Зміст:
  1. "Краще мати хоч якусь регуляцію, аніж не мати жодної"
  2. "Якщо блокчейн буде прийнятий на рівні НБУ, то і довіра до інших блокчейнів зростатиме"
  3. "Комерційні питання умов угоди з CommEX не коментуємо"
  4. "Майбутній банкінг – це банкінг на блокчейні"

Про призначення українця Кирила Хом’якова головою регіонів CEE (Центральна і Східна Європа) та Центральної Азії криптобіржа Binance оголосила наприкінці жовтня.

Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес

Країни різні з погляду регуляції, стану економіки, відкритості для криптовалют, можливості робити маркетинг, взаємодіяти з регуляторами і традиційними фінансовими інститутами, іншими стейкхолдерами. Найближчий до України ринок – Польща.

Яка частка України в загальному об'ємі торгів на біржі, які перспективи для ринку може відкрити новий закон про віртуальні активи, чи є конкуренція на ринку і чим є вихід Binance із Росії. Про це та багато іншого в інтерв’ю LIGA.net розповів Кирило Хом’яков.

– Як ви особисто визначаєте криптовалюту? Це цифрові гроші? Інструмент для інвестицій? Засіб відходу від фіатних валют і ресурс для революцій?

Не тільки я, ми всі в Binance вважаємо, що криптовалюта має робити доступ до грошей і розпорядження ними вільним для всіх людей у світі – to increase the freedom of money.

Хочемо дати людям можливість отримувати, витрачати, мати на своєму рахунку і додатково заробляти гроші у будь-якій точці світу з максимально лояльними комісіями. Швидко, зручно і просто. Це наша головна місія. І тут на арену виходить блокчейн. У нас є рішення для підвищення свободи грошей.

Якщо подивитися на це в контексті української тематики (на жаль, багато людей зараз виїхало з України), криптовалюта є дуже зручним способом допомагати своїм сім'ям на відстані. Люди, які заробляють за кордоном, допомагають своїм сім'ям в Україні. Роблять донати на різні цілі.

Власне, це і є для нас визначення грошей: щоб люди, які або не мають доступу до банківського сервісу, або не хочуть сплачувати дуже високі комісії, витрачати багато днів на те, щоб підготувати пакет документів і таке інше, отримали свободу для доступу до всіх своїх фінансових операцій.

– От, власне, на початку повномасштабної війни Росії проти України криптовалюта стала засобом для виведення грошей з України. Про це розповідали в НБУ. Можете дати статистику торгівлі на біржі в 2022 році порівняно з 2021-м? Ви спостерігали таку тенденцію через свій сервіс?

Ми взагалі-то не розкриваємо фінансові показники. Але я можу підтвердити, що багато людей, які були змушені покинути Україну, розглядали криптовалюту, як також і засіб переміщення свого капіталу. Не тільки через Binance.

Якщо частина чи всі гроші, які були десь там на банківських депозитах або в банківських скриньках і таке інше, є на блокчейні, в криптовалюті, то набагато легше переміщувати з собою цю криптовалюту, витрачати там, де це зручно, допомагати своїм сім'ям, не залежати від якихось регуляторних банківських обмежень, не залежати від інфляції грошей. З будь-якого кута зору, це зручніше для клієнтів, не тільки Binance, а всіх інших також.

– Зараз ця ситуація з виведенням змінилася трішки чи ні? Менше грошей виводиться через криптовалюту з України, ніж на початку війни?

Ми не відслідковуємо, де перебувають наші клієнти.

Якщо є людина в Україні, яка має якусь криптовалюту, і ця людина виїжджає в Польщу, наприклад, і починає користуватися сервісом Binance в Польщі, то, відповідно, це і є, в нашому випадку, переміщення капіталу за територію України. Таких клієнтів у нас достатньо багато. Їх кількість пропорційна тій кількості українців, які змушені були покинути країну.

Якщо ці люди отримують якісь локальні документи і реєструються в інших країнах вже з локальними документами, то вони, відповідно, вважаються клієнтами вже тих інших країн і отримують там сервіс Binance.

Але українців, які використовують наш застосунок, навіть перебуваючи за кордонами України, українською мовою, ми продовжуємо підтримувати рідною мовою.

Людей, які виїхали з України і в 2022, і в 2023 роках дійсно досить багато.

– А наскільки різним є ринок тих реґіонів, які зараз потрапили під ваше керівництво? Які особливості тут є?

Насправді досить різні умови. Країни різні з погляду регуляції, стану економіки, криптофрендлі і, взагалі, відкритості для криптовалют, можливості робити маркетинг, взаємодіяти з регуляторами і традиційними фінансовими інститутами, іншими стейкхолдерами.

Тобто ринок досить різний з усіх тих ключових параметрів, які ми оцінюємо на кожному ринку. Десь більш просунутий, десь менш просунутий. Десь регулятори більше підтримують розвиток криптовалюти, десь менше. Десь вже розроблена якась регуляція, десь її чекають, десь розробляють. Тобто ці ринки є на різних етапах підходів до прийняття криптоеволюції. Це чим відрізняється.

З погляду чим схожі – на жаль, у всіх цих ринків досить низький рівень освіти наших користувачів, і взагалі всіх жителів цих країн, з погляду фінансової грамотності. З погляду, як не стати жертвами скамерів, як зберігати свої дані в інтернеті, як не стати жертвами хакерів і таке інше. Через це велику увагу ми приділяємо в усіх цих країнах саме освіті, пов'язаній з фінансовою грамотністю, з якимось базовими навичками роботи з криптовалютою.

– Окрім фінансової грамотності ще якісь дотичні точки між цими ринками є?

Вони різні. Наприклад, в європейській частині регіону, в СЕЕ, там є вже загальна регуляція, яка наступного року набирає чинності. Це МіСА – європейські зведені правила регулювання криптоактивів. В Україні регуляція тільки розробляється. В інших країнах її ще немає, регулятори тільки думають про це. Тобто, ринки дуже різні з погляду регуляції і також дуже різні з погляду економічного достатку людей.

– А все-таки, який би ви назвали ринок, найбільш схожий на український?

Порівнювати Україну з Європою, порівнювати з Центральною Азією досить складно. Я б сказав – це Польща. За кількістю людей, за Crypto Adoption і, звичайно, за кількістю українців, які тимчасово перебувають на території Польщі, то дуже схожий ринок.

– Загалом, які перед вами поставлені завдання щодо країн, які є у вашій відповідальності? І де ви тут бачите для себе особисту проблему?

Завдання однакові насправді для всіх ринків. Це робота і розвиток нашого ком'юніті на кожному ринку: і отримання зворотного зв'язку, і створення тих продуктів, які потрібні людям саме на цьому ринку. Взаємодія з регуляторами і партнерство з іншими стейкхолдерами, традиційними фінансовими установами, платіжними операторами, ритейлерами. І, власне, взаємодія з регуляторами для того, щоб підвищувати сприйняття криптовалюти і можливості для криптовалюти на кожному ринку. Особливо на тих, де є криптофрендлі відношення від регуляторів. Загалом це все спрямовано на розвиток бізнесу і на розвиток криптоадопшену на кожному ринку.

– Особисто для вас робота у якій країні виглядає найпростішою? В якій найскладнішою?

Звичайно, в Україні для мене простіше за все. Мені здається, що через війну наше суспільство об'єдналося навколо того, як ми можемо лідирувати в світі, завдяки чому.

Те, що робиться в нас в країні з погляду розвитку цифрової економіки, підтримки криптовалют, розробки законодавства і позитивного ставлення від наших регуляторів до криптовалюти, мені здається, що це дуже круто. Особливо зараз під час війни.

Український кейс, він є таким досить унікальним. Тут криптовалюта показала себе по-іншому з погляду донейшн і швидкої можливості людей з усього світу допомагати конкретним проєктам, конкретним цілям навіть за лічені секунди.

Після ухвалення нового законодавства в Україні працювати має стати ще простіше.

– А статистика оцих донатів, які проходили через вашу платформу, вона у вас є?

Так, в нас є. Binance буквально в перші дні війни стала найбільшою комерційною організацією, яка зробила найбільший донейшн для українців. Це було понад $10 мільйонів. І ми також відкрили краудфандингову платформу на сайті Binance, де люди з усього світу також могли донатити на благодійні ініціативи, які ми реалізовували в Україні.

Загалом, понад $11 мільйонів було передано Україні від Binance. Вся ця статистика, кожна транзакція і від Binance, і взагалі від людей є на цьому сайті. Її можна подивитися. І також можна подивитися, куди ми спрямовували кожен з цих доларів, на які благодійні організації, на які цілі.

"Краще мати хоч якусь регуляцію, аніж не мати жодної"

– Наскільки налагодженою є ваша робота із владою в Україні?

Є декілька основних стейкхолдерів, які так чи інакше займаються і впливають на індустрію. Досить продуктивний діалог є з усіма органами. Зараз лідирує в нас Нацкомісія з цінних паперів (НКЦПФР), яка за допомогою учасників ринку, зокрема і Binance, розробляла законодавство для регулювання крипторинку. Воно довго ухвалювалося. Вже під час ухвалення виникла ідея його повністю об'єднати з європейським законодавством. Щоб Україна і Європейський Союз працювали в одному законодавчому полі.

Ми допомагали і нашою експертизою, і нашими найкращими практиками з усього світу, і входили в Раду з віртуальних активах від бізнесу.

Цей закон зараз повністю підготовлений. Очікується, що він буде поданий до парламенту вже найближчим часом.

І з Міністерством цифрової трансформації, і з НКЦПФР є добрий конструктивний діалог.

– Як оцінюєте підготовлений на розгляд парламенту законопроєкт?

Досить позитивно. Хоч, насправді, є різні думки ринку щодо його ефективності. Хтось вважає його складнішим, закритішим. Він сильно змінився, якщо порівнювати з тим першим законопроєктом, який був напрацьований ще Міністерством цифрової трансформації.

Мені здається, що краще мати певну регуляцію і вже по ходу роботи реагувати на якісь кейси і виправляти її, якщо треба, ніж не мати жодної. Регуляція дозволить суттєво збільшити економічний ефект для країни від цього сектору загалом. Усі почнуть сплачувати податки, регулятори розумітимуть, що відбувається, криптовалютні гравці зможуть офіційно співпрацювати з банками, а користувачі будуть захищеними.

– Немає нічого категоричного, що б вам хотілося змінити, з чим ви не згодні в законопроєкті?

 Нічого категоричного не бачу.

– Як взагалі відобразиться цей законопроєкт на розвитку Binance в Україні? Ви робите якісь прогнози?

Ми сподіваємося, що дуже позитивно. Коли буде прозорий ринок і певні правила, єдині для всіх гравців і для всіх стейкхолдерів, то тоді, власне, і ризик блокчейну, криптовалюти, як такої, зменшуватиметься. Буде більше можливостей, більше прозорості, більше контролю. Відповідно, сподіваюся, більше людей будуть зацікавлені заробляти і інвестувати в криптовалюту, займатися проєктами, розвивати свій бізнес на криптовалюті. Це – інвестиції, робочі місця, податки. Взагалі – дуже позитивно для економіки.

– Кого на ринку, за який ви відповідаєте, вважаєте найбільшим своїм конкурентом?

Ми не мислимо таким чином. Ми мислимо так, що ринок ще досить молодий. Загалом уся криптоіндустрія. Та і Binance лише 6 років. Хоч ми дуже швидко зростали, але ми ще є дуже молодою компанією. Власне кажучи, досі є стартапом.

Саме проникнення криптовалют, якщо дивитися в глобальному сенсі, це тільки декілька відсотків. А, власне кажучи, користь від них може бути дуже серйозною.

Тому ми більше не на конкурентів дивимося. Ми дивимося таким чином, як нам надати людям такі інструменти і продукти, які зможуть допомагати їм щодня. Збільшити ці декілька відсотків до 20-30-40% людей, які користуватимуться криптовалютами.

Тоді нам не доведеться ділити невеликий ринок з іншими конкурентами, а ми всі зростатимемо. Наша конкурентна стратегія саме таким чином будується. Crypto Adoption і робота разом – це набагато краще, ніж конкуренція.

 – Розкажіть про вашу співпрацю з Мінцифрою. Чи плануються зараз якісь нові проєкти?

З Мінцифрою ми досить давно співпрацюємо. Ще чотири роки тому підписали з ними меморандум про взаєморозуміння. Також були в робочій групі, допомагали створювати те перше законодавство, що запропонувала Мінцифра. Ми також ділилися нашою експертизою, робили спільні освітні проєкти.

Коли почалася війна, ми почали робити спільні проєкти з допомоги українцям. Один з таких проєктів IT Generation, який ми зробили разом із Binance Charity, Мінцифрою та Львівським ІТ Кластером. Ми виділили $1 млн на надання стипендій на навчання в IT-професіях для людей, які були змушені покинути домівки і не мали можливості займатися своєю професією. Ми перенавчали цих людей для отримання IT-професії, щоб вони могли працювати віддалено і заробляти гроші для себе і своїх сімей. Це був гарний приклад взаємодії між державою і бізнесом.

Зараз ми обговорюємо, які ще нові і цікаві проєкти можуть бути корисними для України і для розвитку цифрової економіки. Коли такі будуть визначені, ми про них розкажемо. Поки що це робочі процеси.

"Якщо блокчейн буде прийнятий на рівні НБУ, то і довіра до інших блокчейнів зростатиме"

– Загалом потенціал українського ринку як ви оцінюєте? Наскільки він відрізняється від потенціалу інших країн?

Навіть до війни дуже серйозний був потенціал. За даними Chainаnalysis, Україна у 2023 році входить в п'ятірку, а у 2021 році, мені здається, була на першому місці з використання криптовалют. Понад 12% дорослого населення мали досвід використання криптовалют.

Війна ще збільшила це використання і, власне, зробила Україну таким провідним світовим кейсом в цьому.

Мені здається, що якщо законодавство наше ухвалять, то Україна зможе лідирувати не те що в Європі, а навіть у світі з погляду розвитку блокчейна криптовалют.

– Які перспективні напрями, продукти бачите для України?

Ми зараз запустили декілька нових цікавих продуктів. Останній – це копітрейдинг. Люди можуть дивитися, як торгують топові трейдери і копіювати їх. Повторювати їхню стратегію для того, щоб заробляти більше грошей і розвиватися.

Також ми зробили для України Binance-школу. Це такий інтегрований курс із деяких частин на базі Binance-академії, де люди за технологією Learn&Earn (вчитися і заробляти) могли проходити базові модулі, отримувати базові знання, відповідати на запитання, отримувати за це декілька USDT в нагороду і після завершення цього курсу ще безкоштовно отримувати NFT-сертифікат.

Ми багато вкладаємо зараз саме в освіту. Ми хочемо, щоб наші користувачі були ефективними і, власне, заробляли на цьому, а не втрачали.

– Чи бачите перспективи створення державної криптовалюти в Україні?

Ця ідея витає у повітрі. Вже багато років це обговорюється. Я знаю, що Національний банк активно пропрацьовує цю ідею. Мінцифра з ним співпрацює. Власне, CBDC (Central Bank Digital Currency. – Ред.) на одному з перших місць в усіх центральних банках. Це не тільки в Україні. Власне, на різних етапах. Але поки що повноцінного кейса, де це вже в продуктовій експлуатації, тобто працює на ринку, ще немає. Всі намагаються тільки щось зробити в цьому напрямку.

Я особисто дуже це підтримую. Не бачу тут жодної конкуренції з криптовалютами. Хіба що конкуренція зі стейблкоїнами. Але точно не з криптовалютою.

Це позитивна історія, тому що набагато простіше, швидше і дешевше буде оперувати грошима, ніж це є зараз за допомогою комерційних банків.

Для криптовалюти це позитивний кейс з погляду прийняття блокчейна. Якщо блокчейн буде прийнятий вже на рівні Національного банку, то, відповідно, і довіра до інших блокчейнів також зростатиме.

– У жовтні вартість біткоїна зросла більше ніж $35 тис. вперше з травня 2022 року через очікування запуску в США спотових криптовалютних ETF – біржових фондів, ціна яких буде прив'язана до біткоїна. Можете пояснити, які перспективи це відкриває для ринку криптовалют?

Звичайно. ETF підвищує ефективність коштом комісійних зборів і ліквідності. Він дуже зручний. Набагато більше людей отримують можливість для інвестування в біткоїн або якщо будуть інші ETF. Людям не потрібно буде відкривати свої власні рахунки на біржах – вони зможуть фінансувати індекс біткоїна через традиційні фінансові інститути.

Чому всі так цього чекають? Є дуже багато грошей у людей, які зараз не можуть це зробити. Для них відкриється ця можливість. В криптовалюту піде багато додаткових грошей, буде багато купівлі. Якщо є багато купівлі, відповідно, зростає ціна. Це перший фактор. Він дуже позитивно сприятиме популяризації цього активу. Буде розширяти доступність, а також він буде погоджений регуляторами. Це надає чіткий і сильний сигнал, що це повністю легально, це контролюється, це захищається. І це таким чином знижує рівень ризику. Власне, це і є основним фактором зростання ціни.

–  Наскільки гостро стоїть у Binance питання кібербезпеки? Як його вирішуєте? Хто тут є залученим?

Захист наших користувачів – це пріоритет номер один. Ми використовуємо і внутрішні, і зовнішні інструменти для того, щоб знаходити фішингові вебсайти, контролювати безпечний і якісний доступ наших користувачів до нашої системи. І, власне, підвищувати їх рівень криптобезпеки, обізнаності про цю криптобезпеку.

Також використовуємо дуже багато внутрішніх інструментів і елементів, може навіть більше, ніж деякі банки з погляду АМL – моніторингу транзакцій, KYC (перевірка особи клієнта. – Ред.) і таке інше.

Співпрацюємо із правоохоронними органами для виявлення фінансових або кіберзлочинів.

Часто проводимо тренінги і передаємо найкращі практики нашим правоохоронним органам, які працюють в цьому напрямку. І кіберполіції, і СБУ, і регуляторам.

– Втім, є багато розмов про те, що цього захисту недостатньо і десь щось втрачається. І це відбувається дуже часто.

На жаль, дійсно не можна досягнути стовідсоткового рівня гарантій і стовідсоткового рівня контролю. Але ми намагаємося туди рухатися і туди йти. Ми використовуємо багато зовнішніх інструментів. Наприклад, Jumio (провідна платформа аутентифікації особи. – Ред.), Onfido (сервіс цифрової ідентифікації. – Ред.), World-check (база даних, яку використовують для перевірки контрагентів у всьому світі. – Ред.) і таке інше.

Постійно проводимо контроль щодо санкцій і моніторингу транзакцій. Відслідковуємо всілякі фішингові і скамерські транзакції, відмивання грошей і таке інше.

Але блокчейн сам собою є досить прозорий. Не можна там заховати якісь транзакції. Тому, власне, рівень цього фроду (шахрайства. – Ред.) і ризику в традиційній фінансовій системі, не говорячи про кеш, набагато більший, ніж в блокчейні.

Ми не можемо зараз гарантувати 100% контролю цих транзакцій. Але ми рухаємося саме в цьому напрямку, і мені здається, що досягли набагато більшого, ніж в традиційній фінансовій системі.

– Але ж в традиційній втрати все-таки менші?

Ні, навпаки, до речі. Якщо ви побачите світову статистику, то відсоток таких транзакцій в блокчейні і в традиційних фінансах, відрізняється не в бік традиційних фінансів.

"Комерційні питання умов угоди з CommEX не коментуємо"

– Розкажіть про вплив війни на Binance. Регулятивні обмеження? Репутаційні втрати?

Якщо казати про війну загалом, ті війни, які стаються в світі, то підхід компанії – ми проти війни і проти диктаторів, які ініціюють ці війни або продовжують їх. Ми фокусуємося на людях, на допомозі постраждалим від цього. І ми намагаємося допомогти всіма можливими способами.

Ми вже говорили про допомогу Binance Україні і тим людям, які були вимушені покинути свої домівки. Ми максимально підтримуємо людей, які опинилися в скрутному становищі.

Як глобальна компанія, ми зобов'язані слідувати і відповідати всім правилам. Ми не формуємо санкції, але наше завдання повністю їх виконувати. В цьому наша роль.

– Вихід Binance із Росії багато хто ставить під сумнів і називає його фейковим. Які ви можете навести аргументи, що Binance справді вийшла з Росії?

Можу повторити те, що ми комунікували офіційно. Тобто, ні Binance, ні керівники Binance не мають жодних акцій, не мають жодного стосунку до компанії CommEX, якій ми продали бізнес. Комерційні питання умов угоди не коментуємо.

– А оцінка втрат виходу із Росії, вона взагалі є у вас?

Якихось цифр вам не назву. Але той, хто слідкував за ситуацією, бачив – Binance виконувала всі санкційні умови, поступово обмежуючи свою присутність в РФ, включно з обмеженням за максимальною кількістю активів на рахунках. Тобто ми це робили вже достатньо довгий час і, власне кажучи, планів повернення до цього ринку в нас немає.

– Гаразд. Втрати від ринку Росії, чим плануєте перекривати?

Нема такої прямої кореляції, щоб треба було їх чимось перекрити. Тобто, прямого якогось впливу на нашу регуляторну стратегію чи в Європі, чи у всьому світі немає. Будемо і далі будувати продукти для користувачів, такі, які їм потрібні. Розвивати Crypto Adoption у всьому світі. Власне, завдяки цьому і будемо зростати.

– А взагалі стратегія як "відмитися" від Росії і повернути довіру української криптоспільноти у Binance є?

Такої стратегії немає. Я ще раз хочу повторити, що ми зробили для України. І задонатили найбільшу суму, і робили найбільші проєкти для підтримки українців. Binance Charity Foundation зробила Refugee Crypto Card. Понад 200 тисяч українських біженців замовили цю карту. 15 тисяч сімей отримали цю допомогу. Ми допомагали тим сім'ям, у яких не було там житла взагалі. За програмою IT Generation близько 2 тисяч студентів.

Власне кажучи, Binance була єдиною криптовалютною компанією, яка агресивно впроваджувала всі санкційні обмеження, які ухвалювалися щодо Росії.

Я не думаю, що є будь-яка інша криптовалютна компанія, яка зробила більше, ніж Binance для підтримки України.

– Є статистика за операціями українців? Що продають, що купляють?

У нас є статистика. Українські користувачі є активними учасниками глобального ринку криптовалют і слідують його трендам, не випадаючи зі світового контексту. За останніми статистичними даними, найпопулярнішою криптовалютою в Україні є Bitcoin (BTC). Він відповідає глобальним тенденціям і залишається основним активом для багатьох інвесторів і торговців.

– Частка України в загальному об'ємі торгів на біржі яка?

Ми не розкриваємо ці дані щодо жодної країни. Це така глобальна стратегія. Але можу сказати, що Україна посідає дуже вагоме місце в загальному світовому рейтингу Binance. І не тільки Україна, а й ті українці, які вимушено покинули територію України, яких ми продовжуємо підтримувати в усіх країнах, де вони тимчасово перебувають.

"Майбутній банкінг – це банкінг на блокчейні"

– Короткий час в Україні за крипту можна було розраховуватися в точках надання сервісу. Наприклад – у деяких мережах АЗС. У яких ще країнах крипта використовується як платіжний засіб поряд з фіатними валютами? Чи бачите ви перспективу в цьому напрямку?

За законодавством України тільки гривня є єдиним методом оплати. Тому за методом інтеграції Binance Pay не було використання криптовалюти як платіжного методу. Просто була зроблена інтеграція, коли в момент проведення транзакції відбувалася онлайн-конвертація необхідної кількості криптовалюти на необхідну кількість гривень. Власне, платіж вже використовувався в гривні.

Але для наших користувачів це зручно, бо не треба мати додаткову гривню на банківському рахунку. Можна було безпосередньо платити зі свого гаманця на Binance. Мені здається, що цей тренд буде дуже сильно розвиватися. Особливо зараз, під час, сподіваюся, початку "бичачого циклу". Коли люди хотітимуть максимальну кількість грошей мати в криптовалюті для того, щоб збільшувати свої статки, свої активи і, відповідно, платити тільки необхідну суму за те, що потрібно тут і зараз.

Є досить багато країн, і ОАЕ, і Латинська Америка, і азійські країни, де це дуже розповсюджено і дуже розвивається. Але тут саме Україна є одним із світових лідерів. Тому що ми цю історію інтегрували і в заправки, і в супермаркети, і в аптеки, і в ритейл. Власне, в багато чого.

Це, звичайно, не ті обсяги, які можна порівнювати сьогодні з оплатою традиційними банками. Але з дня в день ці обсяги підвищуватимуться.

Ми сподіваємося, що Binance Pay буде містком між криптовалютою і традиційними фінансовими установами.

– Ваше ставлення до майнінгу? Бо, умовно, якщо купувати каву за $1, комп'ютери по всьому світу витратять електроенергії на $100 для виробництва платіжного засобу…

Ні, не так. Тут я скажу словами CZ (Чанпен Чжао. – Ред.), нашого СЕО. Мені дуже сподобалося, як він це пояснює, і це дуже цікаво, якщо замислитися. Отже – якщо порахувати, скільки електроенергії витрачають традиційні фінансові установи і вся наша фінансова система для того, щоб обслуговувати навіть обіг в Україні (наприклад, кількість відділень у банків, центральних офісів банків, скільки є офісів Нацбанку, скільки людей працює у цій системі, щоб її обслуговувати, скільки автомобілів їздить, возить цей кеш і таке інше), і порівняти це з електроенергією для того, щоб добувати біткоїн і інші криптовалюти, то можна побачити, що це абсолютно не співмірні кількості.

Набагато більше електроенергії і шкоди для навколишнього середовища – це традиційна фінансова система.

Тут немає такого прямої кореляції. Але якщо всі ці непрямі витрати електроенергії прокалькулювати, то це буде набагато більше, ніж майнінг біткоїна.

– А взагалі ви бачите перспективи заміни технології блокчейн для продукування криптовалют?

Навпаки. Я бачу, що майбутнє банкінгу – це блокчейн. Мені здається, що це вже факт. Тільки питання – коли це відбудеться.

Майбутній банкінг – це банкінг на блокчейні. Як з погляду регуляторів національного банку у взаємодії з комерційними банками і клієнтами з погляду CBDC, так і з погляду платежів, і інвестицій в криптовалюти, біткоїн і таке інше. Це вже майбутнє банкінгу.

Що швидше регулятори, традиційні фінанси, інші стейкхолдери ринку в кожній країні зрозуміють це, то швидше країна здобуде лідерські позиції і виграє конкуренцію в інших країн.

– З вашого погляду, коли це майбутнє може настати?

Власне кажучи, в Україні ми всі найбільше чекаємо ухвалення законодавства. Тому якщо казати про нашу країну, то я сподіваюся, що вже в 2025 році ринок запрацює більш-менш так, як я вам пояснював.