Банкрутство фізичної особи. Без 50 000 грн на руках банкрутом не станеш

Станом на сьогодні в Україні визнано банкрутами менше двадцяти фізосіб.

В умовах війни українцям дедалі важче виконувати свої кредитні зобов’язання. Якщо ще на початку 2022 року частка неактивних кредитів (NPL) фізосіб у банках, згідно із даними НБУ, становила 9% (20,97 млрд грн), то вже станом на серпень 2023 року вона була 24,24% (51,42 млрд грн).

Наразі банки всіляко проявляють свою зацікавленість у реструктуризації проблемних боргів і пропонують фізособам різні варіанти їх погашення.

Водночас українці дедалі більше, переважно у соцмережах, цікавляться  процедурою: як стати банкрутом? Таким чином вони хочуть "з об'єктивних причин" позбутися кредитів, що постійно ростуть через нарахування відсотків, та "надокучливих" колекторів.

Банкрутство фізичних осіб керуючий партнер юридичної компанії "Максим Боярчуков та Партнери" Максим Боярчуков називає у коментарі LIGA.net дійсно ефективним та дієвим механізмом для виходу із "боргової ями".

"Це, грубо кажучи, процес, який дозволяє фізичним особам врегульовувати свої фінансові негаразди за тими ж принципами, за якими це здійснює ціла держава", – зазначає він.

Такий механізм почав діяти в Україні з моменту введення в дію Кодексу з процедур банкрутства (КУзПБ). Його законодавче закріплення, за словами Боярчукова, вивело українців на новий рівень економічної та юридичної грамотності.

Для прикладу, у США можливість фізичних осіб розпочати власну процедуру банкрутства дозволила тисячам американських громадян подолати наслідки горезвісної фінансової кризи 2008 року.

До набуття чинності Кодексом відновити свою платоспроможність або бути визнаним банкрутом могли тільки юридичні особи.

Адвокат Адвокатського об’єднання Legal Strategy Віталій Сокуренко розповів LIGA.net, що вперше судове рішення щодо банкрутства фізичної особи було ухвалене у березні 2020 року.

Це постанова Господарського суду Запорізької області від березня 2020 року у справі № 908/3329/19. Тут суд задовольнив позов фізичної особи, визнав її банкрутом та застосував процедуру погашення боргів фізичної особи.

Як зазначено в матеріалах суду, боржник уклав кредитний договір на суму майже $89 000 з "Надра Банком", який належав Дмитру Фірташу, а у 2015 році був визнаний неплатоспроможним. Гроші були використані для придбання цінних паперів. Проте зазначений кредит вчасно повернуто не було. У боржника було відсутнє майно для стягнення, а штрафні санкції значно перевищували суму основної заборгованості. Зрештою суд погодився із визнанням фізособи банкрутом.

Загалом на сьогодні є близько двадцяти судових рішень щодо визнання фізичної особи банкрутом.

Умови для банкрутства

Саму процедуру банкрутства фізичної особи юристи називають нелегкою. Залежно від конкретних обставин вона може бути ускладнена різними чинниками. Починаючи від визнання недійсними правочинів, укладених боржником, закінчуючи поділом спільного майна подружжя.

"До того ж інструмент, покликаний приносити користь, у разі неправильного використання може завдати тільки шкоди. Тож без професійного юридичного супроводу, без належної оцінки перспектив та доцільності такої процедури ініціювання власної процедури банкрутства для фізичної особи може перетворитись з рятівного кола на сумнівну авантюру", – застерігає Максим Боярчуков.

Ініціатором процедури банкрутства фізичної особи за законом може виступати виключно сама ця фізична особа. Для цього умовою є те, що боржника не було притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, які пов’язані з його неплатоспроможністю.

Саме ж по собі ініціювання власної процедури банкрутства є своєрідним попередженням для кредиторів про те, що це їх єдиний та останній шанс отримати задоволення своїх вимог.

"Подаючи до суду заяву про відкриття провадження у справі про власне банкрутство, фізична особа має бути готова до того, що кредитори докладуть усіх можливих зусиль та скористаються всіма засобами, щоб отримати своє", – говорить Максим Боярчуков.

Підставами для ініціювання фізичною особою процедури власного банкрутства є:

-                не здійснення виконання грошових зобов’язань у розмірі понад 50% від місячних платежів за кожним із зобов’язань протягом двох місяців;

-                є постанова щодо виконавчого провадження про відсутність майна, на яке може бути звернене стягнення, наприклад, майно у заставі;

-                наявна загроза неплатоспроможності – обставини, що об’єктивно свідчать про неможливість боржника у найближчий час виконувати грошові зобов’язання.

"Попри те, що закон не уточнює самі обставини, вони мають бути достатньо серйозними, аби суд взяв їх до уваги. Наприклад, це може бути медичний висновок, зокрема необхідність значної суми на медичне лікування, отримання інвалідності, тривалу втрату працездатності тощо", – зазначає Віталій Сокуренко.

Законодавча вимога щодо мінімального розміру заборгованості фізичної особи необхідного для ініціювання власної процедури банкрутства станом на сьогодні відсутня.

"Раніше пункт 1 частини 2 статті 115 КУзПБ передбачав, що для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, розмір прострочених зобов’язань має становити не менше 30 розмірів мінімальної зарплати. Відповідно до Держбюджету на 2023 рік це 201 000 грн. Проте дія в Україні воєнного стану внесла свої корективи, внаслідок чого ця норма була виключена", – каже Боярчуков.

Сокуренко говорить про зазначений у Кодексі перелік боргів, які не можна списати через процедуру банкрутства: 

• борги за аліментами;
• борги за ЄСВ (може виникнути тільки у ФОП);
• борги з відшкодування шкоди, яка призвела до каліцтва, ушкодження здоров’я, смерті;
• штрафи, пеня, інші фінансові санкції;
• борги з податків, зборів.

У випадку, якщо такі борги є, їх доведеться сплатити. Тільки після цього суд зможе списати інші борги щодо процедури банкрутства.

Справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцем проживання фізичної особи. Визнати банкрутом можна будь-яку фізичну особу, яка відповідає умовам цієї процедури.

Механізм і ціна процедури

Процедура банкрутства фізичної особи, за словами Віталія Сокуренка, починається із відповідної заяви цієї самої фізособи до Господарського суду. Разом із заявою має бути поданий план реструктуризації боргів та декларація про майновий стан боржника.

В останній зазначається майно боржника і членів сім’ї, яке перевищує 30 мінімальних зарплат. У разі, якщо боржник розлучився менше ніж за 3 роки до моменту подання такої заяви, як рухоме, так і нерухоме майно колишнього партнера також вписують до декларації.

Сплата судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство законом про судовий збір не передбачена.

Проте, як зазначає Боярчуков, згідно з п.12 ч.3 ст 116 КУзПБ до заяви в обов’язковому порядку потрібно додати доказ авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. Відповідно до положень ч.2 ст.30 КУзПБ винагорода керівника реструктуризації становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році становить 2684 грн. Таким чином авансування винагороди арбітражному керуючому становитиме 40 260 грн.

Ця сума перераховується не керуючому, якого ще не призначено, а на депозитний рахунок суду. Самого арбітражного керівника за процедурою суддя призначає вже на основі заяви, якщо інші умови початку провадження виконано.

Також потрібно врахувати витрати на правову допомогу. Вони визначаються опціонально, за домовленістю.

Таким чином стає зрозуміло, що для того, щоб розпочинати процедуру банкрутства сума самого "непідйомного" боргу має перевищувати такі витрати.

Треба розуміти, що суд не одразу визнає банкрутство. Спочатку буде розпочато процедуру відновлення платоспроможності через спробу реструктурувати борги – домовитись із кредиторами. Цим буде займатися арбітражний керуючий. Можливими наслідками тут Сокуренко називає: відтермінування платежу, продовження строків оплати, списання (прощення) частини боргу, прощення фінансових санкцій, пені тощо.

Також може мати місце долучення до процедури певних гарантів, оплати боргів третіми особами. На процедуру реструктуризації відводиться 120 днів.

Друге – це може бути рішення суду про банкрутство чи закриття справи. Суд затверджує майно, завдяки якому відбуватиметься погашення боргів – так звана ліквідаційна маса. Сюди входить і частина в загальному майні подружжя.

Не може бути включеним до "ліквідаційної маси":

• житло, якщо воно є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (за умови, що квартира до 60 кв. м загальною площею; або якщо житлова площа не більше 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї; житловий будинок – до 120 кв. м). Винятком є коли житло – це предмет забезпечення (іпотека, застава);
• рахунки в пенсійних фондах і фондах соцстрахування;
• суд може виключити майно загальною вартістю до 30 мінімальних зарплат (201 тис. грн у 2023 році), якщо воно є неліквідним, а також майно, яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника-банкрута та членів його сім’ї.
• майно родичів; однак вони можуть виплатити борг за планом реструктуризації за їхньої добровільної згоди.

"Також на період від початку провадження до оголошення банкрутом чи закриття справи на особу накладаються деякі обмеження: заборона бути поручителем; заборона укладати договір позики чи довічного утримання, переведення боргу; заборона продавати майно, якщо його вартість перевищує 10 мінімальних зарплат (67 тис. грн у 2023 році)", – зазначає Віталій Сокуренко.

Наслідки банкрутства

КУзПБ передбачає певні обмеження стосовно осіб, визнаних банкрутами:

• людина визнана банкрутом, 5 років не може починати нову процедуру банкрутства (виняток – погасити повністю борги за попередньою процедурою);
• протягом п’яти років після визнання її банкрутом фізособа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів;
• не може вважатися особою з бездоганною діловою репутацією протягом трьох років після визнання її банкрутом.

"Наслідки цього можуть бути різними: негативна кредитна історія та відмови банків під час оформлення кредитів, також заборона щодо незалежної професійної діяльності у ролі адвоката, приватного нотаріуса, працювати у системі фінансового моніторингу тощо", – зазначає Сокуренко.

Серед позитивних аспектів для фізичної особи, які випливають з процедури банкрутства, юристи виділили:

• вимоги, незадоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними (ч.6 ст. 133 КУзПБ);
• консолідація усіх майнових питань боржника в межах однієї справи про банкрутство;
• припинення нарахування штрафів, фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями боржника (п.2 ч.1 ст. 120 КУзПБ);
• податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника (ч.2 ст. 125 КУзПБ);
• Можливість реструктуризації боргів;
• Реалізація майна боржника під контролем суду, що дозволить боржнику залишитись з майном достатнім для гідного життя.

Вдосконалення законодавства

Водночас держава намагається адаптувати законодавство відповідно до сьогоднішніх реалій. Зокрема, був розроблений законопроєкт №7442. Він передбачає вхід у процедуру банкрутства для тих, хто втратив бізнес чи житло у зв’язку з війною.

Цей проєкт набув чинності як закон 29 липня 2023 року. Передбачає спрощення доступу суб’єктів господарювання, які стали неплатоспроможними через повномасштабну збройну агресію РФ, до судових процедур банкрутства і підвищення ефективності їх застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану.

"Передбачено, що справу про банкрутство може бути відкрито за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності, без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. Водночас боржник має укласти угоду з арбітражним керуючим про виконання останнім повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з оплатою винагороди арбітражного керуючого на умовах, визначених такою угодою", – зазначив директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції Владислав Філатов.

Також законом передбачені компенсаторні й додаткові механізми, які дозволять більш ефективно застосовувати судові процедури банкрутства. Зокрема, щодо часу розгляду справи і розміру отриманих кредиторами коштів.