Де в Україні пропонують роботу і скільки за неї готові платити

Наприкінці весни в Україні фактично припинив падати рівень заробітних плат та було зафіксовано збільшення пропозицій роботи. Про це повідомляють аналітики Нацбанку та свідчать дані одного з профільних сайтів роботи.

Водночас впродовж травня 2023 року вперше з початку великої війни збільшилась кількість вакансій в областях, які наближені до зони бойових дій.

Однак ситуація з пошуком роботи в країні й далі залишається доволі складною і має певну специфіку – в залежності від регіону.

Що відбувається на ринку праці та чого очікувати далі, досліджувала LIGA.net?

Де і кому пропонували роботу у травні?

У травні, за даними спеціалізованого порталу пошуку роботи Work.ua, приріст вакансій загалом по країні був більший, ніж у квітні, на 9%. Зокрема, зросли пропозиції роботи серед фахівців, які працюють офлайн: у сфері будівництва, дозвілля, виробництва, обслуговування, логістики.

Загалом впродовж місяця загальна кількість вакансій перевищила 90 тис.

Зростання відбувалось не тільки на заході України (як це фіксували впродовж першого року великої війни, зокрема й на тлі переїздів бізнесів), а й у прифронтових областях та регіонах. Фахівці пояснюють це тим, що там розпочалися активні ремонтні, будівельні та відновлювальні роботи.

Загалом найбільший приріст вакансій був зафіксований у Тернопільській (+17% — до 2 171 пропозиції роботи загалом), Івано-Франківській (+14% — 2 832), Сумській (+13% — 828), Рівненській (+13% — 1 868) та Харківській (+12% — 3 131) областях.

Хоча лідерами за загальною кількістю пропозицій були роботодавці Київської (понад 28 тис. вакансій), Львівської (8,8 тис.), Дніпропетровської (8,5 тис.), Одеської областей (6, тис.) областей та Харківщини (3,1 тис.).

В розрізі професій найактивніше шукали: водій екскаватора (приріст проти квітня на 47%), маляр (+45%), виконроб (+42%), покоївка (+41%), водій навантажувача (+40%). Також зросла кількість вакансій за посадами: різнороб, будівельник, сантехнік, керівник мережі магазинів.

Водночас, як звертають увагу аналітики, працівників, яких потребують роботодавці, дедалі важче знайти – кількість відгуків зменшується.

Так, за статистикою Work.ua, у травні був зафіксований брак працівників у медичній галузі, сфері автотранспорту та робочих спеціальностей. Зокрема фіксувалась потреба у гастроентерологах, лікарях УЗД, завідувачах аптеки, ендоскопістах, ендокринологах. А ще – гірників, оббивачів м'яких меблів, спеціалістів у сфері виробництва взуття, майстрів шиномонтажу та електрослюсарів.

Щодо високо конкурентних посад, то впродовж місяця, як і раніше, такими були вакансії зі сфери програмування та IT: HTML-верстальник, frontend-програміст, тестувальник, спеціаліст чата, Java-програміст, відеомонтажер, Python-програміст, ретушер, Unity-програміст. 

Хто шукав роботу?

Наприкінці весни було зафіксовано зростання кількості тих, хто почав активно шукати роботу після міграції в умовно безпечні регіони, які більш віддалені від зони активних бойових дій. Зокрема, в травні найбільше прибуло нових шукачів на заході України (чого раніше не спостерігалося): Закарпатську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Івано-Франківську області. Більша частина з них жінки.

Значна їх частина фокусувалась на вакансіях за спеціальностями: педагог-організатор, перекладач, промоутер, офіціант, менеджер з розвитку, fullstack-програміст, аніматор, модель, візажист.

Найбільше активностей стосовно нової роботи було в категорії "Освіта, наука".

Читайте також

Сільському господарству не вистачає робітників

Також на ринок праці у травні вийшло на 67% більше кандидатів віком від 16-17 років, ніж за місяць до цього. Фіксується й збільшення частки молодих фахівців 18-24 роки. Загалом категорія кандидатів до 25 років становить 49% від усіх нових шукачів — випускники шкіл та ВНЗ, які активно шукають роботу чи підробіток на літо.

Які зарплати готові були платити роботодавці?

Зменшення кількості відгуків на вакансії стимулювало роботодавців збільшувати зарплати. Це зазначають фахівці Нацбанку у макроекономічному та монетарному огляді за червень 2023 року.

"Посилення конкуренції за робочу силу може тиснути на зарплати у бік збільшення, насамперед у реальному секторі", – сказано в документі.

Водночас, за статистикою Work.ua, впродовж місяця середня заробітна плата в Україні зросла на 10% до 16 500 гривень.

У розрізі регіонів у Дніпропетровській області розмір середньої зарплати зріс з 15 000 до 16 000 гривень, у Київському регіоні – з 18 000 до 18 200 гривень, в Одеській області – з 15 500 до 16 000 гривень.

Серед категорій з найвищою зарплатою традиційно лідерами є "Нерухомість" і "Топменеджмент, керівництво вищої ланки", де пропонують від 30 000 грн. У категорії "Транспорт, автобізнес" середня зарплата складає 20 500 грн, в "Продажу, закупівлі" — 20 000 грн, а "Маркетингу, рекламі, PR" — 19 000 грн. Але в тому самому транспорті чи маркетингу, за певної специфіки, можуть пропонувати й набагато вищі оклади.

Найменші зарплати у травні отримували бібліотекарі та консьєржі (по 7 000 грн), паркувальники (7 875 грн), санітари (8 000 грн), прибиральники (8 500 грн), посудомийники (9 000 грн) та майстри виробничого навчання (9 500 грн).

Що буде із зарплатами у 2023 році?

У Нацбанку констатують, що подальше зростання заробітних плат загалом у країні стримуватиметься складним фінансовим станом підприємств та високим рівнем невизначеності.

"Ситуація на ринку праці залишається непростою. З одного боку, економіка пожвавилася і навесні підприємства почали активніше шукати працівників. Однак опитування свідчать, що більшість підприємств поки не готові до розширення штатів", – зазначають в НБУ.

Та додають, що зараз в прифронтових областях роботу знайти важче, ніж в центрі чи на заході країни. Крім того, посилюються кваліфікаційні диспропорції: шукачі роботи часто мають іншу спеціалізацію, ніж потребує бізнес. Ці дисбаланси впливатимуть на розвиток ринку надалі.

Хоча, попри складнощі, експерти все одно очікують на подальше відновлення ринку праці. Зокрема – у червні.

Як і до цього, найбільше, на їхню думку, цьому сприятимуть пожвавлення економіки та поступове зниження безпекових ризиків завдяки ЗСУ.

Загалом НБУ прогнозує поступове скорочення рівня безробіття починаючи вже з цього року. Також у 2023‒2025 роках очікується зростання зарплат у реальному вимірі, тобто більше рівня інфляції.