Розбір | Фрідман приречений. Як держава може відібрати Альфа-Банк у російського олігарха

Верховна Рада 6 жовтня ухвалила за основу і в цілому законопроєкт, який значно спрощує націоналізацію системно важливого банку. Таких в Україні 14, але під прицілом один конкретний Альфа-Банк російського олігарха Михайла Фрідмана.

Уродженець Львова Фрідман раніше потрапив під західні санкції, але намагався домовитися з українською владою, щоб зберегти свої активи.

Україна тривалий час практично була бездіяльною у питанні санкцій та конфіскації майна росіян, проте останніми тижнями процес різко активізувався — РНБО ввела санкції проти сотень росіян, а президент обіцяє націоналізувати їхнє майно.

Фрідман опинився в списку санкцій, і доля його банку, ймовірно, вже вирішена. Докладно про це — у матеріалі LIGA.net.

Фрідман, санкції та $1 млрд

Михайло Фрідман ще в березні потрапив у списки санкцій ЄС та Великої Британії. Він скаржився, що через заморожування активів йому не вистачає грошей навіть на прибиральницю і він не знає, як жити.

Однак в Україні бізнесмен уникнув санкцій і навіть нібито намагався домовитися про зняття обмежень у Великій Британії. За даними WSJ, він запропонував докапіталізувати Альфа-Банк на $1 млрд в обмін на пом'якшення санкцій.

Хоча сам олігарх і заперечував, що така пропозиція була, в українському інфополі також звучала подібна сума — голова владної фракції "Слуга народу" Давид Арахамія говорив, що Альфа-Банку необхідна докапіталізація на $1 млрд, через що його не можна націоналізувати.

"Якщо актив націоналізувати, держава має виплатити цю суму. Де ми візьмемо гроші?", — сказав він у середині вересня.

Однак від наміру не чіпати Альфа-Банк та Фрідмана зокрема влада, схоже, вирішила відмовитися. Мляву санкційну політику Києва проти росіян та їхніх активів не оцінили на Заході. Також це викликало роздратування президента Зеленського та, як наслідок, активізацію санкційного преса.

І хоча поки немає повного списку росіян, проти яких РНБО ввела санкції, Фрідман у ньому є, розповіло LIGA.net джерело, яке брало участь у підготовці списків.

Зеленський же пообіцяв, що Україна націоналізує активи росіян, які потрапили під санкції.

Спеціальний законопроєкт

23 вересня група народних депутатів зареєструвала законопроєкт №8069, який спрощує виведення з ринку та подальшу націоналізацію системно важливого банку в умовах воєнного стану.

Без нього вже є законодавча база, що дозволяє націоналізувати такий банк, проте новий закон спростить процедуру і фактично залишить ні з чим акціонерів, якщо вони перебувають під санкціями.

Так, за новим законом, для націоналізації системного банку НБУ має визнати його неплатоспроможним, проте державі не потрібно буде його докапіталізовувати — банк перейде у власність держави за 1 грн, незалежно від регуляторного капіталу фінустанови.

Фонд гарантування вкладів (який і продасть державі банк за 1 грн) не змінюватиме статутний капітал банку та не проводитиме деномінацію його акцій.

Держава не обмінюватиме вклади власників банку на акції з їхнім подальшим викупом. Натомість держава припиняє свої зобов'язання перед контролерами та власниками суттєвої частки банку, а також перед підсанкційними особами. Усі кошти підсанкційних осіб зараховуються як дохід банку.

Компенсувати вартість акцій власникам банку Україна готова лише після отримання компенсацій від Росії за збройну агресію.

Тобто акціонери та особи під санкціями фактично не отримають нічого, тоді як держава (принаймні теоретично) не витрачатиме на банк бюджетні кошти. Нагадаємо, під час націоналізації ПриватБанку держава докапіталізувала його більш ніж на 150 млрд грн.

Йдеться точно про Альфа-Банк?

Дуже ймовірно, але все ж не 100%. У самому Альфа-Банку заявили LIGA.net, що не бачать підстав для націоналізації: "Банк відповідає всім нормативам та має достатній запас ліквідності. Успішно пройшов усі стрес-тести".

Нацбанк підтримує ухвалення нового закону, але водночас не підтверджує і не спростовує наміру націоналізації й всіляко підкреслює, що законопроєкт стосується всіх системно важливих банків. На цьому регулятор наполягає й у відповіді на запит LIGA.net. 

Двоє нардепів-авторів законопроєкту розповіли LIGA.net, що саме в Нацбанку і писали цей проєкт. "І ніхто особливо і не приховує, що йдеться про Альфу", — каже один зі співрозмовників.

Саме у цього одного з 14 системних банків російські акціонери — Михайло Фрідман (частка 33%), Петро Авен (12%), а також Герман Хан та Олексій Кузьмічов, які формально передали свої частки (21% та 16% відповідно) бізнесменові Андрію Косогову після 24 лютого.

А конфіскацію активів росіян пообіцяв напередодні президент Зеленський, коли оголошував запровадження санкцій проти росіян. Після критики від Заходу Україна поспішає синхронізувати свої санкції з ним.

Про необхідність дзеркальних заходів, зокрема щодо Альфа-Банку, заявила нещодавно і пані посол України у США Оксана Маркарова. Вона наголосила, що для партнерів це важливо.

Зарахування Фрідмана (і, ймовірно, інших акціонерів банку) до списку санкцій дозволить Україні націоналізувати банк, не компенсуючи їм нічого.

Проблема формальності  

Попри все, існують юридичні питання. Ухвалений парламентом законопроєкт №8069 має лише одну причину націоналізації — неплатоспроможність банку (частина друга статті 76 Закону України "Про банки та банківську діяльність"). Водночас в Альфа-Банку все гаразд з ліквідністю, тому формально він не підпадає під націоналізацію в межах саме цього закону.  

Один з авторів законопроєкту вказує, що приводом для націоналізації може стати включення бенефіціарів до списку санкцій.  

Про такий сценарій говорить у коментарі LIGA.net і колишній заступник директора департаменту фінансової стабільності НБУ, а нині фінансовий аналітик CASE Україна Євген Дубогриз. Стаття 73 згаданого закону дозволяє НБУ визнати неплатоспроможним банк, бенефіціаром або власником суттєвої частки якого є особи під міжнародними санкціями.  

У випадку з Альфа-Банком і Фрідман, і Авен перебувають під санкціями ЄС. Тобто для включення банку до списку неплатоспроможних навіть не потрібні санкції України.

Є й інші законодавчі варіанти. Якщо влада націоналізує банк, стане зрозуміло, яким шляхом вона пішла.  

Що буде з банком та клієнтами 

Один з учасників ринку зазначив у розмові з LIGA.net, що виведення з ринку та ліквідація — некоректні терміни, адже банк продовжить працювати.

"Логіка законопроєкту проста — зберегти фінустанову на користь її клієнтів та фінансової стабільності загалом. Процедура передання контролю державі передбачає максимальну "безшовність" та непомітність для клієнтів", — каже співрозмовник.

Тобто у разі націоналізації Альфа-Банк продовжить виконувати зобов'язання перед клієнтами, рахунки не блокуватимуться, платежі продовжать проходити тощо. Все працюватиме як завжди.

У банку просто зміняться акціонери, а в іншому все буде, як і раніше, погоджується з цим Євген Дубогриз.

Говорячи про необхідність докапіталізації, Дубогриз зазначає, що в нинішніх умовах практично всі банки України потребують цього, але озвучена сума $1 млрд для Альфа-Банку — явно завищена.

"За моїми оцінками, там втрати кредитного портфеля на 30-35%, докапіталізувати потрібно буде близько 13-14 млрд грн. Це близько $350-400 млн. $1 млрд — це фантастична сума, взята "для красного слівця", — говорить він у коментарі LIGA.net.

Також Дубогриз нагадує, що в умовах воєнного стану Нацбанк не карає за порушення нормативів (зокрема за нестачу капіталу), тому для банків зараз важливіша ліквідність.

"Альфа має кеш, є ліквідні активи — ОВДП. Є під що взяти рефінансування, якщо буде потрібно. Тож якихось серйозних проблем у банку не буде. А докапіталізувати можна буде після війни", — наголошує він.

Чи постраждає банківська система

Системно важливий банк, яким є Альфа-Банк, — це банк, діяльність якого впливає на стабільність усієї банківської системи.

Зміни, прописані у законопроєкті №8069, спрямовані саме на те, щоб мінімізувати вплив націоналізації на всю систему загалом. Усі співрозмовники, з якими поговорила LIGA.net, упевнені, що за такого сценарію негативного ефекту для банківської системи України не буде.

Один з учасників ринку вказує, що документ має превентивний характер, щоб не допустити "авральної ситуації", як під час націоналізації ПриватБанку.

Водночас, як зазначає нардеп-автор законопроєкту, і у випадку з Приватом ситуація залишалася під контролем.

Євген Дубогриз вважає, що в разі націоналізації розпочнуться "інформаційні атаки" з боку "комунікаторів акціонерів", мовляв, держава погана, відбирає хороший банк.

"Спробують розгойдувати паніку серед населення. Але я не бачу тут проблем. Якщо навіть в історії з ПриватБанком не було паніки (то з Альфою і поготів не буде. — Ред.)", — каже він.

Насамкінець аналітик зазначає, що націоналізація піде на користь самому банку, оскільки зараз багато клієнтів — і фіз-, і юросіб — забирають гроші з банку через його російських власників.

"Клієнти голосують ногами. А якщо там будуть інші акціонери, вони стануть лояльнішими. Тим більше якщо власником буде держава — у нас люди довіряють їй, вони знають, що держава свої банки врятує", — пояснює він.

Проте існує сценарій, за якого держава після націоналізації продасть Альфа-Банк. Співрозмовники LIGA.net зазначають, що банк є привабливим активом, тож покупця знайти цілком реально.

Поки ж Альфа-Банк залишається в руках російських бізнесменів, а закон, який може це швидко змінити, чекає на підпис президента.

Калашник Павло

кореспондент ділової редакції LIGA.net