Кейс Слобоженка. Чому БЕБ зацікавилось блогером і чи загрожує це іншим
Фото: Pixabay

В середині серпня БЕБ повідомило про підозру в ухиленні від сплати податків на суму понад 200 млн грн столичному мільйонеру і блогеру Олександру Слобоженку.

Цілком ймовірно, що кошти йому доведеться сплатити. Випадок демонструє – фіскали можуть цікавитись діяльністю блогерів не тільки з естетичних причин.

Що може викликати питання з боку податкових та економічних служб і на що варто звернути увагу лідерам симпатій в соцмережах? Пояснення щодо цих питань надає адвокат Богдан Янків. LIGA.net з дозволу автора публікує конспект з його YouTube-каналу.

Чому фіскали зацікавились Слобоженком?

Співробітники БЕБ здогадалися, що можна переглянути та документувати відео, де блогер демонструє дорогі авто й усілякі статки та звірити те, що показано на відео, з його податковими деклараціями про майновий стан і доходи. Таким чином дійшли висновку про ймовірне ухилення від сплати податків.

Саме в цьому кейсі це дуже очевидні речі.

Чи призведе таке розслідування до ув’язнення блогера? Навряд чи. Адже слідство ведеться за статтею 212 Кримінального кодексу. Вона передбачає що в разі повної сплати податків та відшкодування збитків державі особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Довідка
За даними слідства, з січня 2020-го по серпень 2023 року підозрюваний отримав віртуальні активи в криптовалюті на суму більше ніж мільярд гривень. Аби приховати доходи та ухилитись від сплати податків і зборів, компанію офіційно не зареєстрували та не поставили на облік як платника податків. Отримані гроші спочатку переказували у криптовалюту, а потім обготівковували та отримували у пунктах обміну валют.

Які дії блогерів можуть викликати питання у податківців?

Майже кожен блогер для набору аудиторії використовує такий інструмент, як розіграші. Так можна виграти авто, айфон чи гроші або ще якісь цінні призи.

Податковий кодекс для таких розіграшів встановлює чіткі та послідовні процедури, а їх недотримання може призвести до штрафів та податкових порушень.

Як би блогери не називали свої розіграші – чи це подарунок, чи це безкоштовне передання, чи лотерея – будь-яке переміщення техніки, грошей чи машини іншій особі, яка не є родичем, – це оподатковується.

Стаття 170.6 Податкового кодексу вказує, що у разі проведення розіграшу платник податків зобов'язаний нарахувати податок на суму виграшу. Якщо приз оцінюється як безкоштовний, мають братися ринкові ціни призу для того, щоб визначати суму сплати податку. Стаття 170.6.3 уточнює, що розіграші оподатковуються за загальною ставкою 18% податку на дохід (ПДФО) та 1,5% військового збору (ВЗ).

Чи може ДПС зайти у профіль та порахувати кількість розіграних айфонів, автомобілів та грошей за рік і нарахувати цей податок? Та без проблем. Головне – бажання.

Оподатковуються і подарунки, згідно зі статтею 165.1.39 Податкового кодексу. Визначається, що якщо дарунок дешевший за 25% однієї мінімальної заробітної плати в місячному вимірі, яка була встановлена на 1 січня поточного року, то податок можна не платити. Але інформація про таке дарування має бути в звіті у будь-якому разі.

На 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата складала 7100 грн на місяць. Відповідно, до кінця року податок можна не платити, якщо вартість подарунка менша за 1775 гривень.

Якщо ж блогер дарує айфон, який коштує 50 000 гривень, такий блогер має внести в державний бюджет 9 000 гривень податку на дохід, 750 гривень військового збору. А також подати звіт 4ДФ про сплачений податок та суму переданого подарунку, розіграшу чи безкоштовної речі.

4ДФ – це зібрана звітність, яка містить розрахунки з ПДФО, ЄСВ та ВЗ для фізичних осіб-підприємців.

Тільки передавання коштів та подарунків між родичами 1 та 2 рівнів споріднення не оподатковується. А от якщо це інші особи – тоді так, треба платити податок.

Ще одне питання, яке може виникати, – розмитнення техніки, яку розігрує блогер. Якщо він купив техніку у "сірого" продавця, то тут серія несплати податків. Техніку завезли неофіційно, і вона не розмитнена, а отже бюджет не отримав податки. Продавець продав її за готівку, отже бюджет не отримав податки. А потім ще й блогер під час розіграшу не сплатив податок.

Також класично ми можемо зустріти продаж інфопродуктів із тригерами: "Тільки сьогодні 50% знижки на курс, який коштує $300. А ви можете купити його за $150".

Проте юридично словом "знижка" не можна користуватись аби як. Стаття 8 Закону про рекламу у пункті 4 чітко вказує, що в разі оголошення знижки має бути вказано дату початку та закінчення знижки. А також обов’язково має бути показано співвідношення зниженої ціни до повної. Крім того, у п. 5 статті 15 Закону про захист прав споживачів вказані два обов'язкові правила для знижок.

По-перше, має бути вказано тривалість знижки. Для того, щоб написати позначку "знижка" чи "розпродаж", ціна має бути справді нижчою від звичної ціни.

Ще є постійні збори донатів. Для того, щоб збори були офіційними, особа має зареєструватися в реєстрі волонтерів згідно з Порядком формування та ведення реєстру волонтерів, який затверджено наказом Мінфіну №1089.

Потрібно чітко повідомити Податковій номер рахунку, на який збиратиметься благодійна допомога. Крім того, волонтер щороку має подавати звіт в Податкову службу про зібрані кошти. Це ті механізми, які дозволяють державі контролювали збори та виявляти шахраїв.

Якщо ж цю процедуру реєстрації в реєстрі волонтерів не пройти, то весь отриманий дохід підлягає оподаткуванню у розмірі 18% ПДФО та 1,5% ВЗ.