Вчора з'явилася інформація про розміщення Мінфіном єврооблігацій на суму $1,25 млрд, зі ставкою 6,87%. Сьогодні на останньому квітневому аукціоні ОВДП Мінфіном залучено 10,4 млрд гривень.

Після провального місяця, коли російське бряцання зброєю виявило неготовність нашої урядової системи до кризи, це значне покращення ситуації. Принаймні, доступ до фінансування знову з'явився. Хоча тепер ми на практиці побачили, наскільки він нестабільний.

Розслаблятися, очевидно, не варто. Планові показники бюджету все ще не виконуються по зовнішніх запозиченнях, а в квітні відставали і по внутрішніх запозиченнях. 

За квітень за внутрішніми запозиченнями залучено 17,7 млрд гривень (при плані в 32 млрд гривень). $1,25 млрд (трохи меньше 35 млрд гривень) зовнішніх запозичень – трохи меньше 60% від плану згідно розпису, який мав би виконуватися на даний момент, адже це перше за рік залучення Україною зовнішніх запозичень.

Ставки за облігаціями, на жаль, вичерпно відображають те, як сприймають інвестори нас у світовій економіці. Монголія на аналогічний строк кредитується під 5%. Вірменія, яка нещодавно програла війну і занурена в політичну кризу, – під 3,6%. 

Україна ж – десь між Ганою (7,8%) та Єгиптом (5,9%). Втім, добре, що ринки, в принципі, нас поки кредитують. Росіяни, на жаль, добре продемонстрували, що у кризовій ситуації ми цей доступ до фінансування можемо відразу втратити.

Єдиний спосіб повернути нас до клубу європейських (хоча б, східноєвропейських) країн – це системні реформи, направлені на зміну суспільно-політичного укладу в нашій державі. 

В рамках нинішнього "корупційного консенсусу" ми й надалі будемо десь між Ганою та Єгиптом, країною Африки всередині Європи. За нинішнього уряду, ледь спроможного виконувати рутинну роботу, навряд чи нам варто очікувати якихось серйозних зрушень. Але після його заміни до них конче необхідно повернутись.

Оригинал