Президент Володимир Зеленський підписав закон №592-IX від 13 травня 2020 року "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників". Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року. Вважаю це великою перемогою здорового глузду.

Зокрема, цей закон передбачає звільнення з 1 січня 2021 року самозайнятих осіб, фізичних осіб-підприємців, які мають основне місце роботи, від сплати єдиного соціального внеску за ті місяці, за які закон скасовує обов’язок фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять  незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

Читайте також - Скоро в Україні буде не з чого платити пенсії. Дивіться на цифри і думайТе

Але найголовніше нововведення закону – це можливість списання для "сплячих ФОПів" сум заборгованості за ЄСВ. Раніше такої можливості не було, а нараховані борги приходилось оскаржувати у судовому порядку. А це, у свою чергу, додаткове фінансове навантаження.

Отже, розберемося, як "сплячим ФОПам" можна буде списати "борги" за період, коли вони не здійснювали підприємницьку діяльність.

ФОПи засинали – прокидалася податкова

Ще з  грудня 2017 року, ФОПів зобов’язали сплачувати єдиний соціальний внесок, навіть у тому випадку, якщо вони тимчасово не працюють. Зокрема, до законодавства, що  регулює сплату ЄСВ, були внесені зміни, які набули чинності з 1 січня 2017 року, і передбачали обов’язок фізичних осіб-підприємців щоквартально сплачувати ЄСВ за себе на рівні мінімального страхового внеску.

Тобто навіть, якщо так звані "сплячі ФОПи" не отримували дохід у звітному періоді і при цьому не були зняті з реєстрації, так чи інакше вони мали сплачувати ЄСВ.

Більш того, як правило, ці "сплячі ФОПи" навіть і не знали, що вони мають щось сплачувати податковій, адже керувалися тим, що не здійснюють підприємницьку діяльність. Кількість спорів з податковим органом з цього питання систематично зростала. 

Такі реалії нам забезпечував закон №2464-VI від 8 липня 2010 року "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Можна "спати спокійно"?

Відповідно до закону №815-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", усі юридичні особи та фізичні особи-підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, були зобов'язані подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.

Читайте також - Економічний націоналізм - небезпечний популізм від Слуг народу. Він нікого не врятує

Тобто, фактично необхідно було з’явитись до державного реєстратора та отримати нове свідоцтво – і тільки тоді відомості про ФОП відображались у реєстрі.

Також, згідно із вказаним законом, держава в особі уповноважених нею органів, повинна була опрацювати (проводити інвентаризацію та звірку) інформацію всіх реєстраційних та контролюючих органів про субєктів господарювання, зареєстрованих до 1 липня 2004 року та не внесених в ЄДР, а також самостійно (без подання таким суб`єктом господарювання реєстраційної картки) внести відомості про цих субєктів до ЄДР.

Але, на практиці цього не відбулось, і досить велика кількість ФОПів залишилась, так би мовити, "поза реєстром", але у реєстрах податкової.

Закон №592-IX дозволить списання ФОПам сум боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску, а також штрафів і пені, нарахованих на такі суми, за умови подання ними відповідно до закону необхідних документів.

Що саме списуватиметься

Відповідно до п. 5 розділу І закону №592-IX, списуються за заявою платника:

- суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Закону - 1 січня 2021 року.

Читайте також - Протекціонізм чи вільний ринок: запуск Crew Dragon - не тільки про космонавтику

Списання можливе для ФОПів (крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п.п.4, 5 ч.1 ст. 4 цього Закону);

- штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки.

Як це працюватиме

У разі, якщо ФОПи та вищевказані самозайняті особи не отримували дохід від власної діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб протягом 90 календарних днів з 1 січня 2021 року, мають подати державному реєстратору за місцем  знаходження реєстраційної справи ФОПу заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Також вони  мають подати до податкового органу звітність відповідно до вимог ч.2 ст. 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності закону 592-IX.

Зокрема у звітності мають міститися дані про: своєчасність та чи обсяг нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску; облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком тощо .

Читайте також - Від лібертаріанства до націоналізму. Як Кабмін пропонує рятувати економіку

Важливо! Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Та сама процедура й для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну діяльність, іншу подібну діяльність).

Простими словами

Відтепер так званий "сплячий ФОП", крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, має подати державному реєстратору заяву про припинення підприємницької діяльності, а до податкового органу – звітність про ЄСВ (у разі її неподання) за період з 1 січня 2017-го до 1 січня 2021 року. Також необхідно подати заяву про списання суми недоїмки.

Після цього, податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, і за наслідками перевірки ухвалює одне рішень: або про списання сум недоїмки, або про відмову у їх списанні.

Відмова у списанні сум недоїмки можлива тільки у двох випадках. Перше – у разі, якщо платник податків отримав дохід (прибуток) за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності цього Закону - 1 січня 2021 року. Друге – сума недоїмки була самостійно сплачена платником податків або стягнута податковим органом.

Тепер з нетерпінням чекаємо, як це буде втілено на практиці.