НБУ снизил учетную ставку до 11%. Что это значит для Украины

Сьогодні Національний банк України знизив облікову ставку на 2,5 процентних пункти - до 11%. Важливо, що таке зниження ставки відповідає макроекономічним передумовам і не загрожує макрофінансовій стабільності. Більш того, на моє переконання, ринок уже добре розуміє функцію реакції НБУ і таке стрімке зниження (загалом - на 450 б.п. протягом грудня-січня) не стало для нього сюрпризом. Так, на останніх розміщеннях Мінфіну, ставки дохідностей ОВДП за довгостроковими паперами вже опускалися ниже 10%. І це явно не межа.

Чому стало можливим сьогоднішнє зниження облікової ставки до 11% та перегляд її прогнозу Національним банком до 7% на кінець року? Адже, ще в липні минулого року НБУ очікував ставку зараз близько 15%, а наприкінці 2020 року - 9%.

По-перше, інфляція знизилась до цільового рівня швидше ніж очікувалось раніше. І навіть більше - вона вже на нижній межі цільового коридору і з високою ймовірністю буде нижче цього коридору в першій половині року. І тепер Нацбанк матиме незвичну для себе задачу - стимулювати монетарними методами інфляцію для підвищення її до цільового рівня. Але в цьому і полягає практика інфляційного таргетування і загалом стабілізуючої монетарної політики - існує час, коли інфляцію треба стримувати, і час, коли її треба розганяти.

Серед факторів такого стрімкого зниження інфляції - як екзогенні зовнішні (зниження цін на енергоресурси у світі), так і внутрішні (згадаємо активні дії Уряду зі зниження цін на газ, послуги ЖКГ і низку товарів широкого вжитку, зокрема паливо). Звичайно, провідну роль відіграло зміцнення обмінного курсу та хоч і запізніла, але все-таки достатньо потужна реакція цін на це зміцнення (насамперед, для імпортованих товарів).

По-друге, є більш фундаментальний чинник для зниження як номінальної, так і реальної процентної ставки - це зменшення ризиків української економіки та зростання довіри вітчизняних і іноземних інвесторів. Це чітко видно по доходностям державних єврооблігацій - зокрема по рекордному зниженню ставки за євровими облігаціями на минулому тижні.

Значною мірою, це стало можливим завдяки тому турборежиму, який запустила нова влада, і подальшим очікуваним реформам. Тепер дуже важливо відповідати цим очікуванням і зберігати набраний темп.

Та чи стане різке зниження облікової ставки імпульсом для кредитування та економічного зростання? Безумовно, однак його треба посилити.

Насамперед, сила цього імпульсу залежатиме від трансмісії облікової ставки у ставки комерційних банків за своїми кредитними продуктами, а також відповідне пом’якшення кредитних умов.

Зі свого боку, уряд теж робить відповідні кроки.

Зокрема, програма доступних кредитів "5-7-9" дозволить ще більше спростити доступ до кредитних ресурсів для мікро- і малого бізнесу.

Також є серйозні наміри по запуску в цьому році іпотечного кредитування - окрім високих процентних ставок цьому заважає ряд структурних проблем, гарний огляд яких представлений в останньому Звіті з фінансової стабільності. Крім того, у ІV кварталі має запрацювати прозорий ринок землі, що стимулюватиме банківське кредитування через появи надійної застави.

Більш того, в бюджет закладено 4 млрд грн для компенсації фермерам купівлі землі, а також кошти на створення Фонду часткового гарантування - цей механізм має суттєво полегшити доступ до банківського кредитування тим бізнесам, які не мають надійної кредитної історії та необхідної управлінської звітності.

Хоча загалом, у довгостроковому періоді саме вихід вітчизняного бізнесу з тіні, посилення корпоративного управління та стандартів звітності мають стати тим фундаментальним чинником, який забезпечить суттєве збільшення глибини банківського кредитування. Цьому має сприяти і така довгоочікувана реформа ринку праці, і весняна податкова реформа.

Від успіху цих і інших реформ і буде залежати, чи стане 40% зростання за п'ять років "новою реальністю".