Гроші під час війни. Чому українці повертають гроші до банків та у що готові вкладатись

У перші дні війни банки та фінансова система зазнала важкого випробування, певно, найважчого з 2014 року. З початком бомбардувань українців охопила паніка – вони знімали готівку, а бізнес відмовлявся проводити безготівкові платежі. З кожним новим днем наступу ворога люди втрачали домівки та джерела заробітку.

За даними НБУ, в перші тижні війни також суттєво зменшились кошти на рахунках компаній, адже при стрімкому падінні виручки вони продовжували платити зарплати і здійснювати операційні витрати. 

"У перші дні війни багатьох клієнтів охопила паніка, і це відбилось на роботі банків. Насамперед через те, що клієнти "винесли" всі гроші з банкоматів", – згадує заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн. 

У певних регіонах для цього знадобились героїчні дії інкасаторів банків, в тому числі, Ощаду, які вишукували оптимальні маршрути й забезпечували громадян готівкою, навіть наражаючись на небезпеку.

Найкращим стабілізатором ситуації стала нормальна робота фінансової системи та одного з її флагманів – Ощадбанку. Аби загасити паніку НБУ зафіксував курс та встановив обмеження на зняття іноземної валюти і гривні. Також було прийнято рішення про гарантію 100% вкладів у банках на час воєнного стану.

Українці побачили, що банки залишились відкритими для клієнтів, без проблем видають кошти, функціонують оплати картками, безготівкові платежі, мережі банкоматів та терміналів, мобільні та інтернет-додатки. 

"Все це надсилає клієнтам сигнал, що за збереження грошей в Ощадбанку можна не турбуватись. Ще один важливий чинник – патріотичність українців. Вони вірять у свою країну, банківську систему та державний банк і не поспішають забирати кошти", – пояснює Антон Тютюн.

"Нині у нас був план на випадок розгортання повномасштабної агресії рф проти України, і на 90% його реалізовано. В цьому нам допоміг досвід подій 2014 року на Донбасі і в Криму", – розповідає заступник голови правління Ощадбанку.

Цей план дав можливість мінімізувати втрати, краще документувати шкоду, яку заподіяв ворог, та полегшити подальшу позовну роботу з відшкодування збитків. Це сприяло стабільній роботі навіть в умовах повномасштабного вторгнення. Лише ті відділення, які знаходились у безпосередній близькості до бойових дій, було закрито, проте Ощадбанк відкриває їх після звільнення територій.

Так, після деокупації вже відновили роботу 63 відділення (13 – на Київщині, 18 – на Сумщині та 32 – на Чернігівщині). Поновленню роботи відділень передує розмінування, фіксація збитків, планування та реалізація відновлювальних робіт, включаючи функціонування каналів зв’язку та пошук персоналу, що готовий повернутись до роботи.

Проведена робота сприяла тому, що в березні люди почали купувати облігації, повертати кошти на поточні рахунки, депозити.

Гроші – до банку

Сьогодні вже немає паніки на фінансовому ринку, і хоча бойові дії тривають, громадяни активно несуть гроші до банків. За даними НБУ, в першому кварталі люди насамперед повертали гроші на поточні рахунки. 

Крім того, кількість банківських трансакцій в Ощадбанку за час війни навіть зросла. Навіть збільшилась кількість клієнтів – особливо там, де відділення Ощаду не припиняли роботу навіть під час "найгарячіших" днів.

Звісно, інвестиції – це не першочерговий інтерес, коли над головою літають ракети. Проте час іде, і люди повертаються до думки про те, як зберегти свої заощадження. 

Фінансова подушка надзвичайно важлива, адже додає певного відчуття захищеності, такого дефіцитного в цей час.

Найдоступніші інструменти для заощадження сьогодні – депозити й військові облігації. Як зауважують в Ощадбанку, депозити – це традиційний та зрозумілий вид заощаджень. Їх легше оформлювати, тому вони користуються більшою популярністю порівняно з військовими облігаціями.

Інвестиції в перемогу

Військові облігації, які Міністерство фінансів почало випускати після повномасштабного вторгнення росії, стали своєрідною альтернативою депозитам. Станом на шосте червня люди придбали такі цінні папери на суму 8,5 млрд грн, 63,1 млн дол. США та 26,7 млн євро.

По-перше, це можливість підтримати ЗСУ. По-друге, їх дохідність вища за депозити у більшості банків навіть після підвищення Нацбанком облікової ставки. Ставка за військовими облігаціями становить 9,5-11%, а за депозитами – близько 6%,  хоча сьогодні вже є окремі пропозиції по 14-15%. Крім того, за облігаціями не потрібно сплачувати податок на прибуток і підтверджувати дохід. 

Придбання військових облігацій через Ощадбанк здійснюється за спрощеною процедурою. На період воєнного стану банк скасував більшість комісій за операціями з військовими облігаціями.

З моменту запуску цієї послуги в Ощадбанку кількість заявок на один аукціон зросла більш ніж удесятеро. Станом на 31 травня банк продав військові облігації на суму близько 580 млн грн у гривневому еквіваленті. Загалом по банківській системі кількість вкладників у військові ОВДП перевищила 80 тисяч.

За даними Ощадбанку, більший попит мають військові облігації, номіновані у гривні. Обсяг заявок на їх придбання перевищує запит на валютні цінні папери більш ніж у 5 разів. Це зумовлено вищою прибутковістю, а також тим, що на відміну від продажу облігацій в іноземній валюті аукціони з продажу гривневих ОВДП проводяться щотижня.

Як зазначають в Ощадбанку, від більшого обсягу інвестицій в облігації стримує насамперед те, що це не дуже знайомий українцям інструмент інвестування. Але зараз ситуація змінюється на краще.