Конфіскація активів керівників МСЕК неможлива: у НАЗК пояснили чому
Готівка, яку знайшли під час обшуків у голови Хмельницького МСЕК (Фото: ДБР)

Для співробітників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) чинне законодавство передбачає відповідальність лише за внесення неправдивих відомостей у декларації про майно та доходи, але не дозволяє конфіскацію необґрунтованих активів. Про це заявив голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик в ефірі національного телемарафону, повідомляє БізнесЦензор.

За його словами, притягнути представників МСЕК до відповідальності можна лише за статтею про недостовірне декларування. Додаткові механізми фінансового контролю, такі як незаконне збагачення і конфіскація необґрунтованих активів, не поширюються на працівників МСЕК, оскільки їхня діяльність не підпадає під відповідні статті законодавства.

"Щоб забезпечити можливість застосування санкцій за незаконне збагачення або конфіскацію необґрунтованих активів, потрібні зміни до Кримінального та Цивільно-процесуального кодексів. Ми вже працюємо над проєктами змін на виконання рішення РНБО", — пояснив Павлущик.

Голова НАЗК також наголосив, що працівники МСЕК стали декларантами тільки у 2023 році, тоді як раніше їхня фінансова діяльність не контролювалась. За цей рік НАЗК розпочало повну перевірку перших семи декларацій представників МСЕК, з яких три перевірки вже завершено.

Відповідно до статті 366-2 Кримінального кодексу України "Декларування недостовірної інформації" за таке правопорушення передбачено штраф від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів, або громадські роботи на строк до 240 годин, або обмеження волі до двох років. Однак конфіскація майна цією статтею не передбачена.

Водночас стаття 368-5 ККУ "Незаконне збагачення" накладає суворіші покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років із можливістю конфіскації майна. У випадках із необґрунтованими активами законодавство передбачає можливість їхньої конфіскації через механізм цивільної конфіскації за позовом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, однак для цього потрібні додаткові законодавчі зміни.