Для фізичних осіб облігації внутрішньої держпозики (ОВДП), доступність придбання яких значно спростилась після появи на ринку так званих "військових облігацій", зараз є більш привабливим інструментом заощадження та інвестування, ніж депозити в банках.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Та на ринку вже є облігації з більшою дохідністю, наприклад, корпоративні цінні папери Нової Пошти, фінкомпанія якої вже фактично перетворюється на банк. Та це може бути тільки початком, бо перспективи цього ринку в Україні мільярдні, і навіть попри війну він демонструє стабільність.

Що відбувається на ньому зараз, які цінні папери пропонують, хто і як може купити облігації? Про все це в інтерв’ю фінансиста та інвестбанкіра, депутата Київської міської ради, заступника голови постійної комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Тараса Козака для LIGA.net.

– Як би ви охарактеризували нинішній стан ринку облігацій в Україні? Що відбувалось на ньому в першій половині 2023 року?

Звичайно, безсумнівний цінний папір №1 зараз, без будь-яких наближених конкурентів, це ОВДП.

Все більше і більше фізичних осіб купують ці папери. На сайті НБУ є щоденна розшифровка того, скільки ОВДП в обігу і скільки їх належить Нацбанку, банкам, нерезидентам, фізичним особам, юрособам і громадам. 

Так от, наприклад, станом на 10 серпня це було 46,5 млрд грн – обсяг інвестицій фізичних осіб в ОВДП. А ще у січні це було близько 30 млрд грн. Тобто за пів року обсяги досить швидко зросли. 

Та цього все одно дуже мало. Бо грошей "фізиків" (фізичних осіб) у банках – загалом близько трильйона у гривневому вимірі. Частина у валюті, а частина – у гривнях. 

Тобто в ОВДП населення зберігає всього близько 4,5% від тих коштів, які в нього є в банках. І от що цікаво: банки, своєю чергою, саме за ці гроші "фізиків" і купують ті самі ОВДП.

По суті, вони є такою собі прокладкою, яка збирає гроші на рахунки – десь під відсотки на депозити, а десь і взагалі майже безкоштовно – на рахунках до запитання. Більша частина цих коштів йде на купівлю ОВДП. І банки заробляють, нічим не ризикуючи, бо кредитують відносно небагато.

ОВДП водночас – надійний фінансовий інструмент, бо гарантом за ними є держава. І він має вищу дохідність, ніж депозити – від 17% до 19%. А ще для населення щодо них відсутні податки. З депозитів же "фізики" сплачують податки за загальною ставкою 19.5 %, (податок на доходи – 18%, військовий збір – 1,5%). Тобто у банку у разі ставки дохідності 14 -15%, мінус податок, по факту буде 12%. Тому за ці пів року кошти фізосіб в ОВДП і зростають.

– Це може бути пов'язано зі стабільністю курсу гривні?

Це цікаве питання. Характерно, що серед цих 46,5 млрд грн чітко порівну валютні ОВДП і гривневі. Певною мірою це тому, що гарантована дохідність за цими облігаціями можлива в доларах чи євро. Хоча цей рівень нижче гривневих – 4,5% у доларах, і 3,5% в євро. Та все ж вона є, бо в банках зараз валютних депозитів майже немає.

Ще цікаво, що НБУ не купував ОВДП з грудня 2022 року. Бо минулого року емісія Нацбанку була у формі викупу облігацій в уряду. Тобто він просто дав їм гроші, накупивши паперів на 400 млрд грн. І ця гривнева маса, серед іншого, тиснула на курс.

З початку 2023 року Нацбанк ці облігації взагалі не купував. Навіть навпаки – частину їх йому погасили. На початку року в НБУ було 704,5 млрд грн ОВДП на балансі. А на 10 серпня – 691,8 млрд. Тобто близько 13 млрд грн уряд виплатив НБУ як погашення облігацій. Фактично Нацбанк таким чином навіть трохи "висушував" гривню та зменшував тиск гривневої маси.

Ще цікаво – ОВДП на балансах "фізиків" за цей час майже не відрізняється від балансів нерезидентів (осіб, у яких постійне місце проживання не Україна. – LIGA.net). А "нерези" найперше зацікавлені у придбанні валют. От на першу декаду серпня у нерезидентів у портфелях 51 млрд грн ОВДП, а у фізосіб – 46,5 млрд. Якщо ця тенденція триватиме, вже восени фізособи будуть кредитувати бюджет країни не менше, ніж комерційні нерезиденти через ОВДП. 

Це дуже важливий показник. Бо роки три тому, коли нерезиденти активно купували ОВДП і обсяги доходили до 120 млрд грн, ніхто не розумів, що буде, якщо вони раптом почнуть з них виходити. Хто буде їх купувати? І що тоді станеться з курсом?

Так ось – українці, фізособи, своїми заощадженнями зараз замінюють і нерезидентів, і Нацбанк. І це додає стабільності курсу.

– Але рівень відсотків за ОВДП водночас зменшується.

Так, дохідність за держоблігаціями в останні місяці почала падати. Ще не так давно вона була вища за 20%. Зараз, як я вже згадував, – від 17% до 19%, залежно від термінів. 

Водночас через це у фізосіб, а ще у страхових компаній, пенсійних фондів, які теж інвестують в облігації, почав з'являтися апетит до ризику. Тобто вони, на тлі зниження ставок, починають шукати щось, більш дохідне.

І альтернативи є. Нинішнього року в цій сфері відбулось кілька важливих подій.

Перше – Нова Пошта (НП) розмістила два випуски власних корпоративних облігацій по 800 млн грн. Тобто сумарно на 1,6 млрд грн. 

"Універ" був брокером щодо цих операцій. І ми побачили, що ринок легко проковтнув такі обсяги. Це свідчить про те, що в учасників є бажання купувати папери, більш дохідні, ніж ОВДП. Бо у НП була дохідність 24%.

І ми відчуваємо, що є попит інших українських компаній на те, щоб залучати кошти через випуски облігацій. Зараз ведемо перемовини з кількома компаніями, які теж готуються випускати свої цінні папери.

Крім того, НП має ще дочірню компанію, яка називається NovaPay. І вона вже теж розміщує два випуски облігацій по 100 млн грн. NovaPay – це платіжна система, у неї є ліцензія на роботу з фізособами. 

Вони вже фактично кредитують, коли клієнт приходить на Нову Пошту і отримує товар з післяплатою. І NovaPay пропонує заплатити за клієнта і дати розтермінування. 

Тепер вони хочуть ще й залучати кошти через випуск облігацій. Для цього розробили цікавий продукт, який фактично можна вважати депозитом. 

Їх облігації випущені як довгострокові, з погашенням у 2025 році, з одним купоном в самому кінці. Тож продають їх таким чином: клієнт на свої кошти, умовно на 100 тис. грн, купує ці облігації із зобов’язанням Нової Пошти через певний період викупити їх за заздалегідь встановленою ціною. Дохідність пропонується до 20% річних. Тобто у разі купівлі на 100 тис. грн NovaPay викуповує їх через пів року за ціною 110 тис. грн. Це, по суті, депозит. "Універ" тут теж брокер. 

Цю цікаву модель ми придумали разом з НП – реалізували, оцифрували. Все це відбувається буквально за годину: відкриття рахунків, фінансовий моніторинг, відкриття рахунків на біржі та в депозитарії.

Це все ще в тестовому режимі, та автоматизація вже на фінальній стадії. І NovaPay фактично вже починає конкурувати з банками за ці кошти клієнтів.

А ще на цьому ринку активні лізингові компанії. У них теж є папери. Зокрема, в кабінеті "Універ" такі є. В декілька кліків можна зайти і купити такі облігації.

– Але ж ризики інвестування в корпоративні папери більші, ніж з державними паперами?

Дивіться, у нас в країні, навіть на тлі війни на ринку облігацій немає дефолтів. Якщо пригадуєте – у 2008 році у нас за досить розвинутого ринку відбулась ціла низка дефолтів, коли компанії не могли сплатити.

Натомість зараз, попри війну та спад економіки, усі облігації, які в обігу – обслуговуються. Щонайменше – платиться купон. Так, десь було продовження обігу, бо це дозволяє закон. Однак дефолтів не було. 

– А щодо вже наявних, приміром, облігації ДТЕК – їх можна придбати? 

Це зовсім інший ринок. Євробонди – це облігації, випущені за міжнародним, не українським законодавством. Формально вони торгуються на ірландській біржі. Та реально це позабіржовий ринок.

Українцям, аби купити такі облігації, треба вивести кошти за кордон. А зараз Нацбанк це обмежує. Щоб купувати за гривню, таких паперів дуже-дуже мало. 

Це саме стосується і євробондів України, за якими ми очікуємо реструктуризацію. Мінфін, як відомо, має провести її до літа 2024 року. Щодо них вже було навіть дві реструктуризації. Першу в 2015 робила Наталія Яресько. Друга відбулась влітку минулого року, коли усі їх продовжили ще на 2 роки. До кінця літа 2024 Мінфін за ними має розробити нові умови та відсотки.

Тобто це зовсім інший ринок, який в Україні майже не присутній.

– Тоді як "фізику" можна зараз придбати українські облігації?

Є кілька способів. Найбільш поширений – "Дія. Військові облігації". Там досить просто, за кілька хвилин, кожен українець – фізична особа, може купити облігації. Є декілька установ, які співпрацюють у цьому з "Дія" – УкрГазБанк, Сенс Банк, а також брокери – ICU, КІНТО. 

Другий спосіб – через банки, наприклад, через застосунок Монобанк. Також деякі банки дають можливість купувати через їх сайти. Хоча там досить складно, бо для них це не профільний продукт. 

Третій спосіб – через брокерів. У нас, наприклад, тисячі клієнтів купують за декілька кліків, як звичайні чи військові ОВДП, так і комерційні. Цим самим займаються ті ж ICU, КІНТО, БТС Брокер.

Зараз, з розвитком торгівлі в електронному форматі, зокрема цінними паперами, це все спрощено. Можна відкривати рахунки до 400 тис. грн без аналізу походження коштів. 

– Щодо муніципальних (комунальних) облігацій – вони якось торгуються?

Є кілька наявних випусків таких муніципальних облігацій – Київ, Харків, Львів. Вони усі зараз не котуються на ринку, а лежать у портфелях банків і торгівлі ними немає.

Та ми  очікуємо, що вже з наступного року цей ринок знову оживе. Для них трохи спростили регулювання. І можна буде робити величезні випуски облігацій на відновлення. Думаю, це будуть десятки мільярдів гривень випусків з дохідністю трохи кращою за ОВДП.

– Тобто це сегмент між ОВДП і комерційними облігаціями?

Ми саме так і очікуємо, що ОВДП, військові облігації змінять ставлення людей до цього інструментарію. Бо вони підвищують фінансову грамотність, спрощують участь. І люди, спробувавши це, починають замість депозитів купувати облігації.

Після ОВДП піде розвиток муніципальних позик та паперів. І, можливо, банківських. Бо насправді випуск банківських облігацій очікувався раніше. Та поки банки й без того мають багато грошей на депозитних сертифікатах НБУ. 

А муніципалітети, як зміняться трохи вимоги до залучення таким чином коштів з боку Держказначейства, можуть робити багато залучень. І громадяни цілком будуть цьому довіряти, бо міста мають свої незалежні від держави доходи.

А далі вже піде більш активний розвиток комерційних облігацій компаній, які будуть пропонувати із вищою дохідністю.