Зміст:
  1. Як пенсії платять зараз?
  2. Які пенсійні фонди зараз діють в Україні й у що вони інвестують?
  3. Законопроєкт "Про накопичувальне пенсійне забезпечення" – оцінки зацікавлених сторін

Матеріал був опублікований в жовтні для підписників

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

З 1 березня 2024 року в Україні відбудеться індексація пенсій, яка передбачає запровадження бальної системи їх нарахування. Цим урядовці хочуть вирівняти диспропорції між пенсіонерами, які давно її отримують, і тими, кому ці виплати призначено нещодавно. 

"Ми називаємо це справедливою індексацію. Пенсія буде індексуватися справедливо, незалежно від часу виходу на пенсію, це буде завжди однаковий рівень для всіх людей, які пройшли однаковий шлях", – зазначив стосовно цього прем'єр Денис Шмигаль.

Він вказав, що ці відмінності часом є "величезними". Тобто він визнав, що наявна солідарна система має суттєві огріхи.

Її реформування триває і влада не полишає намірів запровадити обов'язкове накопичення пенсій не лише від держави. Для цього у квітні 2023 року в парламенті був зареєстрований законопроєкт №9212 "Про накопичувальне пенсійне забезпечення ". Зокрема, він передбачає старт персональних накопичень з 1 січня 2024 року.

Як пенсії платять зараз?

Як нагадує юристка Ольга Хомич, згідно з чинним законодавством, в нашій країні пенсії бувають різних видів:

  • пенсія за віком;
  • пенсія за інвалідністю;
  • пенсія у зв’язку з втратою годувальника;
  • пенсія за вислугу років, а також інші спеціальні пенсії.

Найпоширенішою для громадян є пенсія за віком.

Для її виплати діє система, за якою держава збирає внески у тих, хто працює, аби утримувати пенсіонерів, – так звана Солідарна система. 

Хоча з 2005 року в нашій країні дозволена робота недержавних пенсійних фондів як елемент "Накопичувальної системи", однак внески до них є добровільними. А переважна більшість пенсіонерів країни отримують виплати саме від держави.

Ще три роки тому прем'єр Денис Шмигаль розповідав, що Україна вже в 2035 році не зможе гарантувати виплати пенсіонерам за віком. Бо у разі подальшого існування нинішньої системи, один робітник фактично буде змушений утримувати двох пенсіонерів.

Зараз, після початку великої війни, ситуація ще більш ускладнилась. Відтік з країни працездатного населення та молоді став масовим явищем. Однак детальної статистики щодо цього немає, бо війна і міграція тривають.

Вже зараз наповнення Пенсійного фонду – це постійний виклик для уряду.

Наприклад, 25 вересня Україна отримала $100 млн від Світового банку під гарантію Великої Британії, які спрямовано на часткову компенсацію видатків державного бюджету України, здійснених для відшкодування пенсійних виплат за липень 2023 року. Про це офіційно повідомляє пресслужба Мінфіну.

Один зі шляхів розв'язання цієї проблеми – збільшення віку, з якого громадяни можуть претендувати на виплати.

Держава вже поступово збільшує стаж, необхідний для отримання пенсії за віком. 2023 року мінімальний такий вік становить 30 років, а до 2028 року сягне 35 років. 

У нас вже дають можливість "докупити" стаж тим, кому хочеться на пенсію раніше. Та, як вважають експерти, ця можливість має сенс тільки для тих, кому до пенсії залишилося пару років. В інших випадках це буде невигідно – сплатите більше ніж будете отримувати.

Україну очікує перехід до накопичувальної системи, коли держава виплачуватиме тільки невелику соціальну пенсію. І це можуть започаткувати вже наступного року. 

Суть нововведень – зробити обов'язковими відрахування в недержавні пенсійні фонди.

У першому півріччі 2023 року загальні видатки Пенсійного фонду України становили 369,1 млрд грн, що на 87 млрд грн, або на 30,9%, більше, як порівняти з відповідним періодом минулого року.

А ще коштом Державного бюджету профінансовано 23,2 млрд грн на виплату житлових субсидій і пільг, а також 14 млрд грн – видатки на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (пенсії за інвалідністю).

На 1 липня 2023 року на обліку в Пенсійному фонді перебувало 10,55 млн пенсіонерів.

Які пенсійні фонди зараз діють в Україні й у що вони інвестують?

Загалом недержавні пенсійні фонди (НПФ) бувають трьох типів: відкриті, професійні та корпоративні. Перші – відкриті для співпраці з усіма.

Інші – мають специфіку або ж прив'язані до конкретних корпорацій, підприємств, компаній. Наприклад, після змін у законодавстві, які це дозволили, ще державний Укртелеком 2006 року організував для своїх працівників пенсійний фонд "Емерит-Україна". Того самого року для працівників Укрзалізниці створили НПФ "Магістраль".

Якщо дуже коротко – схема їх роботи така: ви укладаєте з фондом договір і впродовж років сплачуєте внески, а фонд інвестує ці гроші так, аби вони приносили дохід. Пенсію починають вам виплачувати тоді, коли настає термін, який передбачений у вашому договорі. 

Кожен фонд обслуговують адміністратор, компанія з управління активами та банк-зберігач. 

Стосовно внесків, то їх розмір теоретично можна обирати. Та часто розмір сплат може бути фіксованим. У різних фондів стосовно цього своя політика – суму, періодичність виплат, можливість перерви у сплаті треба уточнювати. 

Як повідомили LIGA.net в Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), яка опікується обліком НПФ, станом на 30 червня в Державному реєстрі фінустанов містилась інформація про 63 недержавні пенсійні фонди та 19 адміністраторів НПФ.

 Графіка НПФ

Дохідність активів, у які інвестує фонд, – один з головних показників їх роботи. Водночас навіть найбільший НПФ країни – Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України у довоєнному 2021 році та впродовж першого року великої війни мав фактичний показник дохідності на рівні нижче інфляції. Загалом за 2017-2022 роки середньорічна дохідність активів КНПФ НБУ склала 12,2%. Водночас середньорічний рівень інфляції за цей період становив 12,3%. 

У що ж інвестують НПФ? Як вони заробляють гроші?

З наявної у відкритих джерелах інформації, більшість активів НПФ останніми роками – це передусім різноманітні цінні папери, депозити, інколи акції та нерухомість.

Наприклад структура НПФ "Нацбанку" виглядає так:

Структура активів НПФ НБУ
Структура активів НПФ НБУ

Інший приклад – структура НПФ "ОТП Пенсія" складається з п’яти класів активів. ОВДП з часткою 50,3%, корпоративних облігацій (КО) – 12,8%, муніципальних облігацій (МО) – 4,9%, акцій українських емітентів  – 3,7%, та депозитів з часткою 28,3%. 

Відповідно, можливість розвитку НПФ надалі буде тісно пов'язана із загальним розвитком фінансового ринку.

На 30 червня 2021 року загальна кількість учасників НПФ складала 888,3 тисяч осіб. Отримували пенсійні виплати 88,2 тисяч осіб. Загальна вартість активів НПФ – 3,7 млрд грн.

За час функціонування системи добровільного накопичувального пенсійного забезпечення НПФ здійснено 1,2 млрд грн пенсійних виплат. 

Сума добровільних внесків у систему добровільного накопичувального пенсійного забезпечення склала 2,5 млрд грн, а сума інвестиційного доходу на ці внески за час функціонування системи склала 2,79 млрд грн. Тобто недержавні пенсійні фонди за час свого існування закумулювали понад 5 мільярдів гривень добровільних пенсійних накопичень за участі в ній понад 950 тисяч громадян України.

Законопроєкт "Про накопичувальне пенсійне забезпечення" – оцінки зацікавлених сторін

Законопроєкт №9212 "Про накопичувальне пенсійне забезпечення", який влада восени презентувала для подальшої модернізації пенсійної системи, має на меті "встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними 55 років та обов’язкову сплату роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників".

Саме обов'язковий характер таких відрахувань необхідний, аби чинна система змінилася кардинально. І саме з цим пов'язана найбільша небезпека. 

Зокрема, як зазначають у своїх висновках до проєкту представники Головного науково-експертного управління парламенту, найбільший ризик, що криється в проєкті, – це ефективність розміщення та використання коштів, які при цьому будуть збиратись. 

Бо, з одного боку, більшість населення України не заощаджує або не має змоги заощадити на пенсію. Мало або зовсім нічого не знає про недержавні пенсійні фонди. Погано орієнтується у фінансових питаннях загалом та в інвестиціях зокрема. А також не довіряє фінансовим установам. Але у разі прийняття закону людям доведеться обирати ці фонди й укладати з ними угоди.

З іншого боку, загальні показники діяльності недержавних пенсійних фондів, які діють зараз, залишаються низькими.

І зумовлено це низкою доволі різноманітних причин.

А саме: несприятливою макроекономічною ситуацією, відсутністю розвинутих ринків капіталу й надійних фінансових інструментів, низьким рівнем доходів населення та нерозумінням необхідності заощаджувати на пенсію.

А також недостатнім пропагуванням важливості, навіть відсутністю інформації про існування недержавних пенсійних схем.

Експерти додають, що у проєкті недостатня увага приділена механізмам належного гарантування, збереження та повернення активів НПФ, зокрема, у разі їх вкладення у фінансові інструменти, які надалі знецінилися.

Не менше зауважень до тексту проєкту і в представників чинної виконавчої влади.

Так, Пенсійний фонд не підтримує законопроєкт у запропонованій редакції й має до нього 8 сторінок зауважень. Державна податкова служба також проти. Міністерство фінансів вважає, що він потребує доопрацювання. 


Навіть у Міністерства соціальної політики, яке підтримує його в цілому, – чотири сторінки зауважень.