RU

Інтерв'ю | "Хтось хотів відновити СРСР — він свого досяг". Посол ЄС про санкції РФ і допомогу Україні

Матті Маасікас, посол ЄС в Україні (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)
27.09.2022, 20:10

Інтерв’ю з послом Євросоюзу в Україні Матті Маасікасом про 19 млрд євро допомоги Україні від ЄС, шлях назустріч членству та нові санкції проти Росії

Побивши абсолютно всі часові рекорди, Україна подала заявку і стала кандидатом на членство ЄС. Стосунки з ЄС підігріває співчуття, різноманітні "безвізи" та фінансова допомога від країн ЄС. Водночас одне з найгостріших питань до ЄС — питання санкцій проти РФ.

Посол Євросоюзу та очільник представництва ЄС в Україні Матті Маасікас розповів у інтерв’ю LIGA.net про обсяги фінансової допомоги Україні, її шлях назустріч членству ЄС та санкції ЄС, що калічать російську економіку.

— Ви перенесли інтерв’ю з минулої п’ятниці на понеділок. Ви були у від’їзді?

— Минулої п’ятниці ми з групою дипломатів були в нещодавно звільненому Ізюмі. Важко підібрати слова. Більша частина міста зруйнована. Можна наживо побачити, що один снаряд може зробити — як він розрізав п’ятиповерхівку на три частини. Немає світла, води.

Та, звісно, поховання. Ми були там в останній день ексгумації масового поховання — 437 осіб. Неможливо уявити, що людина здатна на такі звірства, але ось ми їх бачимо. 

Ми тільки виїхали з Ізюма, коли з’явилися повідомлення про знайдені ще два масові поховання. Таке важко вкласти в голові. Тому необхідно зібрати всі докази таких звірств, щоб потім відбулося правосуддя.

— Віримо у ЗСУ і сподіваємося на допомогу Україні від західних партнерів. Як ЄС планує допомагати?

— Ще перед вторгненням ЄС виділив 1,2 млрд євро швидкої фінансової допомоги. У травні ми пообіцяли ще 9 млрд євро на цей рік, з яких 1 млрд євро вже отримала Україна. 5 млрд євро вже на шляху в Україну, а щодо решти — 3 млрд євро, досі тривають обговорення.

ЄС покриває суттєву частину потреб України. Якщо я правильно зрозумів представників української влади, суми в 9 млрд євро достатньо на покриття цьогорічного дефіциту бюджету.

— Ви перебуваєте в контакті з нашим Міністерством фінансів?

— У щоденному контакті. Не особисто я, а служби ЄС, колеги з Брюсселя.

— Чи весь Європейський Союз говорить в один голос, що "ми маємо допомогти Україні"?

У справді великих проблемах країни-члени ЄС завжди були здатні знайти єдність. Напад країни з ядерною зброєю на сусіда без будь-якої причини — це якраз і є тією великою проблемою, щодо якої ЄС наразі лишається одностайним.

Рішення ЄС щодо зовнішньої політики ухвалюються одностайно. Йдеться як про, наприклад, виділення озброєння на загальну суму в 2,6 млрд євро, так і про набуття Україною статусу кандидата на вступ в ЄС. Ці рішення ухвалені одноголосно, з ними погоджувалися всі країни-члени ЄС.

— І ЄС не планує призупиняти допомогу Україні?

— Ви, мабуть, бачили, як менш ніж два тижні тому президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступала зі знаковою промовою в Європарламенті. Там була присутня також пані Зеленська.

Після виступу пані Фон дер Ляєн виїхала в Україну, щоб передати чітке повідомлення — ЄС з Україною. Допоки це необхідно. Наша мета — допомогти Україні перемогти у цій війні.

— Чи є будь-які червоні лінії, які Україна не повинна переходити для збереження підтримки?

— Україна воює, отримуючи великі постачання від західних партнерів. Однак це все, в першу чергу, на плечах українських воїнів плюс волонтерів. Тому Україна має самостійно визначати, за яких обставин може закінчитися ця війна.

Це підтримується в ЄС. Ми визнаємо ваше право вирішувати, що таке перемога, коли вона є, чи будуть перемовини — це все в руках українців.

— Ви назвали суму в 9 млрд євро. Це максимальний ліміт допомоги від ЄС?

— Звісно, ні, якщо враховувати допомогу ЄС як організації та окремо країн-учасниць ЄС. Деякі країни та організації надають двосторонню допомогу.

Наприклад, Німеччина самостійно виділила 1 млрд євро макрофінансової допомоги. Додамо до цього ще 2,6 млрд євро від Європейського фонду миру на купівлю зброї.

Якщо порахувати загалом, вся підтримка Європейської комісії та країн-членів Європейського Союзу від початку повномасштабного вторгнення Росії становить 19 млрд євро — це містить усі мобілізовані гранти, позики та гарантії. Це абсолютно безпрецедентна цифра, як і ситуація. І насправді я бачу тверду рішучість продовжувати.

— Ви казали, що поточна підтримка надходить із різних джерел, за різними процедурами різним отримувачам. Чи можете ви пояснити принцип виділення коштів Україні?

— Найбільша частка надходить як мікрофінансова допомога напряму в держбюджет для уряду. Потім йдуть не позики, а вже гранти від різних організацій. Той самий Європейський фонд миру — окреме джерело фінансування. Потім гуманітарна допомога є окремою лінією допомоги. 

Це має показувати, що в допомозі беруть участь різні джерела та фонди, що ЄС допомагає. До речі, однією з дуже відчутних підтримок, яку лише згодом можна буде виміряти грошима, є те, що відбувається у сфері торгівлі.

ЄС докладав величезних зусиль, щоб допомогти Україні з експортом зернових. У червні були просто безпрецедентно скасовані всі тарифи та квоти на український експорт. Фінансова оцінка цієї допомоги буде відома лише згодом. Україна постачає в Європу багато сільськогосподарської продукції, а це завжди був політично чутливий продукт.

— Як щодо реформ в Україні? Чи залежатиме допомога від імплементації реформ?

— З макрофінансовою допомогою завжди йдуть певні умови. З огляду на поточні умови, ці умови наразі дуже легкі. Вони здебільшого пов’язані з підготовкою до реконструкції. Щоб влада могла будувати плани.

— Уже кілька років тривають розмови про "промисловий безвіз". Що відомо про терміни впровадження?

— Це здебільшого залежить від української сторони. Ми придивляємося до того, що Україна вже зробила та що ще має зробити. І я хочу пояснити це детальніше, тому що це важливо.

Чому не можна просто взяти й затвердити "промисловий безвіз"? Усі товари, які потрапляють на єдиний ринок в ЄС, мають відповідати стандартам якості, екологічним стандартам. Вони є найвищими у світі, тому що клієнти — громадяни ЄС, відносно заможні та дуже вимогливі.

Цей процес вимагає часу. Ми непохитні в тому, щоб сертифікація в Україні на 100% відповідала нашій. Дуже легко просто ухвалити закон, але й треба його реалізувати. Ми маємо бути повністю впевнені у якості.

— З жовтня Україна долучається до "митного безвізу" з ЄС. Чи відомо, для кого і як він має спростити роботу? 

— З 1 жовтня запрацює "митний безвіз" із ЄС, який дозволяє передавати транзитні декларації в електронному вигляді. Це заощадить жахливу кількість часу.

Також наразі у роботі роумінг-безвіз — приєднання України до європейської зони безкоштовного роумінгу. Скоро українці зможуть насолоджуватися такими самими послугами зв'язку, які надаються в ЄС.

У своїй промові пані Фон дер Ляєн окреслила найзначущу частину роботи — це інтеграція України в єдиний ринок ЄС перед її вступом у Союз. Це можливо, з огляду на асоціацію. Спочатку треба довести стандарти до ідеалу, потім заходити в єдиний ринок. Це стосується також цифровізації та фінансового сектору — є багато потенційних "безвізів". 

— Що отримає від цього Україна та ЄС?

— Україна отримає безперешкодний доступ до одного з найбільших та найбагатших ринків світу. Щодо ЄС — наші компанії зможуть розкрити свої можливості в Україні. Це взаємовигідно.

— На вашу думку, чи є в України шанси стати економічним тигром Європи? 

— Україна має значний потенціал. Безумовно, не тільки у сільському господарстві, а в індустрії, енергетиці та усьому іншому.

Україна має природні ресурси. Вітер та сонце стають все важливішими, ви їх теж маєте. У вас значна індустріальна база і традиції, населення з гарною освітою, "вибуховий" ІТ-сектор. Тому Україна має всі шанси стати таким тигром.

Можливо, обговорювати таке питання під час війни важко. Але ми маємо дивитися у майбутнє. Неприємно говорити, але в історії людства війни часто працювали як акселератори розвитку. Не тільки в сенсі винайдення нової зброї, але й в інших.

— Як підвищити ці шанси? 

— Україна прийняла принципи майбутньої відбудови з міжнародними донорами в Лугано та на конференціях. Один з важливих принципів, оголошених там, — сталість.

Все більше і більше української промислової інфраструктури руйнується росіянами. Але коли її відбудують, це має бути виробництво за останніми технологіями, з "найзеленішими" технологіями. Україна зробить стрибок у новий екологічний світ у широкому сенсі.

Інший принцип Лугано — прозорість та викорінення корупції. Це десятиліттями стримує потенціал України, і це має зупинитися. На полі боротьби з корупцією та у реформі правосуддя останнім часом ми бачили багато досягнень. Це важливо для інвесторів.

— Як зможе післявоєнна Україна зацікавити інвесторів?

— Викоріненням корупції, реформою правосуддя, максимальною відкритістю до інвесторів. Над цим йде робота щодня. 

— Ми отримали кандидатство. Як ви оцінюєте наш рух до ЄС?

— Ви побили всі європейські рекорди на цей час. Зазвичай заповнення опитувальника-заявки займало вісім місяців у перспективних кандидатів. Ви зробили це за тиждень. Коли я спілкувався з українськими міністрами і владою, було розуміння, що цей момент зараз, і його необхідно використати. 

— Коли Україна стане членом ЄС? Скільки це тривало в інших кандидатів?

— Як я вже казав, ви побили всі рекорди, але ніхто не зможе це точно сказати.

Це здебільшого в ваших руках. Як Україна проводитиме реформи, ухвалюватиме й адаптуватиме європейські закони. Середнього універсального часу немає — наприклад, для моєї рідної Естонії цей процес тривав 9 років.

— Очільник Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба казав, що у вересні очікується восьмий пакет санкцій від ЄС. Терміни досі актуальні?

— Триває дискусія між членами ЄС. Всі рішення ЄС щодо зовнішньої політики мають бути підтримані та ухвалені одноголосно.

Розмови між учасниками ЄС наразі тривають досить інтенсивно. Звісно, деякі останні ескалаційні кроки президента Путіна та керівництва Російської Федерації також прискорили нашу роботу.

Незабаром ми побачимо результати нашої роботи, я не можу наразі їх прогнозувати.

— Чи оцінювали в ЄС збитки, яких Росія зазнала через введені санкції? 

— Так, ми бачимо, що економіка (ВВП) Росії цьогоріч впаде щонайменше на 10%. Російська інфляція — близько 22%. Вони надзвичайно залежні від західних технологій. Російські банки відрізані від світу. Дві третини російських цивільних літаків зроблені на Заході, вони не можуть їх ремонтувати. Понад 1000 іноземних компаній покинули Росію.

Це мені нагадує стан, у якому перебував Радянський Союз у моєму дитинстві: без іноземних товарів, без міжнародних новин, пересікання кордону тільки землею (і навіть це зараз стає неможливим). Якби такий "хтось" хотів відновити СРСР, то у цьому сенсі цей "хтось" досягнув своєї мети.

— За вашими оцінками, санкції достатньо жорсткі чи ні?

— Це найжорсткіші санкції за весь час, які були застосовані щодо наддержави, держави з ядерною зброєю, члена Ради Безпеки ООН. Вони дуже важкі та дуже ефективно шкодять їм.

Богдан Вальд
Богдан Вальд
кореспондент ділової редакції LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Manual QA Engineer
Киев Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини