В Україні збираються ввести податок 10% на валютні операції.

Це просто вб‘є український не сировинний експорт. Те що не зробила війна,  українська держава зробить власними руками.

Всі експортери, які використовують у виробництві своєї продукції іноземні компоненти, будуть платити додаткові 10% з обігу. Не знаю таких українських експортерів, які зможуть це витримати.

Закриються всі українські  промислові компанії-постачальники українських компонентів,  орієнтовані на експорт. Всі вони використовують імпортну складову.

Останні п’ять років, наприклад,  в Україну почало переїжджати виробництво електро компонентів з ЄС і Китаю для європейських автовиробників. На Західній Україні, у Вінниці, Черкасах створено понад 20 000 робочих місць, сотні тисяч квадратних метрів виробничих площ. Думаю, вони закриються. В такому бізнесі EBIDA – менш як 10%. Можна просто буде закрити ці проєкти, якими ми так хизувалися.

Моя компанія UBC group майже 80-90% виробництва експортує. Ми виробляємо холодильники, всі вони складаються з імпортних компонентів. Навіть метал ми в Україні зараз купити не зможемо. 

Наші продукти – не сировина, це продукт зроблений з високою доданою вартістю в Україні. Ми навряд чи зможемо підвищити ціну, щоб заплатити 10% з обігу. У нас і так проблеми – наша компанія з країни, в якій йде війна. Багато європейських і американських покупців,  з їх внутрішніми політиками, не можуть співпрацювати з постачальником, виробництво якого знаходить на території країни, в якій війна. Для них – це ризики. Американському ритрейлеру, наприклад, не потрібні додаткові ризики постачання, адже своїх розривів логістичних ланцюгів досить, навіщо їм ще ризик війни. І тут ще й наша держава додає впевненості в завтрашньому дні. Це до того, що і так в  три рази виросла вартість логістики з України та в Україну. Наші турецькі чи китайські конкуренти просто будуть витісняти нас з європейських ринків.

В Україні, якщо нас витіснять,  ми змушені будем скорочувати чи закривати виробництво.

В Україні буде не вигідно шити одяг. Весь швейний експорт ляже. Всі наші швейні фабрики працюють на імпортній сировині. В Україні немає виробництва тканини.

Наше підприємство UBC Promo, наприклад, виробляє в Україні та експортує парасолі, тенти, намети, меблі. Тканину, краску, хімію, фурнітуру, компоненти ми купуємо за кордоном. В Україні не виробляють ПВХ. Ми в Україні робимо дизайн, друкуємо,  виготовляємо парасолі. В Європі: від Португалії до Польщі, ви можете побачити на літніх майданчиках ресторанів наші продукти з написом "Зроблено в Україні". З оподаткуванням імпортних компонентів в 10% відсотків, ми станемо неконкурентоздатними на зовнішніх ринках. 

У сучасному світі в принципі все надзвичайно інтегровано. Так одна з найбільших світових аерокосмічних та оборонних корпорацій – американська Boeing Company – використовує близько 40% комплектації з Євросоюзу. 

Виглядає дивним, що "з точки зору Національного банку, як органу відповідального за стабільність гривні, додаткові податки на імпорт в поточних умовах мають розглядатися як заходи посилення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, зниження відпливу валюти з країни, врівноваження платіжного балансу та скорочення дефіциту бюджету" (з листа НБУ на адресу УП). 

Складається враження, що наші теоретики в НБУ, чи в уряді, що готують стабілізацію гривні через оподаткування обігу валюти, не розуміють і не відчувають економіку. Живуть в якихось своїх дуже теоретичних реаліях.

Результатом введення цього податку буде контрабанда, чорний валютний ринок, повернеться бартер, як під час декретів Леоніда Кучми 1993-1994 років, а білі виробники зупиняться. Все це вже було.

Чому всю нашу історію ми нічого не вчимося, а вперто наступаємо на одні й ті ж граблі?