Якщо і буде девальвація, то нескоро і несильно
Нацбанк ухвалив рішення про зміну валютного режиму. Від сьогодні курс гривні до долара США вже не є фіксованим на рівні температурного режиму здорової людини, а "керовано-гнучким". Що це означає?
Навіщо змінювати режим, все ж було добре?
Основна причина – режим фіксованого курсу вичерпав свій стабілізаційний потенціал. Населення і бізнес почали звикати до незмінного курсу, чим далі, тим складніше було б відмовлятись від режиму прив’язки і тим довшим і ризикованішим було б повернення до нормальності. Керована гнучкість курсу дозволить НБУ активніше послаблювати обмеження на рух капіталу, оскільки ринок буде поступово відновлювати здатність до (обмеженої) самокорекції. В (далекій) перспективі курс стане гнучким, як до війни, і зможе виконувати функцію запобіжника від зовнішніх шоків.
Що зміниться, буде девальвація?
В перспективі декількох місяців практично нічого не зміниться. У разі фіксованого курсу НБУ кожен день продавав валюту зі своїх резервів. Рівно стільки, щоб задовольнити дефіцит валюти на міжбанківському ринку. Тепер НБУ так само буде продавати валюту з резервів, але трошки менше чи трошки більше, ніж дефіцит валюти на ринку, і дозволить офіційному курсу рухатись вниз і вгору на дельту, яку в перші тижні, скоріше за все, взагалі важко буде помітити неозброєним оком.
Надалі НБУ буде збільшувати амплітуду коливань курсу, а їх напрям буде більше відповідати змінам у стані платіжного балансу і валютного ринку. Тобто буде і девальвація, і укріплення. Що саме переважатиме – залежатиме від купи факторів, серед основних: тривалість бойових дій, пропускна здатність експортних шляхів, обсяги міжнародної допомоги.
Фінальна ціль Нацбанку – повернутись до повноцінного інфляційного таргетування і плаваючого курсу. Але зважаючи на ризики війни, це ще буде нескоро, і НБУ ще довгий час буде брати активну участь у вирівнюванні дисбалансів на валютному ринку.
Чому саме зараз?
Насправді НБУ вже давно планував відійти від фіксованого курсу, який був введений у перший день повномасштабного вторгнення для стабілізації ринку, і відкрито оголошував про свої плани (хоча за моїми спостереженнями, до останнього часу мало хто звертав на увагу на заяви Нацбанку).
Втілити ці наміри у життя дозволила економічна ситуація, яка за останні пів року суттєво покращилась. Ще на початку року зміна режиму була б дуже ризикованою і недоречною.
Так, взимку НБУ продавав із резервів $3,0 млрд на місяць, на готівковому ринку долар можна було купити не менш ніж на 40 грн, а резерви НБУ ледве дотягували до рівня кінця 2021 року. Але влітку дефіцит валюти на міжбанку скоротився до $1,5 – $2,0 млрд, резерви Нацбанку перетнули позначку $40 млрд, оновивши історичний (!) рекорд, а готівковий курс впритул наблизився до офіційного. В серпні-вересні на валютному ринку спостерігалась деяка нервовість, готівковий курс поповз вгору, НБУ продавав більше валюти на міжбанку (2,4-2,6 млрд на місяць), резерви Нацбанку перестали зростати. Проте загалом ситуація на ринку залишається набагато краще, ніж на початку року.
Водночас інфляція продовжувала стрімко знижуватись – в серпні показник інфляції знизився до 8,6% р/р, це в три рази менше за 26,6% в грудні минулого року – а економічна активність відновлювалась, що добре відчули компанії, орієнтовані на внутрішнього споживача.
Ключову роль у цьому покращенні зіграла міжнародна допомога. Попри повномасштабну війну, Україна має повноцінну програму з МВФ. З початку року країна регулярно отримувала близько $4 млрд на місяць міжнародної фінансової підтримки (додатково до військової).
Тому для експертної спільноти рішення Нацбанку не стало сюрпризом, ми очікували зміну режиму вже декілька місяців.
Які ризики?
Ми живемо в буремні часи і ризиків не уникнути. Попереду на нас чекає ще одна складна зима з ймовірними обстрілами енергетичної інфраструктури і падінням експорту окремих товарів на фоні сезонного збільшення імпорту. І от буквально на вихідних кристалізувались ризики недонадходження обсягів міжнародної допомоги через складну політичну ситуацію в США.
Навряд чи НБУ з його крутою аналітичною командою не помітив цих ризиків. Той факт, що зазвичай консервативний Нацбанк наважився на зміну режиму, свідчить про його впевненість у завтра і навіть у післязавтра.
Серед основних причин такої впевненості – високий рівень резервів, співпраця з МВФ, новий пакет допомоги на суму 50 млрд євро на 4 роки від ЄС. Також не забуваємо, що продовжують діяти суворі обмеження на виведення капіталу, які НБУ планує послаблювати залежно від ситуації на ринку, але може і посилити у випадку непередбачуваних шоків.
