Содержание:
  1. "Загальний напрям руху Нацбанку був правильним"
  2.  "НБУ не має жодних таргетів щодо курсу"
  3. "Погодження Нацбанком курсу гривні у бюджеті не існує"
  4. "Програма МВФ – це маркер якісної країни"
  5. "НБУ не буде фінансувати держбюджет"

Юрій Гелетій, ексзаступник міністра фінансів та новий очільник валютного блоку у Національному банку, кілька разів переносив зустріч із кореспондентом LIGA.net: за його словами, потрібен був час на адаптацію до роботи у НБУ.

Гелетій прийшов до Нацбанку у липні цього року – майже одразу після скандальної відставки голови Якова Смолія, який заявив про політичний тиск на себе та команду.

За часів Смолія та Валерії Гонтаревої, майже шість років валютним напрямком – однією з найбільш чутливих сфер відповідальності НБУ – керував Олег Чурій. За Гелетія валютна політика Нацбанку не зміниться, стверджують у регуляторі, але учасники ринку бачать зовсім інші ознаки. Нацбанк наче б то не проти, щоб гривня девальвувала до рівнів, закладених до держбюджету (близько 29 грн/$), про що, зокрема, говорив й президент Володимир Зеленський.

Чи дійсно це так, чому гривня дешевшає та коли Україна отримає новий транш від МВФ? Деталі -  у першому інтерв’ю Юрія Гелетія.

"Загальний напрям руху Нацбанку був правильним"

Хто запросив вас до Нацбанку?

Мій кар’єрний бекграунд – з 2003 по 2015 рік я працював у наглядовому блоці НБУ, потім Артем Шевальов (ексзамміністра фінансів. – Ред.) запросив мене до Мінфіну, де я займався частково борговою політикою, але здебільшого – держбанками та співпрацею з МВФ та іншими міжнародними фінорганізаціями. Відповідно, десь з жовтня 2015 року я активно працював з Укргазбанком, який очолював Кирило Шевченко. Ми разом працювали над реформуванням держбанків, зокрема у частині створення в Укргазі першої незалежної наглядової ради та спільним проєктом щодо входження IFC до капіталу банку.

Тож, коли Шевченко став головою НБУ, він запросив мене до своєї команди. Наші погляди зокрема на реформування фінансових ринків, збереження плаваючого курсоутворення збігаються, тому я із задоволенням прийняв цю пропозицію.

Чи проходять потенційні заступники голови НБУ співбесіду у Офісі президента?

Я не проходив. Ні під час призначення до Мінфіну, ні зараз. Було виключно спілкування з Кирилом Шевченком.

Ви спілкувалися з Олегом Чурієм? Відбувалася певна передача справ?

Ми знайомі десь з 2016 року. Ще за кілька днів до мого призначення у нас була низка зустрічей, Олег дав дуже цінні інсайти – на які проблеми звернути увагу, детально пояснив специфіку роботи його блоку. Потім ми кілька разів зустрічалися вже після початку моєї роботи. Тобто відбулася абсолютно цивілізована та професійна передача справ.

Директор департаменту відкритих ринків – одного з ключових у валютному напрямку – Сергій Пономаренко звільнився наприкінці серпня. Наскільки серйозні кадрові зміни ви плануєте надалі?

Сергій пішов за власним бажанням. Зараз відбувається конкурс на вакантну посаду, є як внутрішні, так і зовнішні кандидати. Загалом я не прихильник кадрових революцій, вважаю інституційну пам'ять важливим елементом ефективної роботи. Тому будемо працювати з тими кадрами, які вже є, втрачати людей не хотілося б. Якщо і відбуватимуться певні точкові кадрові зміни – то основним критерієм, який я враховуватиму під час прийняття кадрових рішень, буде професійний рівень підготовки фахівця.

Які задачі перед вами ставив Шевченко перед призначенням?

Ми багато обговорювали питання збільшення глибини фінансових ринків, інтеграції України до світового простору, покращення інфраструктури фондового ринку, розвитку нових фінансових інструментів, зокрема з хеджування валютних процентних ризиків, продовження валютної лібералізації.

Олегу Чурію не просто так не подовжили контракт: очевидно були певні прогалини у роботі валютного блоку Нацбанку. Що це за прогалини, на ваш погляд?

– Я вважаю, що загальний напрям руху був правильним. Якщо й були якісь тактичні помилки, нехай це обговорюють інші експерти. Я ж буду концентруватися на своїх пріоритетах.

 "НБУ не має жодних таргетів щодо курсу"

– Що зараз відбувається з курсом гривні, за версією Нацбанку?

Перше, що хотів би зазначити, НБУ не відмовлявся і не збирається відмовлятися від плаваючого курсоутворення. Зараз ми бачимо зміну кон’юнктури на валютному ринку, але жодної зміни наших підходів до роботи на ньому не відбулося. Погіршення кон’юнктури не пов’язане з пропозицією – зростає попит, у першу чергу, з боку імпортерів споживчих товарів. Також валюту активно купували підприємства, які мали у вересні виплати за зовнішніми запозиченнями.

– У середині вересня НБУ повернувся на ринок з продажем валюти. Скільки довелося витратити?

– Ми продовжуємо виходити на ринок, якщо коливання курсу відбуваються в одну чи іншу сторону. З початку вересня ми продали $175 млн для згладжування коливань. Втім, якщо брати весь період з початку року, то чиста купівля валюти в резерви становить близько одного мільярда доларів.

– Чи є тренд на девальвацію довгостроковим?

Ми очікуємо, що початок продажу нового врожаю матиме позитивний вплив на пропозицію валюти. Тобто гривня може повернутися до укріплення. Якщо це буде ринковий рух, то штучно стримувати ревальвацію ми не будемо. Загалом у нас дуже непогана ситуація з платіжним балансом, зокрема й поточним рахунком. Наш експорт під час кризи знизився значно менше за імпорт. Тобто фундаментальних чинників для якогось довгострокового послаблення гривні ми не бачимо. 

– Профільні асоціації давали негативні прогнози щодо врожаю, особливо озимих культур. Яким прогнозами оперує Нацбанк?

– Ми дійсно бачимо певне падіння щодо пшениці, збір кукурудзи тільки починається. Загалом очікується врожай зернових близько 70 млн т, що дещо менше, ніж 2019 року, втім це все одно дуже значні валютні надходження.

– Минулого року НБУ багато часу присвятив комунікаціям про те, що українському ринку більше не притаманна сезонність. Ви з цим погоджуєтесь?

– Сезонні маркери на кшталт пожвавлення ділової активності восени зберігаються, однак вони є вже не настільки яскраво вираженими, як було раніше. Якщо ринок заздалегідь знає про якусь подію, то він намагається заздалегідь купити валюту, і це згладжує пікові "навантаження" з боку попиту. Зараз немає чіткої визначеності, що умовно влітку гривня зміцнюється, а під Новий рік девальвує. Може бути і навпаки. Курсові тренди не мають часової прив’язки.

– Тобто пожвавлення ділової активності не продовжить тиснути на курс?

– Імпорт та споживчий попит відновлюються, але ще не досягли докризових показників. Що далі? З урахуванням невтішної статистики з захворюваності на COVID-19, ми не впевнені, що відновлення до докризових рівнів взагалі станеться у короткостроковій перспективі. На мою думку, внутрішній попит буде ще довгий час пригніченим. Тому потенціал суттєвого тиску на курс через пожвавлення ділової активності дуже обмежений. 

– Банкіри зазначають, що на курс досі впливають заяви політиків про "долар за 30", "корисну девальвацію" та "курс, як у бюджеті". Чи є психологічний фактор визначальним у поточному зростанні курсу долара?

Звісно, політичні заяви впливають на настрої. Але цей вплив є короткостроковим. Ми бачили багато прогнозів щодо падіння гривні ще в липні, коли відбувалася зміна голови НБУ, однак цього не сталося. Тоді гривня теж послабилася, але вже у серпні повернулася до зміцнення. Тому повірте, у нас немає жодних секретних документів чи домовленостей щодо долара за 30. В довгостроковій перспективі курс гривні буде формуватися під впливом фундаментальних чинників – динаміки експорту, імпорту, інвестицій.

Долар за 30" з’явився не на порожньому місці: була конкретна заява президента, яка не могла не вплинути на очікування ринку. Ви комунікували цей момент з Офісом президента, намагалися їм пояснити, що такі заяви топкерівництва держави шкодять економіці загалом?

Я вважаю, що ми маємо ефективну комунікацію з ОП. І ми бачимо розуміння наших меседжів з їхнього боку.

"Погодження Нацбанком курсу гривні у бюджеті не існує"

– Під час презентації проєкту бюджету-2021 міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що курс, на якому побудовано бюджет, – 29,1 грн/$ – був погоджений з Нацбанком. Це правда?

Ця цифра взята з макропрогнозу Мінекономіки. Жодних форматів, процедур чи регламентів, згідно яких НБУ мав би її погоджувати, не існує.

– Сама заява Марченка про погодження курсу, що також могло серйозно вплинути на девальваційні очікування, – чи нормально міністру фінансів виходити з такою публічною комунікацією?

Це відповідальність Міністерства фінансів. У цьому контексті можу сказати одне: у НБУ немає жодних таргетів щодо курсу.

– Виглядає, що подібні заяви від Мінфіну можуть перекреслити усі зусилля Нацбанку, як інфляційного таргетера, з управління очікуваннями на ринку. Вас це влаштовує?

Ми постійно обговорюємо це питання з Мінфіном. Наша позиція – знову ж таки жодних таргетів щодо курсу та виключно рух in line з ринковими трендами. Загалом що менше уваги до курсу, то краще. Бо є значно важливіший показник – інфляція. Від нього залежить і купівельна спроможність громадян, і вартість кредитів для бізнесу та населення.

– Минулого року у експертних колах точилася дискусія навколо тези, що постійна помірна девальвація корисна для української економіки. Ви погоджуєтеся з нею, суто з економічної точки зору?

– Моя відповідь: НБУ не буде жодним чином підтримувати чи-то девальваційний, чи-то ревальваційний рух курсу. Ми не збираємося заважати гривні рухатися у той бік, куди її будуть штовхати ринкові сили. Якщо гривня буде лише девальвувати, то про яку довіру до національної валюти можна говорити, чи варто тоді розраховувати на дедоларизацію і дешеві кредити? Це риторичне питання.

– Вашого попередника Олега Чурія багато критикували за ревальвацію 2019 року. Ви також вважаєте, що Нацбанк мав викуповувати більше валюти за тих умов?

З урахуванням припливу валюти від нерезидентів, ринок визначав у той час саме такий курс. До того ж НБУ підвищив рівень індикативу за інтервенціями до $50 млн, тобто збільшив свою присутність на валютному ринку.

– Тобто, якщо припустити, що 2021 року інтерес нерезидентів до ОВДП відновиться разом з додатковими потоками валюти, НБУ буде діяти, як діяв 2019-го?

Якщо ми побачимо такий тренд з суттєвою пропозицією валюти, його варто буде розглянути на монетарному комітеті НБУ та відповідно обговорити, якою має бути реакція Нацбанку: на основі яких саме параметрів коливань ми маємо вийти на ринок та згладити їх.

– Минулого року гривня ревальвувала на 15%. Це суттєве коливання, на ваш погляд?

-  З моєї точки зору, безумовно.

– Тобто, Нацбанку варто було його згладити?

Мені зараз не хотілося б оцінювати дії попередників. Є питання стратегії, а є питання тактики. Стратегічно ми маємо дозволяти гривні коливатися в обидва боки. Але є тактичні параметри, які ми регулярно розглядаємо на засіданнях Комітету монетарної політики. Це питання того, які обсяги нашої участі, за яких умов ми виходимо чи не виходимо на ринок, що має бути тригером для наших інтервенцій і таке інше. І це не догматичні речі, ми можемо їх змінювати, якщо це сприяє виконанню наших головних цілей – ціновій і фінансовій стабільності, а також сприянню економічного розвитку.

– У постанові з оцінкою діяльності минулого складу правління НБУ фінансовий комітет Верховної Ради прямо вказав, що дії Нацбанку призвели до формування “фінансової піраміди на ринку ОВДП". У цьому твердженні є сенс, на ваш погляд?

– Я був присутній, як представник Мінфіну, на тому самому засіданні комітету, де обговорювалося це питання. На мою думку, мої колеги якісно перевели дискусію у професійне русло та обґрунтовано пояснили, чому це не так.

"Програма МВФ – це маркер якісної країни"

– Чи очікує НБУ повернення нерезидентів на український ринок наступного року?

Ми вже провели каскад колів з інвесторами, для них базовим індикатором є співробітництво України з МВФ. Ситуація на валютному ринку також впливає не їхні настрої, однак я би ставив на перше місце саме наші перемовини з Фондом – для інвесторів це своєрідний маркер якісної країни, яка рухається шляхом реформ.

– Марченко говорив, що очікує на "віртуальну" місію Фонду у жовтні. Очікування Нацбанку збігаються з Мінфіном у цьому сенсі?

В нас є низка структурних маяків для подальшого прогресу з МВФ. По-перше, це зміни до Закону "Про банки та банківську діяльність" у частині нагляду: калібровка капіталу, структура капіталу, корпоративне управління, ліцензування та вимоги до акціонерів. У цьому аспекті ми знаходимося на фінішному етапі. По-друге, МВФ потрібне розуміння щодо бюджету-2021. По-третє, аудит видатків COVID-фонду. По-четверте, антикорупційна політика. Минулого понеділка наша сторона на чолі з прем’єром (Денис Шмигаль. –  Ред.) та за участі голови НБУ (Кирило Шевченко. –  Ред.)  мала успішне та ефективне обговорення усіх питань з Фондом. Загалом ми згодні з Мінфіном та сподіваємося, що у жовтні-листопаді матимемо онлайн-місію.

– Які питання можуть виникнути до держбюджету?

– Фонду важливо бачити видатки, у тому числі соціальні, дохідну частину, дефіцит бюджету та проаналізувати їх на предмет реалістичності. Сюди ж входить підвищення мінімальної зарплати, держгарантії, боргова політика.

– Ви вже отримали фідбек від Фонду щодо першого проєкту бюджету?

Фідбеку в стилі "добре" чи "погано" як такого немає. Йде технічна дискусія, Мінфін та МВФ поки деталізують усі параметри.

– Але дефіцит бюджету у 6% у рік прогнозованого зростання економіки – це прийнятно для Фонду?

– Я не готовий це коментувати, але наскільки я поінформований, ми отримаємо розуміння вже найближчим часом, оскільки 1 жовтня спливає термін подачі правок перед розглядом бюджету у першому читанні.

– Чи повинен МВФ безпосередньо погодити Україні параметри бюджету на наступний рік?

– Я не можу використовувати слово "погодити", але скажу так: МВФ повинен ознайомитись і висловити свою позицію.

– Виглядає, що цього року ми встигаємо отримати у кращому випадку один транш. Це так? 

Я б не поспішав говорити "транш" чи "транші", але ми сподіваємося вже цього року отримати позитивне рішення Ради директорів Фонду. Тобто фінансування  ми очікуємо саме цього року.

– Згідно Меморандуму, перший перегляд програми мав відбутися ще 1 вересня. Чи дійсно затримка виникла через кадрові зміни у Нацбанку?

– Був комплекс обставин. На початку літа ми розглядали варіант, що місія МВФ відбудеться ще в серпні, однак у Фонду у цей час період відпусток, тому там просто не було відповідних людей, які могли б опрацювати питання України. Безумовно, тема незалежності НБУ знаходилася у фокусі МВФ ще з липня. Однак тут я не бачу жодних ризиків: між новим головою Нацбанку та керівництвом місії вже налагодився нормальний діловий діалог. Тепер наша задача – показати, що Україна виконує структурні маяки та досягнуті домовленості. Це має стати тригером для початку онлайн-місії.

"НБУ не буде фінансувати держбюджет"

– Під час презентації оновлених Засад монетарної політики НБУ голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин окремим пунктом зазначив участь регулятора у вторинному ринку ОВДП. Водночас запропонований Мінфіном проєкт бюджету передбачає близько 600 млрд внутрішніх запозичень. Цей пазл можна скласти таким чином, що саме НБУ може стати ключовим учасником ринку ОВДП, хоча раніше керівництво категорично відкидало таку можливість. Ви зберігаєте цю категоричність?

Модель нашої присутності на ринку ОВДП треба обговорювати, у тому числі, з урядом та Нацкомісією з цінних паперів. Однак відразу хочу наголосити: ми не будемо брати участі у фінансуванні бюджетних витрат через купівлю ОВДП. Варіант який ми обговорювали попередньо – роль НБУ, як маркетмейкера, щоб уникати надмірної волатильності дохідностей, особливо у кризові моменти. Однак такі операції повинні мати обмеження в обсязі та бути спрямованими на розвиток ринку цінних паперів, а не на опосередковане фінансування бюджету.

– Коли у цьому сенсі може з’явитися якась конкретика?       

Це одне з моїх завдань на короткострокову перспективу. Хотілося б опрацювати це питання протягом наступного місяця.

– До зміни керівництва НБУ наполягав на тому, що нових обмежень на валютному ринку не буде. Особисто ви – прихильник введення обмежень за певних кризових обставин?

– Я вважаю, що НБУ має достатній інструментарій для протидії кризовим явищам на валютному ринку, наразі я не бачу підстав для його розширення. Ми – прихильники подальшої валютної лібералізації. Зрозуміло, що зараз це залежить від макроекономічної ситуації. Я вже встиг обговорити з керівниками профільних департаментів питання скасування обмежень: ми розуміємо, що є дуже чутливі речі, наприклад, купівля валюти не під зобов’язання. Ми домовилися рухатися у цьому напрямку. Зараз є незначний on hold через кризу, але загалом будемо реалізовувати нашу дорожню карту – можу в цьому запевнити.

– Це питання для порядку денного вже наступного року?

– Не виключаю, що певні зміни можуть статися ще цього року.

– Один з мініспорів минулих років між Мінфіном та Нацбанком – заборона українським банкам купувати українські єврооблігації, яку НБУ пояснював рухом на дедоларизацію економіки. Ви зберігаєте принциповість попередників у цьому питанні?

Так, ми дотримуємося вже сформованої позиції. Дедоларизація економіки – один з пріоритетів Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року. Слід сказати, що певних успіхів ми вже досягли. Подивіться, як суттєво знизилися ставки за гривневими депозитами, але ніхто не "штурмує" обмінники, щоб перекласти заощадження в долар. Це, безумовно, свідчить про те, що люди починають звикати до послідовної політики НБУ, спрямованої на забезпечення низької та стабільної інфляції.