16.01.2020, 09:24

Изменения в законодательстве 2019 года, которые повлияют на ваш кошелек в 2020-м

Фото: depositphotos.com

Украинцам стало проще инвестировать за границу и покупать валюту, их будут меньше контролировать банки, но чаще проверять налоговая. Чего еще ждать?

1. Громадяни можуть купувати валюту без обмежень та інвестувати за кордон удвічі більше

З початку 2019 року Національний банк України почав запроваджувати нову систему валютного регулювання, яка передбачає понад 20 послаблень на валютному ринку. Частину з них НБУ уже втілив у життя, деякі можуть бути запроваджені у цьому році.  Завдяки вже прийнятим рішенням громадянам стало простіше інвестувати за кордон та розпоряджатися валютними цінностями.

Що змінилось:

  • Фізособи тепер можуть обмінювати валюту онлайн без додаткових комісій. Для цього потрібно лише мати рахунок у валюті на яку міняєш гривні;   
  • З'явилася можливість купувати валюту за кредитні кошти;         
  • Громадянам більше не потрібно подавати до банку документи, які підтверджують підстави для купівлі безготівкової іноземної валюти; 
  • Збільшився ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізосіб - з 15 000 до 150 000 грн на рік;
  • З листопада 2019 року фізособи можуть купувати валюту та банківські метали без обмежень за сумою (з 7 лютого 2019 р. – не більше 150 000 грн на день);
  • Громадяни більше не зобов"язані отримувати індивідуальні ліцензії НБУ на інвестування коштів за кордон. Їх замінили так звані е-ліміти, які відкривають банки.
  •  Ліміт для закордонних інвестицій фізосіб та розміщення ними коштів на іноземних рахунках з 7 лютого 2019 р було збільшили спочатку до 50 000 євро на рік, а з 18 грудня 2019 року - до 100 000 євро.     

"Важливе не тільки дворазове підвищенням ліміту, важливим є усвідомлення того, що 100 000 євро - це вже реальна інвестиція у нерухомість у багатьох країнах", - коментує Олександр Онуфрієнко, партнер практики приватних клієнтів юридичної фірми "Астерс". Остаточне скасування е-ліміту для фізосіб стане можливим не раніше ухвалення та імплементації пакету законопроектів щодо BEPS  (плану протидії розмивання бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування).

Нормативні документи: Закон України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 р. № 2473-VIII, введений в дію з 7 лютого 2019 р. та пакет нормативних актів Національного банку України.

2. Банки рідше перевірятимуть походження коштів фізосіб

Наприкінці грудня 2019-го президент підписав Закон, який вдосконалює стару систему фінансового моніторингу. Документ набирає чинності 28 квітня 2020 року, і він має розв'язувати наступну проблему:

Останніми роками українські громадяни часто потрапляли у ситуації, коли банки блокували їх операції з великими сумами грошей та банківські рахунки. Це відбувається через те, що НБУ з 2017 року активно бореться з відмиванням коштів та ухиленням від оподаткування. Правила фінансового моніторингу стали більш жорсткими. Під пильний контроль банків потрапили всі грошові операції, що перевищують поріг фінансового моніторингу. Наразі це 150 000 грн або еквівалент у валюті.  

Що змінилось:

  • Розміри суми фінансових операцій які підлягатимуть обов'язковому фінансовому моніторингу збільшили з 150 000 грн до 400 000 грн.
  • Зменшена кількість ознак операцій, що підлягають фінансовому моніторингу з 17 до 4 (залишились - операції політичних діячів, перекази за кордон, операції з готівкою, операції, де учасник/банк із країни, що не виконує рекомендації FATF).
  • Є можливість дистанційної верифікації фізособи, без особистої присутності у відділенні банку.

Юристи сподіваються, що завдяки новому закону стане менше випадків, коли банки відмовляються обслуговувати рахунки клієнтів до отримання від них документів, що підтверджують походження грошей. А можливість дистанційної верифікації громадян, позитивно вплине на розвиток фінансових послуг у цифровій площині.

Нормативні документи: Закон №2179 "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

3. Банкрутство фізосіб тепер реальність

Новий Кодекс з процедури банкрутства вперше врегульовує банкрутство фізичних осіб в Україні. До його прийняття український громадянин мав виплачувати свій борг не дивлячись ні на що, а після смерті цей «спадок» автоматично переходив до найближчих родичів.

Що змінилось:

Тепер позичальники, що накопичили борги, можуть:

  • ініціювати реструктуризацію власних  боргів (шляхом розстрочки, списання частини заборгованості, зміни строків виплати платежів). Проте план реструктуризації боргів повинні схвалити кредитори;
  • укладати мирову угоду з кредитором (врегулювання заборгованості через взаємні поступки, покращення майнового стану боржника шляхом перекваліфакації, працевлаштування);
  • запросити арбітражного керуючого, який допоможе вирішити боржнику фінансові проблеми (через реструктурізацію чи розпорядження майном);
  • звернутись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність (лише боржник має це право).

Після визнання фізособи банкрутом, упродовж п’яти років щодо неї не можна відкривати провадження у справі про неплатоспроможність. Також упродовж п’яти років перед укладанням договорів кредиту, позики, застави, поруки, тощо, людина повинна повідомляти інші сторони про факт визнання її банкрутом. Її ділова репутація наступні три роки вважається небездоганною.

"Це справжня революція у хорошому розумінні цього слова. Тепер фізособа, його контрагенти, його спадкоємці (що досить важливо) та кредитори мають чітке розуміння наслідків/, які можуть бути у разі невдалого запозичення", - вважає Олександр Онуфрієнко.

Нормативні документи: Кодекс України з процедури банкрутства, законопроект №8060 від 26.02.2018 р. Застосовується з 21 жовтня 2019 року.

4.  Монетизація субсидій

З 1 жовтня 2019 року всі, хто отримує ЖКХ-субсидії можуть одержати їх грошима: у безготівковій формі в Ощадбанку чи іншому банку, або готівкою в Укрпошті.  До цього  держава перераховувала кошти субсидій підприємствам, які надають тепло, воду або електроенергію. За даними Мінсоцполітики, минулого опалювального сезону субсидію отримували 4 млн українських родин, у цьому соцдопомогу призначили 2,8 млн сімей. Загалом, у держбюдежті на 2019 рік на виплату субсидій було передбачено 55,1 млрд  грн, а на 2020 рік заклали 47,6 млрд грн.

Що змінилось:

  • З 1 січня 2020 року пільгові категорії українців можуть перейти на готівкову форму грошової допомоги для оплати житлово-комунальних послуг упродовж всього опалювального періоду. Це фінальний етап запровадження монетизації субсидій. Раніше дозволялося подати заяву на перехід на готівкову форму виплати субсидії тільки до 15 жовтня, що було незручним для споживачів.
  • Нагадаємо, що новий механізм виплати пільг передбачає, що гроші передаватимуться людям, а не підприємствам-надавачам послуг. З поточного опалювального сезону (1 жовтня - 30 квітня) отримувачі соцдопомоги зацікавлені економно використовувати електроенергію та воду. Монетизація пільг дозволить заощаджувати кошти на економному споживанні житлово-комунальних послуг і використовувати їх на власні потреби. Тобто, якщо громадяни споживатимуть ресурсів менше норми, частину виплачених державою коштів можуть залишити собі.
  • Також тепер субсидіями опікується місцева влада, яка раніше не мала впливу на обіг коштів (через заплутаний механізм виплати на центральному рівні). І саме вона відповідає за вчасний перерахунок грошей та вирішує спірні питання. 

Нормативні документи: постанова Кабміну № 373 від 17 квітня 2019 року

5.    ФОПи візьмуть під контроль: фіскалізація та кешбек

Законопроекти 1073 та 1053-1 були чи не найскандальніші у новій Верховній Раді. Формальна їх мета - сприяти детінізації розрахунків у сфері товарів та послуг. Фактична - створити додаткові механізми контролю за ФОПами через використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Уряд та депутати не приховують, що мета ускладнити використання ФОПів для уникнення сплати податків та виявити всіх, хто не має права користуватися спрощеною системою оподаткування. Щоб спонукати ФОПів видавати чеки (справжні фіскальні чеки) законотворці надали споживачам можливість - заробити на “уклоністах”. Для цього треба поскаржитись на невидачу чека з боку продавця-ФОПа та отримати грошову винагороду, так званий “кешбек”.

Що змінилось:

-               ФОП зобов'яжуть встановлювати РРО або спеціальні програми та видавати розрахунковий документ (чек, квитанція), які підтверджують факт продажу товарів чи надання послуг;

-              ФОП з доходом менше 1 млн. грн на рік до 1 жовтня 2020 роки не застосовують РРО. Проте з цієї дати правила запрацюють для так званих «груп ризику» (інтернет-магазинів, торгівля ліками, ювелірними виробами, уживаними товарами, тощо).

-              З 1 жовтня 2020 року покупці зможуть скаржитися на видані їм чеки з порушеннями, але тільки на покупки від 850 грн.

Нові законодавчі норми збільшують розмір штрафів. Якщо в ході перевірки зафіксують факт порушення порядку проведення РРО, штраф становитиме 150% вартості проданих з порушеннями товарів (мінімум 850 грн за перше порушення). Кожне наступне порушення потягне штраф у розмірі 250% від вартості товарів, проданих з порушеннями (мінімум 1700 грн). Зараз штраф за перше порушення становить лише 1 грн, кожне наступне порушення — 100% вартості товарів, проданих з порушеннями.

Нововведення у законах щодо підприємців уже спричинили скорочення кількості нових ФОП. За минулий рік в Україні було зареєстровано 312 211 нових фізосіб-підприємців, що на 15% менше, ніж у попередньому році. Про це свідчать дані порталу Опендатабот. Кількість реєстрацій ФОП почала знижуватися в квітні, після президентських виборів. Усього на початок 2020 року в Україні діє 1,87 млн підприємців.

Нормативні документи: Закон № 128-IX (проект 1053-1) Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг, Закон № 129-IX (проект 1073) "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг", від 20 жовтня 2019 року.

Закони набувають чинності через 6 місяців після опублікування, крім окремих положень.

Дякуємо за допомогу у підготовці матеріалу:

  • Олександру Онуфрієнко, партнеру практики приватних клієнтів юридичної фірми "Астерс";
  • Олександру Лещенко, керуючому партнеру АО "Лещенко, Дорошенко і партнери", к.ю.н;
  • Вячеславу Лаба, партнеру Stron Legal Services;
  • Олександру Ярецькому, начальнику юридичного управління Банку Кредит Дніпро.

Фото: https://ua.depositphotos.com/


редактор Liga.Money
Світлана Заражевська
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ