Після року масштабної війни Росії проти України, 24 лютого 2023 року Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) вирішила призупинити членство РФ. У Києві привітали цей крок, хоча й місяцями просували ідею більш жорсткого покарання Кремля за агресію.

Через низку заяв та виступів, приурочених до річниці повномасштабного вторгнення, рішення FATF не прозвучало настільки гучно, як могло. Незаслужено. Наслідки, які воно несе для РФ, можуть бути досить відчутними.

FATF (Financial Action Task Force) — міжурядова організація, яка з 1989 року займається протидією відмиванню доходів, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового ураження. 

FATF оцінює ризики в країнах та розподіляє їх до білого, сірого чи чорного списку. Будь-які платежі, надіслані на рахунки банків країни, яка перебуває у цьому списку, потрапляють під підозру, і їх виконання може бути зупинене. 

Перебування країни у чорному списку безпосередньо впливає на її банківську систему і міжнародну торгівлю. 

Отже, що означає призупинення членства у FATF для РФ?

Що це змінює

Після пленарного засідання 24 лютого 2023-го у своєму пресрелізі FATF зазначила:

"FATF рішуче засуджує війну Росії проти України. Ця війна, що триває і посилюється, суперечить принципам FATF зі зміцнення безпеки, надійності та цілісності світової фінансової системи"

Також організація висловила "глибоку занепокоєність" через те, що РФ торгує з країнами, які перебувають під санкціями ООН.

У підсумку на засіданні підтримали призупинення членства Росії на невизначений термін.

Міністр фінансів Сергій Марченко, відомство якого насамперед і працює над санкціями проти Росії у FATF, розповів, що воно означає: 

"Всі суб'єкти мають виявляти надзвичайну обережність, намагаючись здійснювати будь-які транзакції з російською фінансовою системою. Глобальний бізнес має посилити належну перевірку та оцінку ризиків під час роботи з Росією, а глобальні юрисдикції мають посилити своє регулювання та оновити рекомендації щодо ризиків для ринків" 

Проте будь-яких прямих заборон чи санкцій щодо фінансової системи Росії це рішення не передбачає. Суть у збільшенні ризиків для тих, хто хоче взаємодіяти з російською фінансовою системою. 

Про якісь конкретні заборони не каже і сама FATF. Вона закликає усі юрисдикції "зберігати пильність" щодо загроз цілісності та безпеки міжнародної фінансової системи, які виникли внаслідок війни РФ проти України.  

Також організація нагадала "бути готовими до можливих ризиків" внаслідок оминання заходів, вжитих для захисту цієї фінансової системи. 

Тобто формальних обмежень на всю юрисдикцію Росії немає, підтверджує у розмові з LIGA.net старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Юрій Гайдай. Сам він бачить три наслідки вчорашнього рішення.  

  1. Збільшення оцінки ризиків (особливо у фінмоніторингу банків) може підштовхнути ще частину компаній вийти з РФ — через втрату можливості вести цей бізнес, залишаючись учасниками західної екосистеми, і через тиск акціонерів, які боятимуться токсичності. Плюс це ще більше обмежить можливості торгівлі з РФ та роботу російських холдингів на Заході, зокрема в таких країнах, як Люксембург, Швейцарія, Австрія тощо; 
  2. це підґрунтя для подальших санкцій від окремих країн; 
  3. це крок до занесення Росії до чорного списку FATF. 

Так, попри призупинення членства, Росію не додали до чорного списку, ба більше, її не додали навіть до "сірого". Тобто попри усі гучні заяви та засудження війни, РФ залишається у білому списку FATF, хоч і з сумнівною репутацією.  

Шлях до чорного списку 

Наразі у блеклисті FATF лише три країни — Іран, КНДР та М’янма. Саме приєднання до них РФ домагається Україна. "Включення у чорний список — наступний крок, над яким ми працюватимемо", — відповіли LIGA.net у Міністерстві фінансів. 

Санкції інших країн введено конкретними юрисдикціями, і їх виконують суб’єкти цих юрисдикцій. Таким чином, більша частина світової економіки, що не запровадила санкції, залишається відкритою для РФ, пише у своїй колонці на FT Сергій Марченко. 

Також лише частина російської банківської системи під санкціями, зокрема відключена від SWIFT, але бізнес та інші суб’єкти можуть використовувати інші банки, щодо яких немає обмежень. У підсумку це лише сповільнює фінансові операції, а не запобігає фінансуванню тероризму чи відмиванню коштів.   

А ось внесення до чорного списку FATF створить універсальний контроль за російською фінансовою системою, що дозволило б розуміти, хто і з ким веде справи, наголошує глава Мінфіну. 

Однак навіть блеклист — не пряма заборона на фінансові операції з юрисдикцією, нагадує LIGA.net Юрій Гайдай: "Це, найімовірніше, бюрократичне ускладнення і ризики, що такими операціями готові займатися одиниці банків. Там необхідна купа документів, перевірок тощо".

Тож хтось підніме оцінку ризиків для Росії після вчорашнього рішення FATF, хтось зробить це, коли/якщо РФ потрапить до чорного списку.  

"Висока оцінка ризиків — це відмова від проєктів, зниження лімітів для операцій, які треба авторизувати топам і з прискіпливим контролем тощо. Це просто збільшує вартість ведення бізнесу, а для когось буде причиною відмови від нього", — пояснює Гайдай.  

Радник президента Михайло Подоляк додає: внесення до чорного списку знизить можливості РФ ухилятися від санкцій, обмежить її міжнародну торгівлю, ускладнить отримання платежів за експорт та здійснення платежів за імпорт та вплине на відтік прямих іноземних інвестицій із РФ. 

Тож Москва продовжує свій рух у напрямку такого собі чумного барака, з яким мало хто хоче мати справу, проте просунулась вона далеко не так, як нам би хотілось. І, зокрема, можливість потрапляння до блеклисту FATF — велике питання. 

Керівництво Верховної Ради закликало організацію внести РФ до чорного списку ще у березні 2022 року, уряд в особі Сергія Марченка — у травні, а Національний банк — у жовтні. І лише через рік від початку повномасштабної війни FATF призупинила членство РФ. Чи піде вона далі? 

антиросійські санкціївійна Україна-РосіяFATF