RU

Ціна конфлікту | Загроза війни б'є по економіках України та Росії. Кому болючіше?

Загроза війни б'є по економіках України та Росії. Кому болючіше? - Фото
Колаж: Сошкіна Олена/LIGA.net
27.01.2022, 12:00

Шість економістів з України, Росії та Швеції оцінили втрати двох країн, які вони зазнають через загрозу воєнного конфлікту

Про загрозу вторгнення Росії в Україну заговорили не лише ЗМІ, а й стан економік двох країн. Курси гривні та рубля до долара опустились з початку року на 5–6%, російські мільярдери за місяць збідніли на $28 млрд, а для України фактично закрився зовнішній ринок капіталів.

Чи допоможуть фінансові втрати остудити гарячі голови у Кремлі? Спойлер — схоже, ні. Російський бюджет "лопається" від грошей, каже у коментарі LIGA.net російський економіст Владислав Іноземцев.

LIGA.net розпитала шістьох економістів з України, Росії, Швеції про те, як брязкання російською зброєю б'є по економіках.

Україна

Курс падає. Загроза війни позначилася на табло обмінників — від початку року гривня опустилася з 27,27 грн/$ до 28,8 грн/$.

Регулятор припинив щоденний плановий викуп валюти на ринку для поповнення золотовалютних резервів. Натомість накопичені ресурси йдуть на утримання курсу. Так, з початку року НБУ продав на міжбанку $1,068 млрд, щоб підтримати курс, а викупив лише $20 млн.

Детальніше про падіння нацвалюти: Гривня впала. Фінансові аналітики розповіли, що буде далі

Ослаблення гривні не вишикувало черг в обмінних пунктах. Занепокоєння більше відчувається в іншому місці — серед інвесторів і власників українських цінних паперів.

Облігації дешевшають. Увесь січень швидко дешевшають євробонди. Наприклад, бонди з погашенням у 2033 році втратили в ціні майже 9%, після чого знижка до номіналу досягла 19%. Іншими словами, номінал у 1 долар, який має у разі погашення виплатити Мінфін, продається за 81 цент (без урахування відсотків).

Через здешевлення єврооблігацій зростає відсоток, під який Україна може позичати нові гроші. "Може" у цьому контексті вживається лише теоретично — насправді доступ на зовнішні ринки для України закрито. Про це у коментарі LIGA.net говорили заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко та старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Продаж українських паперів на зовнішніх ринках впливає і на здатність Мінфіну позичати на внутрішньому за допомогою облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), зазначила в розмові з LIGA.net Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки (KSE).

З початку року нерезиденти продали ОВДП на 8,75 млрд грн (наприклад, минулого року за січень портфель ОВДП у нерезидентів зріс на 10 млрд). Ці гривні вони міняють на долари та виводять із країни, що також тисне на курс нацвалюти. "Ця ситуація (вихід нерезидентів. — Ред.) ускладнює для Мінфіну розміщення ОВДП на первинному ринку", — говорить Марчак.

А саме на розміщення внутрішніх облігацій припадає 77% планових позичок у 2022 році — майже 420 млрд грн.

Показовим став аукціон, проведений Міністерством фінансів 25 січня. Інвесторів зацікавили лише найкоротші, 3-місячні, облігації. Їх купили на 2,8 млрд. грн. Дворічних ОВДП Мінфін продав лише на 4 млн грн, а аукціони на однорічні та півторарічні просто не відбулися.

Крім уряду, позичати на зовнішніх ринках у таких умовах не можуть як приватні, так і держкомпанії, каже Марія Репко.

Скорочення інвестицій. Акції низки українських компаній, що торгуються на міжнародних біржах, також втрачають ціну (Ferrexpo, Kernel, KSG Agro та ін.). Але це менш відчутно для економіки, ніж можливе виведення грошей із України компаніями з іноземними акціонерами, каже Репко.

"Це можуть бути і "кіпрські" акціонери, які насправді є українцями. Вони можуть захотіти вивести прибуток у вигляді дивідендів: компанія каже, що розподіляє прибуток і виплачує дивіденди, а оскільки акціонери у неї за кордоном, гроші опиняються в інших країнах", – пояснює вона.

Проблема з іноземними інвестиціями стоїть не так гостро, оскільки за останні два роки їх і так було не дуже багато, зазначає у коментарі LIGA.net шведський економіст, колишній старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд.

"Україна втрачає мало, а от Росія мала такі можливості (залучення іноземних інвестицій. — Ред.), але тепер двері зачиняються", — говорить він.

Наскільки все погано? Практика українського уряду — нові позики покривають старі борги. Але через військову загрозу Україні не поспішають позичати на зовнішніх ринках.

Поки що це некритично, оскільки пік виплат за зовнішніми боргами припаде на вересень (52,51 млрд грн зі 126,74 млрд грн у 2022 році).

"Якщо такої можливості немає (позичати на зовнішніх ринках. — Ред.), Мінфін замінює цей інструмент іншими — продажем ОВДП або запозиченням у офіційних донорів", — пояснює Дарина Марчак.

Нині так і відбувається. Євросоюз уже схвалив для України 1,2 млрд євро екстреної макрофінансової допомоги. "Цього вистачить, щоб закрити [поточні] потреби. Зараз можна розраховувати лише на таке двостороннє фінансування", — зазначає Марія Репко.

До червня Україна також може отримати понад $2 млрд від Міжнародного валютного фонду.

На виконання бюджетних програм грошей вистачає, запевнив напередодні прем’єр Денис Шмигаль. Підбиваючи підсумки засідання РНБО 24 січня, він уточнив, що на казначейському рахунку перебуває понад 55 млрд грн. Марія Репко та Тарас Котович також не бачать тут причин для тривоги. "Невідкладну потребу в позиках можна буде покривати коштом внутрішніх джерел", — зазначає Котович.

Усі співрозмовники LIGA.net єдині в тому, що чим довше триватиме ескалація, тим гірше економіці. Поки що Кремль лише продовжує нарощувати напруження. Хоча армія РФ біля кордонів України створює не менше проблем для російської економіки. Наскільки велика ця шкода?

Читайте також: "Зберігайте спокій, учіться стріляти". Чи готує Путін нове вторгнення в Україну

Росія

З 20 грудня 2021 року до 25 січня 2022 року сукупний статок російських мільярдерів скоротився на $27,9 млрд, підрахував журнал Forbes.

Втрати найбагатших людей Росії ілюструють те, що відбувається з усією російською економікою, поки Кремль б'є у військові барабани.

Інвестори спішно розлучаються з російськими цінними паперами — масовий розпродаж розпочався 13 січня, після заяви російського МЗС щодо проблем у переговорах із НАТО.

Індекси російського ринку відкотилися до показників річної давності. Якщо у жовтні Московська біржа оновила історичний максимум (4292,68 пункту), то 25 січня індекс був уже 3258,74, або на 24% менше.

Наприклад, акції Сбєрбанку втратили з жовтня 38%, Яндекс за місяць подешевшав на 25%, Газпром — на понад 14%. Водночас останній очікує рекордного прибутку через високі ціни на газ, але навіть це не врятувало акції від падіння.

За аналогією з Україною позбутися ризикових активів насамперед поспішають нерезиденти, пояснює в коментарі LIGA.net колишній заступник голови правління Центробанку РФ, економіст Сергій Алексашенко. А на Мосбіржі їх близько 48%.

Російські єврооблігації також падають, хоч і не торгуються нижче за номінал.

Як зазначає Андерс Аслунд, у Москви сьогодні проблеми ті самі, що й у Києва: облігації, що втрачають ціну, падіння акцій компаній і девальвація нацвалюти.

Якщо в листопаді курс рубля коливався в межах 70 за долар, то на 26 січня пробив позначку у 80, чого не було з листопада 2020 року. Щоб заспокоїти ринок, із 24 січня Центробанк РФ припинив купувати валюту на ринку. Як зазначає РБК, волатильність рубля на ринках, що розвиваються, програє тільки турецькій лірі, тобто у гривні в цій ситуації позиція навіть міцніша. "Українська гривня досі втратила напрочуд мало. Я думаю, що рубль втрачатиме більше", — прогнозує Аслунд.

У разі подальшої ескалації РФ втратить доступ до зовнішніх ринків, серйозно знизяться інвестиції, що вплине на економічне зростання, прогнозує шведський економіст.

Читайте також: США можуть залишити Росію без технологій під час нападу на Україну. Ось що це може бути

Наскільки все серйозно? Падіння може тривати, оскільки ринки болісно реагують на геополітичну ситуацію, зазначає у розмові з LIGA.net російський економіст, директор Центру досліджень постіндустріального суспільства Владислав Іноземцев.

Водночас "фундаментально" російська економіка перебуває у непоганому стані, упевнений він.

"Звичайно, існує величезна кількість суперечностей усередині, є шалена нерівність, гігантське засилля силовиків, великий вплив путінської політики — одержавлення економіки", — каже економіст, але на іншу шальку терезів ставить хорошу кон'юнктуру на міжнародних ринках насамперед високі ціни на нафту та газ.

"Росія залишається сировинною країною, 74-76% її експорту залежать від нафти, газу, нафтопродуктів, вугілля, мінеральних добрив, металу. Ця ситуація не змінюється", — уточнює Іноземцев.

Сергій Алексашенко також закликає не перебільшувати значення падіння біржі та курсу: "Продавали здебільшого нерезиденти, а прямого зв'язку між котируваннями акцій та реальним сектором немає. Падіння рубля на 5-6% теж не можна визнати значним, воно в межах тих коливань, що були протягом останнього року.

Іноземцев упевнений, що такі економічні втрати точно не змусять Володимира Путіна змінити політику щодо України. Погоджується з цим і Андерс Аслунд, заразом наголошуючи і на міцності України.

"Це не зупинить Росію. Вони мають величезні резерви — $630 млрд. Україна має $31 млрд, чого не було з 2012 року. Обидві країни мають достатню міцність, щоб [довго] не відчувати кризи, обидві країни мають хороші бюджети. У РФ держборг — 18% ВВП, в України — 51%, що досить помірно", — зазначає він.

Економісти вважають, якщо напруженість спаде, і ринки, і рубль зможуть відіграти назад.

Бюджет Росії "лопається" від грошей, а торговельний баланс зростає дуже швидко (через високі ціни на енергоресурси. — Ред.), зазначає Іноземцев. Але це сприятлива ситуація саме у межах наявної путінської системи.

"Економіка нормальна саме для того, щоб накопичувати резерви, управляти величезним бюджетом, забезпечувати свою корупційну еліту. Народ отримує з цього небагато і зміни ситуації не передбачається, оскільки уряд розлучається з грошима дуже тяжко", — каже економіст.

Також він запевнив, що для військового бюджету Росії (3,5 трлн рублів, або $44,5 млрд) видаткові на маневри армії неподалік українського кордону є "дрібною стружкою": "Путін не особливо звертає увагу на такі дрібниці або на курс рубля і зростання цін ".

Калашник Павло
Калашник Павло
кореспондент
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини