Податки з переказів на карту. Звідки ідея і чому це можливо в майбутньому

У переддень Нового року практично одночасно представники парламенту та уряду були змушені одноголосно заперечувати можливість повномасштабного стягнення 18% податку за поповнення карткових рахунків українців в банках.

Зокрема, голова Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму Telegram назвав інформацію про це "дешевим хайпом". А Мінфін був вимушений пояснити, що "заходи щодо оподаткування надходжень на картку фізичної особи" відсутні у тексті Національної стратегії доходів України на 2024-2030 роки.

Ухвалення саме цього документа викликало суспільний резонанс щодо можливого оподаткування надходжень на карти фізосіб. У розділі 4.3.1 Стратегії містився текст: "Всі доходи фізосіб, отримані поза межами підприємницької діяльності, крім тих, що прямо передбачені Податковим кодексом, підлягатимуть оподаткуванню за загальною ставкою податку на доходи фізосіб".

Водночас "відсутність заходів" не означає відсутність самого податку. Представники влади у своїх поясненнях не згадали про те, що в Україні вже зараз податківці цілком законно можуть вимагати сплати навіть не 18% податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), а 19,5% – з урахуванням військового збору в 1,5%.

LIGA.net з'ясовувала, чому вони поки що цього не роблять, попри колосальну потребу в надходженнях до держбюджету?

Нацстратегія доходів

Національна стратегія доходів – це 147-сторінковий документ, який у Мінфіні називають "дорожньою картою" реформування податкової та митної систем і баченням майбутньої системи доходів України. Вона має стати одним із керівних інструментів для формування наступних бюджетів.

Її схвалення  було останнім маяком Міжнародного валютного фонду (МВФ) для уряду на 2023 рік. 

"Фактично це план змін у податковій та митній сферах та адмініструванні до 2030 року, які мають забезпечити більше власних доходів держбюджету", – констатує перший заступник керівника Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Цей документ окреслює низку доволі резонансних змін, суть яких зводиться до збільшення податкових надходжень до бюджету в довгостроковій перспективі. 

Зокрема, йдеться про:

• перегляд спрощеної системи оподаткування;
• введення прогресивної шкали ПДФО;
• скорочення податкових пільг, зокрема щодо податку на прибуток (це навіть окремий пункт оновленого меморандуму);
• поступове підвищення акцизів до мінімальних ставок ЄС.

Ще, як повідомляє агентство "Інтерфакс-Україна", Національна стратегія доходів передбачає, що Податкова служба зможе перевіряти банківські рахунки платників податків. 

Податки 18+

Саме через ці наміри – надати податківцям можливості доступу до інформації щодо стану рахунків фізосіб (зараз вона захищена банківською таємницею), по суті й почався розголос.

Стався він після того, як директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін заявив, що тепер будь-який платіж на картку фізособи буде розцінюватися як дохід. І податківці отримають можливість з усіх зарахувань вимагати сплати ПДФО.

І хоча влада заперечила це, таке цілком можливо. Як писала LIGA.net ще у червні 2023 року, Податкова почала нагадувати волонтерам, що кошти, які вони отримують на свої рахунки, мають оподатковуватись 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

Тоді, на тлі розголосу та критики, особисто міністр фінансів Сергій Марченко був змушений коментувати ситуацію та заперечувати бажання фіскалів обкласти податками усіх тих, хто збирає кошти на допомогу армії.

Однак це виняток, який стосується волонтерів. Стосовно решти та їх доходів податківці офіційно у відповіді на запит Цензор.НЕТ констатували: якщо фізична особа не зареєструвалася у Реєстрі волонтерів, то кошти, отримані нею на свої рахунки, зараховуються до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід, з відповідним оподаткуванням.

Відтоді ситуація не змінилась.

"Будь-які доходи, які сьогодні вам надходять, ви зобов’язані декларувати – це вказано в Податковому кодексі – і оподатковувати відповідно до вимог чинного законодавства. Інша справа, що податкова не має доступу до банківської таємниці, і жодної інформації щодо надходжень на ваші картки вона не має. Це основне пояснення, чому на цей момент податкова служба не висуває вам претензій щодо оподаткування доходів, отриманих поза підприємницькою діяльністю", – зазначає в коментарі для ЗМІ економіст Олег Пендзин.

На подібні причини того, чому податківці досі дивляться крізь пальці на поповнення карткових рахунків громадян, вказує юрист, керуючий партнер адвокатської фірми "ПАКС" Станіслав Ліфлянчик.

"Після закінчення податкового року ви зобов'язані самостійно задекларувати всі свої доходи у податковій інспекції та сплатити податки. Якщо ви цього не зробите (а ви цього ніколи не робите), то податкова служба майже ніяк не дізнається, що вам хтось надіслав якісь гроші на картку", – каже адвокат. 

Щоправда, у будь-який момент сам банк може запитати про надходження коштів, якщо сума завелика або операція є підозрілою. Тоді необхідно буде пояснити, звідки така сума та надати документи, які підтверджують законність цих коштів або підставу їх надходження. Наприклад, оплата послуги, повернення чи отримання боргу, дарунок тощо. 

І тільки у разі, якщо ви не надасте пояснення, вашу справу можуть передати в Мін'юст та податкову службу. 

Тобто головне в цій історії — не плани влади оподатковувати надходження, а ризики, які несе надання податківцям доступу до інформації щодо стану рахунків фізосіб в обхід банківської таємниці.

Альтернатива 19,5% 

Втім, треба зазначити, що влада не поспішає реалізувати право стягувати податки з приватних надходжень через складне адміністрування. Практично неможливо в автоматичному режимі правильно ідентифікувати платіж – чи це повернення боргу знайомому, чи купівля товару через інтернет? Вочевидь, вона шукатиме інші шляхи фіскалізації доходів громадян поза підприємницькою діяльністю.

Зокрема, 20 жовтня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, що пропонує створити новий податковий режим для неофіційно зайнятих осіб із базовою ставкою 6% від обороту. Він отримав номер 10166, його авторами стали низка депутатів на чолі з першим заступником голови податкового комітету Ярославом Железняком.

Спеціальний режим дозволятиме працювати без звітності, податкове зобов'язання з рахунку людини буде автоматично списуватися банком.

Це, власне, і є альтернатива списанню з карток.

Необхідність для створення нового податкового режиму депутати пояснюють тим, що чинна спрощена система оподаткування підходить не всім. Для декого це не основний чи не постійний вид діяльності, тому він не хоче ставати ФОПом. Інших відлякує процес реєстрації та необхідність вести звітність.

Загальна сума можливих надходжень від запропонованого спецрежиму, за попередніми оцінками, може становити близько 10 млрд грн.

Як приклад у пояснювальній записці наводять 300 000 водіїв таксі, які співпрацюють із цифровими платформами на кшталт Uklon чи Uber. За даними депутатів, від 63% до 100% будуть готові працювати офіційно, якщо їм не потрібно буде оформлювати статус ФОП. Потенційний фіскальний ефект від цього оцінюється у 1,9 млрд грн.

Кількість людей, які співпрацюють з онлайн-сервісами замовлення послуг, оцінюється у 400 000 осіб, фіскальний ефект – близько 3 млрд грн.

У інтерв'ю LIGA.net Данило Гетманцев зазначав, що ідея хороша. Втім, з урахуванням того, що зазвичай західні партнери проти, бо це чергова пільга – 6% замість 19,5%, які платять усі, перспективи цього законопроєкту поки незрозумілі. Хоча такі пропозиції виглядають більш реалістично, ніж 18% + оподаткування усіх.