Старт обміну податковою інформацією. Чи загрожують мігрантам штрафи

Державна податкова служба України (ДПС) починає автоматичний обмін податковою інформацією з іншими країнами. Це передбачено міждержавною угодою щодо багатостороннього автоматичного обміну інформацією про фінансові банківські рахунки – CRS (Common Reporting Standard).

Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес

В ній понад 120 країн, що обмінюються між собою такою інформацією. Зокрема, усі країни ЄС. Україна до неї долучилась влітку 2023 року. Та обмін тільки починається у 2024 році, бо його проводять раз на рік, надаючи інформацію за попередній.

Як працює угода CRS, яку інформацію отримує ДПС? Хто може через це отримати штрафи та які приховані нюанси очікують українців?

Пояснення щодо цих питань надає адвокат Богдан Янків. LIGA.net з дозволу автора публікує конспект з його YouTube-каналу.

Що передбачає угода CRS і як вона пов'язана з податковим резидентством

Коли ви відкриваєте рахунок у будь-якому банку, то завжди спершу маєте заповнити анкету-опитувальник. У ній запитають ваші паспортні дані, дату народження, а також адресу проживання.

Крім того, можуть запитати країну вашого податкового резидентства та, наприклад, податковий номер. Країна резидентства – це статус який визначає, чи підпадає фізична особа під оподаткування згідно з податковим законодавством країни проживання.

І саме завдяки цій зібраній інформації банк визначає вас як резидента країни. Чи навпаки – як нерезидента країни. Цей статус не залежить від вашого громадянства, а залежить від місця постійного проживання. І у кожній конкретній країні є свої вимоги щодо того, коли і за яких умов конкретну особу з плином часу починають вважати резидентом.

Якщо з’ясується, що вкладник – нерезидент країни, то банк, за стандартами CRS, звітуватиме про цього клієнта до податкової.

Хоча загалом угода CRS спрямована на контроль за міжнародним бізнесом – міжнародними групами компаній. А також на контроль за міжнародними банківськими операціями між такими групами компаній.

І лише потім цей контроль стосується звичайних пересічних громадян. Найперше тих, хто через війну постійно проживають поза межами України – мігрантів.

Аналогічно й Україна буде передавати інформацію за кордон тільки тоді, коли банку в Україні повідомили про постійне проживання за кордоном.

Отже, механізм який передбачає угода CRS, полягає в тому, що банк насамперед збирає дані про своїх клієнтів. Саме він визначає, чи є вони податковим резидентом цієї країни. Про всіх, хто є нерезидентом, банк звітує у локальну податкову.

Потім вона вносить дані в міжнародну систему. І далі здійснюється автоматичний обмін податковою інформацією. Українська ДПС з часом матиме дані про рахунки українців за кордоном.

За актуальністю даних у банку щодо свого постійного місця проживання, а також даних про свою резидентність кожен клієнт має стежити самостійно і повідомляти фінустанову про зміни.

Які дані про ваш рахунок будуть автоматично передаватися банком за CRS

Обов'язково передадуть прізвище та ім'я, дату народження, адресу, яку ви вказали у своїй анкеті-опитувальнику, назву банку, який звітує, номер рахунку. А також валюту рахунку та загальну валову суму надходжень на цей банківський рахунок.

Деякі країни можуть повідомляти просто середньомісячні надходження по них – це залежить від їх локального законодавства.

Дані, які передаватимуться щодо банківських рахунків за кордоном, дуже сильно залежать ще й від типу рахунку, який відкрито. У когось із клієнтів це може бути просто депозитний рахунок. У когось це може бути рахунок у страховій установі. В інших людей це, наприклад, може бути брокерський рахунок для купівлі акцій.

Відповідно, грошова вартість цих рахунків різна. Тому і дані можуть передаватися різні. Але якщо це звичайний банківський рахунок, у більшості випадків передається саме валова сума надходження по ньому.

Якщо банк чи фінансова організація, у якій розміщують кошти, зареєстрована в одній із цих країн-учасниць Угоди CRS, про вас обов'язково повідомлятимуть.

Дізнатись, чи передає ваш банк або фінансова організація відомості про вас, доволі просто: якщо країна, в якій розміщено ваш банк, є учасницею Угоди CRS, значить дані передаються. Якщо країна не є учасницею, не передаються. Зокрема, в цій угоді немає США, Вірменії чи Македонії. Але, наприклад, Грузія та Казахстан вже вступили в CRS.

До того ж більшість популярних банків та фінансових організацій також передають ці дані. Наприклад, Wise, Revolut, ZEN.COM, Trustee Plus та PayPal зобов'язані передавати дані по CRS, оскільки вони зареєстровані в Європі.

А, приміром, Palantir та Interactive Brokers зареєстровані як у Штатах, так і в Європі. Отже, передаватиметься інформація чи ні, в їх випадку залежатиме від регіону, до якого прив'язаний конкретний акаунт.

CRS в Україні

Банки країн-учасниць CRS зобов'язані щороку до 1 липня передавати інформацію за попередній календарний рік про рахунки своїх нерезидентів до локальної податкової. І вона щороку додає всі ці дані та вносить їх у міжнародну систему обміну інформацію. Тобто жодних ручних запитів подавати не потрібно.

Для України цей перший обмін є специфічним. Інформація передається та отримується за період з 1 липня 2023 року до 31 грудня 2023 року з тієї причини, що Україна саме тоді імплементувала цю угоду.

Уникнути обміну не вдасться, навіть якщо зняти всі кошти з рахунку, або й закрити його. Банк все одно прозвітує – просто вкаже валовий обіг коштів за той період, поки цей рахунок був відкритий, а також дату закриття рахунку.

Ще варто пам'ятати, що рахунок за кордоном можна відкривати на декілька осіб одночасно. Наприклад – на чоловіка та дружину. В такому випадку, згідно з офіційним коментарем до CRS, банки будуть звітувати про кожного власника такого рахунку. Але обом вкажуть повний валовий обіг коштів по ньому загалом.

Чи загрожують штрафи Податкової за незадекларовані рахунки

Є декілька моментів які ДПС може перевірити щодо інформації, яка надходить через канали CRS.

По-перше, наявність у фізособи Контрольованої іноземної компанії (КІК), зареєстрованої за кордоном, та звітування щодо неї в Україні. Тобто ДПС в такому разі перевірить, чи є у КІК бізнес за кордоном, про який вона не повідомила.

Якщо ж звітування не було, то можуть перевірити коректність та повноцінність поданих звітів.

По-друге, для простих громадян перевірятимуть, чи задекларовані доходи, які вони отримали за кордоном як податкові резиденти України. Звичайно, сама по собі інформація по CRS не є підставою для того, щоб одразу виписати якийсь штраф чи донарахувати податок. Але це є прямою підставою для того, щоб почати більш детальну перевірку конкретної людини.

Процес матиме такий вигляд: ДПС додатково отримала дані по CRS. Податкова зіставляє їх із реєстрами. Чітко визначає конкретну особу та дані її податкових декларацій. І якщо є сумніви у тому, чи все задекларовано, можуть надіслати лист із проханням надати пояснення. Якщо Податкову влаштує це пояснення – справа закривається.

В іншому випадку почнуть додаткову податкову перевірку, аби детально розібратися із ситуацією. Якщо в результаті буде виявлено порушення, штраф за ухилення від сплати податків та донарахування цілком імовірні.

На час дії воєнного стану в Україні для фізичних осіб є пільга, за якою у разі загального обороту коштів на всіх іноземних банківських рахунках до $250 тисяч на рік українські податківці не братимуть до уваги таку інформацію по лінії CRS. Як наслідок – не застосовуватимуть санкції. Це передбачено пунктом 53 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України.