблемно отримати кредит і застрахуватися. Що ще?

"Київську економіку розірвано на шматки", — радісно оголосила одна з головних російських пропагандисток, коментуючи нібито відведення військ РФ від кордонів і пояснюючи, чому Путін знову "всіх переграв".

Фінансові ринки України справді штормить — гривня за день втратила 50 копійок, а Мінфін провалив продаж внутрішніх облігацій.

LIGA.net розбиралася, наскільки сильних збитків завдала Україні ескалація і дійшла висновку, що все не так страшно, як хотілося б нашим недружнім сусідам.

Валютний ринок

Після січневого падіння гривні у лютому національна валюта зміцнилася, повернувши собі позиції нижче 28 грн/$. Проте нові маневри російської армії біля кордонів України й інформаційний шум у західній пресі вдарили по гривні з новою силою. Так, через "призначений" на 16 лютого напад на Україну курс опустився з 28,03 грн/$ (14 лютого) до 28,53 грн/$ (15 лютого).

Попит на валюту почав переважати над пропозицією ще з кінця минулого тижня, на вихідних ця тенденція посилилася, розповів директор департаменту відкритих ринків НБУ Олексій Лупін в інтерв'ю НВ.

У понеділок, щоб згладити курсові коливання, Нацбанк продав $377 млн на міжбанку. Як результат, уже 16 лютого курс опустився до 28,24 грн/$. Що буде далі?

У Нацбанку запевнили, що ситуація залишається контрольованою, резервів вистачає ($29,287 млрд), щоб "заспокоювати тимчасові сплески". Водночас регулятор вказує на непередбачуваність Москви.

"Посилення геополітичної напруги дуже важко спрогнозувати, оскільки ніхто фактично не знає, які плани має наш сусід", — сказав Лупін.

Як розповіли LIGA.net в Райффайзен Банку, попит на валюту серед клієнтів збільшився, але динаміка незначна: "Банк має достатньо ресурсів і повністю задовольняє потреби клієнтів".

"Ми спостерігали відносно підвищений попит на валюту у понеділок, 14 лютого. Станом на 15 лютого ситуація стабілізувалася як на міжбанківському, так і на готівковому валютному ринку", — заявив у коментарі LIGA.net заступник голови правління банку "Південний" Максим Цимбал.

Банківський сектор

"Ринок завмер, банки призупинили кредитування навіть на тому етапі, коли кредитний договір реалізується", — говорить у розмові з LIGA.net Сергій Євтушенко, співзасновник і управитель і партнер UDP Renewables, інвестиційно-девелоперської компанії у сфері відновлюваної енергетики.

Він зазначає, що у контрактах зазвичай є пункти про форс-мажори, тому, наприклад, контрагенти можуть затримувати постачання обладнання, вимагаючи наявності страховки в судна, що його везе. Йдеться саме про галузь зеленої енергетики.

"Будуть порушення багатьох ланцюжків постачання та взаємодії між контрагентами. Я можу спрогнозувати, що це не тільки для цієї галузі, це відбуватиметься у всій економіці загалом", — каже Євтушенко.

LIGA.net звернулася до низки банків, насамперед до тих, що мають великий портфель кредитів юридичних осіб. Частина вже відповіла.

В Альфа-Банку заявили, що "жодних змін або посилення кредитної політики не здійснювали".

Банк Південний не призупиняв кредитування і не має наміру цього робити в майбутньому, розповів LIGA.net член правління банку, директор департаменту корпоративного бізнесу Олександр Матюшенко.

"Геополітична ситуація оцінюється як певний ризик, який безумовно береться до уваги з іншими під час ухвалення рішення про кредитування", — уточнив він, додавши разом з тим, що кредитна політика банку і так спрямована на мінімізацію ризиків, тому "особливого посилення вона не вимагає".

За словами Матюшенка, попит на кредити після новорічних канікул поступово зростає, але це сезонний фактор.

"Банк працює у звичайному режимі 24/7, жодних обмежень чи змін у роботі банку немає. Активний бізнес-сезон починається зі стартом посівної. Попит на кредити відповідає сезонності", — відповіли LIGA.net у Райффайзен Банку.

Враховуючи підготовку до посівної, LIGA.net запитала у Всеукраїнської аграрної ради та в Українського клубу аграрного бізнесу, чи є зараз проблеми з кредитуванням. У першій відповіли, що не отримували скарг від членів на роботу з банками. В УКАБ поки не відповіли.

Олена, фіндиректорка фермерського господарства в Дніпропетровській області, що входить до місцевої асоціації аграріїв, розповіла LIGA.net, що ПУМБ і ПриватБанк без проблем дали кредит у січні.

"Я не чула, щоб хтось із фермерів говорив про зміни умов роботи з боку банків", – зазначила вона.

Боргові ресурси

Черговий виток напруженості вже звично позначився на можливостях уряду України залучати позикові кошти.

Зовнішні ринки фактично закриті для України через надто високі ставки — ця ситуація не змінюється з січня, коли інформаційний шум навколо можливого вторгнення РФ став наростати. У понеділок, 14 лютого, єврооблігації здешевшали на 2,7%-3,7%.

Проте ситуація для Мінфіну не дуже змінилася — через високі ставки відомство все одно не залучає нові позики на зовнішніх ринках. Водночас Мінфін користується цією ситуацією, щоб викуповувати папери, що подешевшали. Так, 5 лютого відомство розповіло про викуп 10% єврооблігацій із погашенням восени 2022 року.

Також Мінфін викуповував ВВП-варанти, вартість яких у січні падала до 66,7% з 90,7%-95,3% у грудні.

ВВП-варанти — цінні папери, які Україна видала кредиторам у 2015 році в обмін на реструктуризацію боргу. Виплати за ними залежать від темпів економічного зростання. Докладніше про них — за посиланням.

"Викуповували на піку падіння. Що дозволило, як кажуть, убити двох зайців — і заощадити на майбутніх виплатах, і зупинити падіння (оскільки завдяки Мінфіну збільшився попит — Ред.)", — з позитивом зазначає дії Мінфіну фінансовий аналітик Case Ukraine Євген Дубогриз.

У повідомленнях відомства йшлося про купівлю в січні, але Дубогриз упевнений, що у лютому така тенденція продовжилася, оскільки папери залишалися дешевими.

І якщо неможливість позик на зовнішніх ринках уже не новина, напруження останнього тижня серйозно вплинуло на можливості Мінфіну всередині країни. Так, на проведених 15 лютого аукціонах відомство змогло продати Облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) лише на 66 млн грн. Для порівняння, тижнем раніше попит був значно вищим — понад 2 млрд грн (що, до речі, для "мирного" часу теж доволі мало).

США та компанія поспішають на допомогу

Якщо Росія не втомлюється нагнітати ситуацію біля наших кордонів за допомогою танків, то країни Заходу створили безпрецедентний інформаційний шум у світових газетах, буквально передбачаючи, на яку дату призначено російське вторгнення.

Очевидно, у Вашингтоні та європейських столицях чудово бачать, що цей інформаційний шум фактично відрізав Україну від світових фінансових ринків, тому країни Заходу одна за одною оголошують про надання допомоги Києву.

Ще в січні Євросоюз вирішив виділити 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги. 14 лютого США оголосили про надання Україні кредитних гарантій на $1 млрд. Канада виділить майже $400 млн, Німеччина — 150 млн євро, Японія — $100 млн.

Окрім цього, 8 лютого, під час візиту президента Франції Емманюеля Макрона до Києва було оголошено, що Париж виділить 1,2 млрд євро програмного фінансування — 200 млн євро кредиту й 1 млрд євро кредитних гарантій.

"Під ці гарантії наша держава зможе отримати кредити у французьких банках на пільгових умовах", — зазначили тоді в Офісі президента.

Окрім того, якщо Україна виконає вимоги МВФ, до кінця червня Фонд надасть понад $2 млрд.

У цьому є певний позитив — подібні кредити від країн-партнерів чи міжнародних інституцій обходяться дешевше, ніж позики на зовнішніх ринках. Але тривала відсутність доступу до зовнішніх ринків буде все ж таки великим негативом.

Ринок страхування

На тлі розмов про можливе вторгнення нерви почали здавати в деяких закордонних авіакомпаній.

Зокрема, нідерландська KLM призупинила польоти до України, Ryanair припинила продаж квитків до Харкова й Херсона.

У вітчизняній компанії SkyUp розповіли, що 12 лютого найбільші міжнародні страхові компанії повідомили українських авіаперевізників, що протягом 48 годин припинять страхування літаків для польотів над Україною через підвищені воєнні ризики.

Через це уряд надав 16,6 млрд грн на гарантії для страхових і лізингових компаній, щоб "стабілізувати ситуацію на ринку авіаперевезень".

Ми звернулися до страхових асоціацій, щоб дізнатися, чи змінився страховий ринок України.

"Наразі ніхто не страхує воєнні ризики на східних кордонах — усі чекають, куди повернеться ситуація. Тому що ризики великі — може бути й експропріація, і руйнування", — каже в коментарі LIGA.net гендиректор Асоціації Страховий Бізнес (АСБ) В'ячеслав Черняховський. Разом з тим договори, що вже діють, залишаються чинними.

Йдеться саме про бізнес у прифронтових районах, в інших регіонах "ніхто не скаржився", додає він: "У судновласників були питання щодо цієї блокади, але поки що все обійшлося".

Черняховський також зазначив, щодо "стандартних" страхових випадків — пожеж, вибухів, повеней тощо — страховики теж "не сильно горіли" укладати договори і тягли час: "Але зараз начебто війна скасовується, все має бути нормально".

Гендиректор асоціації пояснює, що нинішня ситуація є абсолютно стандартною — страхують у спокійний час, а не в періоди загострення.

"Наприклад, якщо якийсь район оголошують зоною стихійного лиха через повінь, там, звісно, теж ніхто не страхує. Пройде повінь — знову страхуватимуть", — говорить він.

З воєнними ризиками буде те саме, з тим лише застереженням, що через високу вартість компанії відмовляються від них, коли ситуація тривалий час залишається спокійною.

"Після цього (як усе заспокоїться — Ред.), я впевнений, буде сплеск страхування воєнних ризиків. Але загалом воєнні ризики не дуже хочуть брати, тому мине рік, і якщо все буде тихо-спокійно, від них знову почнуть відмовлятися", — резюмував Черняховський.

Про спокійну ситуацію на ринку каже і Денис Ястреб, керівник Національної Асоціації Страховиків України. За його словами, страхові компанії навчені досвідом 14-15 років, тому в договорах детальніше прописують застереження щодо воєнних дій, масових заворушень тощо. Тобто, якщо клієнт не боїться такого, він не прописує у договорі воєнні ризики. Якщо прописує — вартість страховки зростає.

"Також є коефіцієнти. З 15-16 років застрахувати майно, розташоване неподалік так званих "ДНР" і "ЛНР", дорожче", — пояснює Ястреб.

Калашник Павло
Калашник Павло
кореспондент ділової редакції LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини