33 млрд грн на социнициативы власти. Где возьмут деньги и справедливы ли доплаты

1 квітня Кабінет міністрів прийняв рішення, яким передбачив низку додаткових соціальних виплат для певних груп українських громадян, головним чином - пенсіонерів. Частина цих виплат мають бути разові, частина - щомісячні. Таке рішення коштуватиме Україні та Пенсійному фонду додаткових 33 млрд грн лише у поточному році. Тобто вага цього рішення - третина запланованого обсягу Стабілізаційного/кризового фонду, запропонованого Міністерством фінансів. 

Але логіка надання частини з цієї соціальної допомоги - неочевидна, і може бути не найкращим рішенням з використання обмежених бюджетних коштів у період кризи.

Виплати - є, грошей на них - немає.

Постанова про "Питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", яку серед іншого прийняв уряд, передбачає:

- встановлення з квітня 2020 року щомісячної виплати у розмірі до 500 гривень пенсіонерам старше 80-річного віку, в яких розмір пенсії не перевищує 9 205 грн;-

- індексацію пенсій на 11% з травня;

- провести у квітні одноразову виплату грошової допомоги у сумі 1000 гривень окремим категоріям населення.

За підрахунками нашого Центру, ці видатки коштуватимуть Пенсійному фонду додаткові 33 млрд грн гривень у 2020 році, тобто збільшать його видатки на 7,4%.

З них близько 5,6 млрд грн до кінця року (або 700 млн грн щомісяця) - це виплати пенсіонерам, яким виповнилось 80 років чи більше, і розмір пенсій яких не перевищує 10 000 грн. За даними Пенсійного фонду, таких пенсіонерів в Україні на 1 листопада 2019 року нараховувалось 1,4 млн осіб.

Ще 16,8 млрд грн (або 2,1 млрд грн на місяць) - очікувані щомісячні видатки на індексацію пенсій. 

Нарешті, ще 10,58 млрд грн потрібно для виплати одноразової грошової допомоги у сумі 1000 грн окремим категоріям громадян.

З них 10,02 млрд грн - одноразова допомога пенсіонерам, які мають пенсію меншу за 5 000 грн, та ще 560 млн грн - виплати громадянам, які отримують державну соціальну допомогу й також мають право на одноразову виплату. За даними Міністерства соціальної політики, таких громадян - 560 000 осіб.

Таким чином, лише одна постанова КМУ коштуватиме Пенсійному фонду 33 млрд грн додаткових витрат. Але оскільки навіть без цих доходів ПФ - дефіцитний, а єдине джерело покриття дефіциту Пенсійного фонду - державний бюджет, це означає пропорційне розширення видатків держбюджету на фінансування ПФ (попри те, що видатки на індексацію пенсій Кабмін зобов’язав профінансувати за рахунок бюджету ПФ). 

Що важливо: фактично Кабінет міністрів ухвалив рішення про збільшення видатків з квітня, не маючи під це збільшення законодавчих підстав (і, як наслідок, фактично не маючи на це коштів). 

Як так? 

По-перше, Кабмін зобов’язує Пенсійний фонд профінансувати видатки (окрім одноразової виплати), не надаючи йому на це додаткових джерел фінансування.

Зокрема, Кабмін передбачає, що фінансування нових видатків здійснюватиметься за рахунок бюджетної програми, спрямованої на поточне фінансування видатків Пенсійного фонду (бюджетна програма 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду"). Тобто програми, розрахованої на обсяг видатків згідно з планом, який закладався в Закон про бюджет в листопаді 2019 року. Згідно з чинною версією Закону про державний бюджет, ця програма не розрахована на таке збільшення видатків. 

Збільшення фінансування за цією програмою передбачено лише в урядовому законопроекті №3279 про зміни до Держбюджету-2020: обсяг коштів за цією програмою пропонується збільшити на 19,7 млрд грн (зі 172,6 млрд грн до 192,3 млрд грн). Але цей проект Закону ще не розглядався в парламенті, і коли це відбудеться - точно поки що невідомо. 

Видатки ж на одноразову виплату за даною постановою Уряд планує профінансувати лише після того, як Верховна Рада внесе зміни до Закону про державний бюджет. 

Це суперечить логіці написання нормативно-правових актів Кабінету міністрів і фактично є взяттям урядом на себе додаткових фінансових зобов’язань, на які Верховна Рада ще його не уповноважила. 

Що важливо: обсяг фінансування, передбачений Постановою КМУ, може "з'їсти" третину всього фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом (в попередній версії - Стабілізаційного фонду) згідно з урядовим проектом закону про зміни до держбюджету. При тому, що соціальна підтримка пенсіонерів - це лише один із багатьох (і навіть не ключовий) напрям фінансування з цього Фонду.  

Доцільно і справедливо? 

Нарешті, питання не тільки в грошах і в (поки що відсутньому) джерелі фінансування видатків, але і в доцільності та справедливості розподілу соціальної допомоги саме таким чином. 

По-перше, головними отримувачами соціальної допомоги будуть пенсіонери. Проте, на відміну від працівників приватного бізнесу, які вже втратили або можуть втратити роботу через карантин, пенсіонери отримують доходи від держави, і отримуватимуть їх незалежно від того, чи працюють виробництва та бізнес. Тобто за відсутності значної девальвації та інфляції рівень життя пенсіонерів внаслідок карантину зміниться несуттєво. 

Проте, якщо роботу втратять ті, хто забезпечує дохід родини, це може стати справжнім стресом для багатьох українських сімей.

Щоправда, нещодавно уряд прийняв рішення про допомогу з часткового безробіття роботодавцям із числа малих та середніх підприємств.

Але, по-перше, ані парламент, ані Кабмін не надають жодних розрахунків, що обсяг фінансової підтримки може бути надано, як допомогу з безробіття. Також ані парламент, ані Кабмін ще й досі не передбачили збільшення фінансування соціальних фондів, із яких виплачується ця допомога. Отже, джерело фінансування такої допомоги поки що невідоме. 

По-друге, хоча теоретично у великого бізнесу має бути більший запас фінансової стійкості, чим довше триватиме карантин, тим більшим буде ризик скорочення співробітників не лише з МСБ, але й з великих підприємств. 

По-третє, виходячи з рішень уряду, пенсіонери (будь-якого віку), які отримують пенсію до 5 000 грн, отримають разову доплату в 1000 грн. Водночас, регулярну доплату у розмірі 500 грн (тобто сумарно - додаткові 4500 грн протягом травня-грудня 2020-го) отримуватимуть пенсіонери старші за 80 років, які отримують пенсію нижче 9205 грн. 

Таким чином, частина пенсіонерів отримає подвійну доплату (за вік та за розмір пенсій нижче 5000 грн). А ще частина отримуватиме регулярні доплати, навіть якщо їхня пенсія значно перевищує 5 000 грн. 

Тобто частина більш заможних пенсіонерів отримає щомісячну виплату, а частина менш забезпечених - тільки разову. Це не виглядає справедливим.

Звичайно, прагнення підтримувати населення в період кризи - важливе, але при цьому підтримувати за рахунок держбюджету потрібно насамперед тих, хто опиниться під найбільшим ударом (тим більше, що підтримка безробітних має більший ефект для економіки, аніж підтримка пенсіонерів). А самі видатки мають бути забезпечені джерелом фінансування. 

Вочевидь, уряд розраховує профінансувати ці видатки в тому числі за рахунок коштів Міжнародного валютного фонду. Але для того, щоб отримати програму Фонду, потрібно набагато активніше працювати з депутатами для ухвалення закону про банківську діяльність (№2571-д).

Матеріал написано у співавторстві з Дариною Марчак, Центр аналізу публічних фінансів та управління, Київська Школа Економіки