Сила слова. Как центробанкам победить популизм политиков

Центробанки усього світу, що орієнтуються на реалізацію мандату цінової стабільності, продовжують отримувати на свій рахунок нову й нову нав’язливу та дошкульну критику, пов’язану з незалежністю їхніх рішень.

Закиди на адресу ФРС з боку "майстра твітів" Дональда Трампа, Резервний банк Індії, що перебуває під тиском з приводу антиінфляційної політики та експропріації валютних резервів, сумна і звитяжна тональність виступів президента Європейського центробанку Маріо Драгі стосовно загроз з боку змін в політичних уподобаннях, кричуща «гетеродоксальність» боротьби з інфляцією шляхом зниження ставок у Туреччині, макроекономічний цугцванг Аргентини та гіперінфляційна катастрофа у Венесуелі.

Перелік можна продовжувати. На цьому тлі закиди щодо зниження ставки, яка начебто ні на що не впливає, вимоги щодо орієнтації на індекс БігМак при встановленні курсу гривні та інші форми макроекономічного візіонерства в Україні, мабуть, не повинні дивувати.