13.01.2020, 15:12

Инфляция снизилась до 4,1%. Что это значит для каждого из нас

Михаил Демкив

финансовый аналитик ICU

Если инфляция снизилась, значит и цены пошли вниз? Не совсем так. Цены продолжают расти, но медленнее (укр.)

Кінець 2019 року ознаменувався падінням темпів інфляції до позначки 4,1% в річному виражені. Це вже значно нижче, ніж ще недавно прогнозували у Нацбанку (6,3%). В 2016 році було поставлено за мету зниження інфляції до рівня бажаного діапазону, який в даний момент становить 5±1%.

Якщо раніше інфляція хоч і наближалася до значень, яких прагнув Нацбанк, проте вперто трималася вище них. То зараз існують побоювання, що інфляція впаде навіть нижче бажаного рівня через значне укріплення курсу гривні до долара. Чи навіть більше того - спостерігатиметься дефляція. Але центральні банки провідних країн роблять все, щоб уникнути від’ємних значень і таргетують інфляцію на рівні в кілька відсоткових пунктів вище нуля.

Такі інформаційні повідомлення часто дисонують з цінниками в магазинах, які ми щодня відвідуємо, й викликають сумніви в правильності розрахунків Державної служби статистики. Вживаючи постійно словосполучення "зниження інфляції", може скластися хибне враження, що за цей період ціни знизилися. А це не так.

Читайте также - Цель НБУ достигнута - инфляция снизилась до 4,1%. Но какой ценой

Позитивним моментом є те, що ціни зростають повільніше, ніж до цього, але продовжують зростати. В той час як на окремі групи товарів ціна справді може залишатися незмінною або знижуватися, загалом кожна гривня в наших гаманцях і на банківських рахунках може купити меншу кількість продуктів із споживчого набору, яким міряють темпи зростання цін, ніж ще рік тому.

Крім того, не варто забувати й про ефект складного відсотка. Це друг інвестора, адже відсотки нараховуються не лише на початкову суму вкладення, а й на раніше нараховані відсотки. У тривалому періоді ефект від цього є особливо помітним.

А от для споживача ситуація протилежна. Якщо у вас інфляція 10% два роки поспіль, то загалом за цей період ціни зростуть не на 20%, а на 21%, за п’ять років – вже на 61% й так далі. Навіть в благодатній Єврозоні, де інфляція в багато раз менша за нашу, євро втратило вже більше третини своєї купівельної спроможності з моменту свого запровадження в готівковий обіг в 2002 році.

Крім того, українська інфляція в 4,1% - це таки немало за сьогоднішніми мірками. Якщо говорити про Європу, то на момент написання цього тексту в нашій країні спостерігався один із найвищих темпів зростання цін – більше тільки в Туреччини, Молдови та Білорусі. В більшості розвинених країн темпи є куди нижчими. Цілком ймовірно, що ми можемо отримати схожий рівень інфляції в котрийсь із наступних місяців, чи навіть досягти від’ємних показників.

Читайте также - Почему курс доллара падает, а цены нет? На самом деле, уже падают 

В економічній історії України було два періоди, коли темпи зростання цін були нижчими за нуль, – в другій половині 2002-го та в 2012-2013 роках. Але прагнути до цього - помилкова ціль. Набагато важливішим є досягнути не чергового рекордно низького  значення, а зберегти помірні темпи зростання цін протягом тривалого періоду. Цього, на відміну від коротких періодів дефляції, не спостерігалося.

Якщо гривня втрачатиме свою купівельну спроможність не більше 5% на рік, а з часом - 4% чи 3% за десятиліття, то це той показник, який дійсно дозволить говорити про реальну довіру до національної валюти, таку бажану дедоларизацію та більшу прогнозованість в економіці.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ